Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/2662/25
Провадження № 2/572/1051/25
31 жовтня 2025 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді - Ведяніної Т.О.
за участю секретаря судових засідань - Мороз Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Сарни в залі суду цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №2677131 від 20.05.2024 року в розмірі 17717,65 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20 травня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне аґенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №2677131. 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне аґенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне аґенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне аґенство необхідних кредитів».
Згідно реєстру боржників №35 від 28.10.2024 року ТОВ «ФК «ЄІПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17717,65 грн.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, останній не погасив суму боргу, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеним договором в сумі 17717,65 грн.
Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано.
Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, є правовідносинами з приводу одержання кредиту.
Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 20 травня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне аґенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , укладено договір позики з фіксованою диференційованою процентною ставкою №2677131 на суму 5050 грн. із базовою процентною ставкою - 0,825%, строком на 30 днів. Загальна вартість позики становить 6299,86 грн.
Даний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора. Також сторонами підписано таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне аґенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21. Відповідно до якого та додаткових угод №2 від 28 липня 2021 року, №20 від 27 лютого 2024 року, відступило право грошової вимоги по кредитним договорам.
Згідно акту прийому-передачі Реєстру Боржників №35 від 28 жовтня 2024 року, даний реєстр передано в повному об'ємі відповідно до умов Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року.
Витяг із реєстру боржників №№35 від 28 жовтня 2024 року, доводить, що за умовами договору факторингу №14/06/21 відступлено право вимоги за і до відповідача ОСОБА_1 за зобов'язаннями в сумі 17717,65 грн. з яких 6000 грн. за тілом кредиту , 1453,65 грн. заборгованість за відсотками, 10264 грн. сума заборгованості за пенею.
Згідно розрахунку долученого до матеріалів справи станом на 28 лютого 2024 року заборгованість за кредитним договором №2677131 від 20.05.2024 року не погашена, залишок заборгованості складає 177717,65 грн.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Договір підписаний сторонами по справі, що свідчить, на думку суду, про те, що сторони досягли домовленості з усіх суттєвих умов укладення договору та погоджувались на такі умови.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Так, згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Договори підписані сторонами по справі, що свідчить, на думку суду, про те, що сторони досягли домовленості з усіх суттєвих умов укладення договору та погоджувались на такі умови.
Таким чином, суд вважає, що умови договору, були узгоджені сторонами на момент підписання договору, позичальник погоджувався на вказані умови, крім цього, умови договору чітко прописані у тексті договору, наведено розрахунок загальної вартості кредиту.
Підписавши 20 травня 2024 року договір про надання коштів у кредит , ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання повернути позикодавцю грошові кошти в сумі, яка визначена була договором позики.
Частиною 1 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» посилалось на те, що право вимоги від первісного кредитора, ТОВ «1 Безпечне аґенство необхідних кредитів», перейшло до позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», на підставі договору факторингу та додаткових угод, які були укладені у 2021 році та у 2024 році. Договір позики №2677131 укладено 20 травня 2024 року після укладення договору факторингу від 14 червня 2021 року .
За змістом статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).
Умовами договору факторингу від 14 червня 2021 року передбачено, що право вимоги означає право грошової вимоги щодо погашення заборгованостей з боржників, які виникли на підставі договору позики.
Згідно з пунктом 1.1 Договору фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб-Боржників включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою, проценти за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Із наведеного вище слідує, що вимога на момент укладення договору факторингу мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «1 Безпечне аґенство необхідних кредитів» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 14 червня 2021 року не було, та сторони не могли передбачити, що 20 травня 2024 року цим товариством буде укладено кредитний договір з відповідачем.
Судом встановлено, що правовідносини за кредитним договором №2677131 між ТОВ «1 Безпечне аґенство необхідних кредитів» та відповідачем виникли 20 травня 2024 року , тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином, а отже на час укладення даного договору у ТОВ «1 Безпечне аґенство необхідних кредитів» було відсутнє право вимоги до відповідача за зазначеними вище кредитними договорами.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором про відступлення права вимоги № 14/06/21 від 14 червня 2021.
На підставі викладеного суд вважає, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не довело переходу до нього прав вимоги за договором факторингу від 14.06.2021 року до відповідача за договорами позики №4637398, який був укладений з ТОВ «1 Безпечне аґентство необхідних кредитів», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за вказаними договорами позики відсутні, оскільки ТОВ «1 Безпечне аґентство необхідних кредитів» не мало права на відступлення права вимоги, яким воно не володіло.
З огляду на наведене, вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів є безпідставними, а тому до задоволення не підлягають.
Крім цього, позивач просив вирішити питання розподілу судових витрат.
Відповідно до ст.141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки суд дійшов висновку щодо безпідставності заявлених позивачем позовних вимог відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на його користь понесених судових витрат.
На підставі наведеного, ст.ст.11, 553, 554, 627, 628, 1054, 526 ЦК України, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м.Київ вул. Симона Петлюри,30 ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 (місце реєстрації : АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Сарненський районний суд Рівненської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: