Справа № 569/18464/24
(додаткове)
27 жовтня 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Ковальчук О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Рівне заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Перунова В.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 569/18464/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 08 травня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено.
14.05.2025 року представник позивачки - адвокат Перунов В.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 569/18464/24про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 48 875 грн. До вказаної заяви долучено копію Акту наданих юридичних послуг від 09.05.2025 року, копію Договору про надання правничої допомоги № 22/11/24 від 22.11.2024 року, копію Договору № 25-09/24 про надання правової допомоги від 25.09.2024 року, копію Додаткової угоди № 1 від 25.09.2024 року, копію Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 22/11/24 від 22.11.2024 року та копію Акту № 1 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 25.09.2024 року № 25-09/24 від 11.04.2025 року.
11.06.2025 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області представником відповідачки - адвокатом Лазарчук Г.В. подано клопотання, в якому просить відмовити в стягненні судових витрат на правничу допомогу через відсутність попереднього орієнтовного розрахунку або ж зменшення такого розміру до суми сплаченого судового збору. В обґрунтування клопотання вказала, що у позовній заяві відсутній попередній розрахунок судових витрат. Предметом наданих послуг адвокатом Перуновим В.В. є вартість послуг, а не гонорар, а до витрат на правову допомогу безпідставно включено «прибуття до суду». Зазначає, що адвокат Задорожній Ю.В. не мав представляти інтереси позивачки в Рівненському міському суді Рівненської області, а тому не підлягають відшкодуванню витрати що пов'язані з досудовим врегулюванням спору, здійснених адвокатом Задорожнім Ю.В. Крім того, кількість реальних засідань не відповідає визначеним у акті та до акту безпідставно включено час витрачений на складання відзиву на апеляційну скаргу.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про час та дату розгляду справи належним чином. Представником - адвокатом Перуновим В.В. подано через підсистему «Електронний суд» 20.05.2025 року заяву, в якій просить розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення проводити у його відсутність та у відсутність позивачки.
Відповідачка та її представник - адвокат Лазарчук Г.В. в судове засідання не з'явилися, повідомлялися про час та дату розгляду справи належним чином.
Дослідивши матеріали справи та письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1)стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3)судом не вирішено питання про судові витрати;
4)суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 08 травня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено.
У відповідності до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК Україниоднією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу та вчинення інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З позовної заяви вбачається, що у ній позивачкою було зазначено, що докази понесених судових витрат будуть подані Позивачем протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання останніх вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Із заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що представник позивачки - адвокат Перунов В.В. просить суд стягнути з відповідачки на користь позивачки понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 48 875, 00грн.
Аналізуючи Договір про надання правової допомоги № 25-09/24 від 25 вересня 2024 року, укладеного з адвокатом Задорожним Ю.В.; Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги № 25-09/24 від 25 вересня 2024 року та Акту приймання-передачі наданих послуг № 1 за договором про надання правової допомоги № 25-09/24 від 25 вересня 2024 року слід зазначити наступне.
Суд частково погоджується з доводами представника відповідачки - адвоката Лазарчук Г.В. щодо того, що підготовка вимоги до Відповідача про дострокове погашення позики, не відноситься до правової допомоги в межах розгляду даної справи та не підлягає стягненню у складі судових витрат.
В решті відображених в Акті послуг, зокрема в частині підготовки та подання позовної заяви, суд дійшов до висновку, що встановлена вартість години роботи адвоката у розмірі 2 000 грн. не є завищеною та відповідає середньостатистичній вартості послуг, що заявляються до відшкодування в складі судових витрат у подібних справах. Так само, як і вказаний час на підготовку на подання позову у 3 год. не має ознак невиправдано завищеного обліку часу.
Що стосується мотивів представника відповідачки - адвоката Лазарчук Г.В. щодо того, що в Договорі вказано про надання правової допомоги № 25-09/24 від 25 вересня 2024 року не вказано право на представництво у Рівненському міському суді Рівненської області, тому адвокат Задворожній Ю.В. не мав право на подання цього позову, то суд вважає ці доводи безпідставними та відхиляє з огляду на наступне. За клопотанням представника відповідачки - адвоката Лазарчук Г.В. було визнано обов'язковою явку позивачки ОСОБА_1 в судове засідання. У судове засідання 06.03.2025 року позивачка ОСОБА_1 свою явку забезпечила та повністю підтримала поданий адвокатом Задорожнім Ю.В. позов, який рішенням суду від 08.05.2025 року задоволено. А тому, у суду не має жодних сумнів, що позивачка доручила, а адвокат Задорожній Ю.В. надав та відобразив в акті послуги з підготовки та подання даного позову. Ці витрати стосуються розгляду даної справи та підлягають відшкодуванню.
Що стосується витрат, що випливають з Договору про надання правничої допомоги № 22/11/24 від 22 листопада 2024 року, укладеного з Адвокатським об'єднанням «Статус-КВО»; Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги № 22/11/24 від 22листопада 2024 року; Акту про надання юридичних послуг від 09.05.2025 року слід зазначити наступне.
Позивачка на час подання позову не проживала та не була зареєстрованою в м. Рівне, а тому суд не вбачає підстав вважати, що обрання останньою представника з м. Львова було зловживанням її процесуальними правами, що призвели б до необґрунтованого завищення витрат на правову допомогу.
Також суд виходить з того, що за ініціативи представника відповідачки - адвоката Лазарчук Г.В., на підставі клопотань, які надходили до матеріалів справи у день судового засідання, справа неодноразово відкладалась. Також само, з ініціативи представника відповідачки визнавалась обов'язкова явка позивачки, яка за цих обставин логічно потребувала фізичної присутності свого представника у судовому засіданні.
Дослідившии матеріали справи, зокрема, проведені судом засідання та явку сторін в судові засідання, суд погоджується, що відображені в Акті про надання юридичних послуг від 09.05.2025 року, послуги щодо участі представника позивачки - адвоката Перунова В.В. у судових засідання 25.11.2025 року, 05.02.2025 року та 06.03.2025 року були пов'язані з розглядом даної справи та були необхідними.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання, є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. Водночас одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установи та очікування, є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі в судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 року у справі № 922/2604/20, від 01.12.2021 року у справі № 641/7612/16-ц).
З огляду на зазначене, суд відхиляє доводи представника відповідачки - адвоката Лазарчук Г.В. щодо безпідставного включення до складу витрат на час прибуття до суду.
Водночас, суд погоджується, що час достатній та необхідний для подання заяв про участь в режимі відеоконференції та видачу технічного запису слід обмежити до 15 хв.
Також, суд не погоджується з включенням до складу витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, витрат пов'язаних за складанням відзиву на апеляційну скаргу (2 год.).
Вартість наданих послуг в розмірі 1 500,00 грн. за одну годину, суд вважає прийнятною у даній справі, та не вбачає ознак її завищення.
За підрахунками суду, загальний обсяг наданих послуг адвокатом Перуновим В.В., що стосується надання професійної правничої допомоги у даній справі позивачки становить: 23 год. 15 хв. (зменшено на 15 хв. щодо 4-х заяв та на 2 год. щодо відзиву на апеляційну скаргу). Загальна вартість таких послуг відповідно становить 39 875,00 грн.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Однак, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв необхідності , визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України (Постанова КЦС ВС від 31.08.2023 року № 824/20/23 (61-6611ав23).
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Враховуючи критерій необхідності витрат на професійну правничу допомогу у поєднанні зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд вважає правильним та доцільним стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 39 875,00 грн., що загалом становить менше ніж 0,5 відсотка від ціни позову.
Суд відхиляє доводи стосовного не тотожності визначення гонорару з вартістю послуг адвоката, оскільки такі ґрунтуються на неправильному розумінні самої суті гонорару. Оскільки, для цілей визначення та розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Відтак розмір гонорару напряму залежить від вартості та кількості наданих адвокатом послуг.
Також, суд не вбачає мотивів для використання свого права для відмови у стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, згідно із ч. 2 ст. 134 ЦПК України, через неподання позивачкою попереднього розрахунку. Так, на стадії подання позову, у позивачки була відсутня реальна можливість визначити їхній обсяг через не визначену на цей час поведінку відповідачки.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 39 875,00 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 127, 263-265, 268, 270, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Перунова В.В. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 18.07.2012 року, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 39 875,00 грн.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 18.07.2012 року, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя Рівненського
міського суду Тимощук О.Я.