Справа № 569/9802/25
03 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючої судді Балацької О.Р.,
з участю секретаря судового засідання Бугайчук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» діючи через свого представника Дідух Є.О., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 4298026 від 14 січня 2024 року у розмірі 203 497 грн. 75 коп.
14.01.2024 р. між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4298026 про надання фінансового кредиту, який укладений в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора. Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Відповідно до кредитного договору, позивач надав фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 22 000 грн. 00 коп., строк кредиту: 360 днів, стандартна процентна ставка складає 2,50 %, знижена процентна ставка складає 0,25 %. (а.с. 24-33)
У порушення умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Договором становить 203 497 грн. 75 коп., яка складається із: заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 21 999 грн. 99 коп., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором у розмірі 123 197 грн. 76 коп., суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у розмірі 58 300 грн. 00 коп. Покликаючись на договірні зобов'язання та положення цивільного законодавства позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати у виді сплати судового збору та витрати на професійну правову допомогу.
Відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі, просить суд врахувати його право як військовослужбовця на припинення нарахування відсотків відповідно до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16 травня 2025 року справа передана для розгляду судді Балацькій О.Р.
19 травня 2025 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла відповідь № 1388984 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача. Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 113)
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті. (а.с. 134-135).
15 липня 2025 року від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі у зв'язку з проходженням військової служби (а.с. 142)
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 липня 2025 року зупинено провадження у зазначеній справі на період перебування відповідача на військовій службі. (а.с. 144-145)
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року призначено справу до розгляду за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15 липня 2025 року. (а.с. 165)
Постановою Рівненського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15 липня 2025 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду. (а.с. 172-173)
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2025 року понволено провадження у справі.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронних документів. Представник позивача Дідух Є.О. просив розгляд справи провести без участі позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Інших заяв та клопотань до суду від учасників справи не надходило.
За таких обставин у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, в порядку визначеному ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З'ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов частково підлягає задоволенню з огляду на таке.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Суд встановив, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
14 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4298026 про надання фінансового кредиту, який укладений в електронному вигляді шляхом підписання його відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «88991». Згідно з умовами кредитного договору, відповідачу було надано кредит у сумі 22 000 грн. 00 коп. строком та на умовах, передбачених договором, строк кредиту : 360 днів, стандартна процентна ставка складає 2,50 %, знижена процентна ставка складає 0,25 %. (а.с. 24-33) Переказ коштів здійснено на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 через платіжну систему ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», що має чинну ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків.
Відповідач частково виконував зобов'язання за договором, здійснивши оплату у розмірі 1 650 грн. 01 коп., з яких 0,01 грн. становить часткове погашення тіла кредиту, а 1 650 грн. 00 коп. сплату процентів за користування кредитом.
21 вересня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено договір факторингу № 23/09/2024, відповідно до якого до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. (а.с. 62-66)
Станом на дату подачі позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором становить 203 497 грн. 75 коп., яка складається із: заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 21 999 грн. 99 коп., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором у розмірі 123 197 грн. 76 коп., суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у розмірі 58 300 грн. 00 коп.
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 18.05.2024 р. по даний час, що підтверджується довідкою № 4002 від 09 травня 2025 року (а.с.119)
Крім того, позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, понесених та очікуваних у зв'язку з розглядом справи, у сумі 10 000 грн. 00 коп., які складаються з витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги адвоката відповідно до договору про надання правової допомоги № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, укладеного між адвокатом Дідухом Є.О. та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (а.с. 60-61) Факт надання правничої допомоги підтверджується копією зазначеного договору, заявкою на виконання доручення, рахунком на оплату та актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про виникнення між сторонами правовідносин щодо надання споживчого кредиту, підтверджених належними доказами.
ІV. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що передбачено пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно з яким сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно статті 629 України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 14 січня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4298026 шляхом підписання договору електронним підписом (а.с. 24-33). Суд робить висновок, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини у зв'язку з укладенням цього договору згідно з яким відповідачу було надано кредит у розмірі 22 000 грн. 00 коп. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом.
Умови укладеного між сторонами кредитного договору від 14 січня 2024 року позивачем були виконані, а саме відповідачу надано грошові кошти. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. Як свідчать подані по справі доказові матеріали, на момент звернення позивача до суду, зобов'язання за вказаним Договором, відповідачем не виконані. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті, тому суд дійшов висновку про наявність заборгованості відповідача за основним тілом кредиту за Договором № 4298026.
Натомість, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 203 497 грн. 75 коп., яка складається із: заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 21 999 грн. 99 коп., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором у розмірі 123 197 грн. 76 коп., суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у розмірі 58 300 грн. 00 коп. Отож, суд вважає встановленим факт порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором, що не заперечив і сам відповідач.
Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації внесено зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яку доповнено пунктом 15 наступного змісту - військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Пунктом 1 Розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань» під час проведення мобілізації дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває до теперішнього часу.
Відповідно до пункту 13 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення.
Аналіз статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у пунктах 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення.
Разом з цим пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц, провадження № 61-21025св18.
У постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 131/1449/16-ц (касаційне провадження № 61-4157св18); від 14 лютого 2018 року у справі № 727/2187/16-ц (касаційне провадження № 61-3951св18); від 20 лютого 2018 року у справі № 640/4439/16-ц (касаційне провадження № 61-4304св18); від 21 лютого 2018 року у справі № 211/1546/16-ц (касаційне провадження № 61-4255св18); від 25 квітня 2018 року у справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17) зроблено висновки, що особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 Про часткову мобілізацію. Президент України відповідного рішення про скасування особливого періоду, як і рішення про демобілізацію військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду, не приймав.
Отже, відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на період проходження військової служби на відповідача поширюються передбачені законом пільги, зокрема щодо ненарахування штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач є військовослужбовцем, ТОВ «Українські фінансові операції» не повинно було нараховувати відповідачу відсотки та штрафні санкції за кредитним договором.
Оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати боргу за кредитним договором, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову. Позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» слід задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4298026 від 14.01.2024 р. у розмірі 21 999 грн. 99 коп. (заборгованість за сумою кредиту). В іншій частині позову слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У зв'язку з висновком суду про часткове задоволення позову, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 262 грн. 00 коп. судового збору (21 999 грн. 99 коп. х 2 422 грн. 40 коп. / 203 497 грн. 75 коп.).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними із складністю справи, обсягом наданих послуг, характером спору та іншими істотними обставинами. Вартість правничої допомоги, заявлена позивачем до відшкодування, є необґрунтованою та явно завищеною. При цьому суд бере до уваги, що справа є малозначною, не вимагала значного часу для розгляду, не містить правової чи фактичної складності. Суд враховує фінансовий стан відповідача, а також той факт, що відповідач є військовослужбовцем, що додатково обумовлює необхідність обережного підходу до покладення на нього додаткових витрат. З огляду на викладене, суд вважає за необхідне, що співмірним розміром відшкодування на користь позивача витрат на правничу допомогу є сума 2 000 грн. 00 коп., яка є доведеною, документально обґрунтованою та такою, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
На підставі викладеного ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625, 634, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором № 4298026 від 14 січня 2024 року у розмірі 21 999 (двадцять одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 99 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» судові витрати у розмірі 262 (двісті шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» понесені витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2025 р.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщ. 2, м. Київ, 03045, код ЄДРПОУ 40966896.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА