Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/2536/25
Провадження № 2/572/1012/25
31 жовтня 2025 року Сарненський районний суд Рівненської області
у складі судді Ведяніної Т.О.,
за участю секретаря судових засідань Мороз Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп» звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №1580447 від 25.04.2024 року у розмірі 14498,84 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначають, що 25.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 1580447 від 25.04.2024. Згідно Договору відповідач отримала кредит у розмірі 3000,00 грн. строком на 345 днів. Загальні витрати позичальника за кредитом складають 12269,40 грн. Денна процентна ставка складає: (12269,40 грн. / 3000.00 грн.) / 345 днів * 100% = 1.19%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 12720,15 відсотків річних, комісія за надання кредиту 6960 грн.
04.09.2024 між ТОВ «ФК «ЕЛ. ЕН. Груп» та ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» було укладено Договір факторингу № 04092024, відповідно до умов якого право вимоги зокрема за Договором № 1580447 від 25.04.2024 року перейшло до ТОВ Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП»
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 14498,84 грн. та судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.
Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано.
Клопотань сторонами заявлено не було.
Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, є правовідносинами з приводу одержання кредиту.
Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.
Судом встановлено, що 25.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 1580447 від 25.04.2024.
Згідно п. 1.2. договору Відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 гривень.
У п. 1.3. Договору вказано, що Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 25.04.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.
Згідно п. 1.4. Договору остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 05.04.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).
Згідно з п. 1.5. Договору загальні витрати позичальника за кредитом складають 12269,40 грн. Денна процентна ставка складає: (12269,40 грн. / 3000.00 грн.) / 345 днів * 100% = 1.19%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 12720,15 відсотків річних, комісія за надання кредиту 6960 грн.
Згідно п. 1.5.2. Договору Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 511,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.
Згідно 1.5.3. Договору Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.
Нараховані згідно п.1.5.2 та 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 11579,40 грн.
Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Між відповідачем та первісним кредитором також погоджено Графік платежів, відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.
Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» свої зобов'язання за Договором про споживчий кредит виконало шляхом перерахування на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 3000 грн., що підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 8398 від 18.03.2025.
04.09.2024 між ТОВ «ФК «ЕЛ. ЕН. Груп» та ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» було укладено Договір факторингу № 04092024, відповідно до умов якого право вимоги зокрема за Договором № 1580447 від 25.04.2024 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» в сумі 14498,84 грн., з яких 3000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 5208,84 грн 00 коп. заборгованість за нарахованими процентами, 690 грн.- за комісією; 5600 грн. сума заборгованості за пенею
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів на спростування вимог позивача щодо наявних зобов'язань за кредитним договором.
За приписами пункту 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд враховує, що відбулась заміна кредитора - до позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП», перейшли права ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси», і він має право вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісії підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача неустойки, суд виходить з наступного.
Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.
Зважаючи, що Кредитний договір №1580447 укладений 25 квітня 2024, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнений від обов'язку сплати пені.
Тому суд, у стягненні з відповідача 5600 грн. неустойки нарахованої за кожний день прострочення , відмовляє.
Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернула, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 8898,84 грн.
Крім того, позивач ставить питання про стягнення з відповідача понесених судових витрат в сумі 2 422,40 грн судового збору та 7000 грн витрат на правничу допомогу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд звертає увагу, що до матеріалів справи надано докази, які підтверджують сплату позивачем судового збору в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №420 від 14 травня 2025 та надання позивачу правової допомоги адвокатом Середницьким Є.В.».
Одночасно з цим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, без участі сторін, невеликий обсяг досліджуваних доказів), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 4000,00 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по оплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1486,77 грн.( 8898,84х2422,40:14498,84=1486,77) та витрати на правничу допомогу у розмірі 2455,04 грн. (8898,84х 4000:14498,84=2455,04)
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд ,-
Позов ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.Груп» (вул.Грушевського,10 м.Київ, 01001, ЄДРПОУ: 41240530) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.Груп» 8898 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто вісім) гривень 84 копійки заборгованості за кредитним договором №1580447 від 25 квітня 2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.Груп» 1486 (одна тисяча чотириста вісімдесят шість) гривень 77 копійок витрат по сплаті судового збору та 2455 (дві тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) гривень 04 копійки витрат на правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Сарненський районний суд Рівненської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: