Справа № 569/21027/24
30 жовтня 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Ковальчук О.Б.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Мороза В.В.,
представника третьої особи - Служби у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради - Самолюк І.Р.,
представника третьої особи - Міністерства оборони України - Стадника С.І.,
провівши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне заочний розгляд цивільної справи в режимі відеоконференції за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту самостійного виховання дитини,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якій просить встановити факт самостійного виховання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову вказує те, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27.01.2009 року шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано.
Від шлюбу мають двох дітей - повнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Починаючи з 2013 року, тоді ще малолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживали разом з ним та перебували на його повному утриманні. Вказані обставини були встановлені рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11.06.2013 року у справі № 1715/19510/12.
Старша донька ОСОБА_5 вже повнолітня, однак надалі він продовжує її підтримувати.
ОСОБА_7 донька ОСОБА_6 є неповнолітньою і відповідачка не бере участі у її вихованні та утриманні. Колишня дружина, ОСОБА_2 із ним та дітьми не проживає, наразі місце її перебування невідомо.
Вказує, що відповідачка самоусунулася від виховання та утримання дітей, діти проживають разом із ним та перебувають на його повному утриманні та вихованні. Аліменти відповідачка не сплачує, про їх стягнення у судовому порядку він не звертався. Стверджує, що лише він турбується та виховує своїх дітей, несе всі витрати на дітей сам.
Зазначає, що звернення до суду з даним позовом є необхідним для вирішення питання про звільнення його з військової служби, яку він проходить на даний час.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється, коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду.
На підставі наведеного, просить встановити факт самостійного виховання та утримання ним неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без участі матері ОСОБА_2 .
Позивач та його представник - адвокат Мороз В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у ній, просять їх задоволити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомила. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подала.
Представник третьої особи - 1 - Служби у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради - Самолюк І.Р. в судовому засіданні не заперечує щодо задоволення позовних вимоги. Надала Акт обстеження умов проживання від 13.10.2025 року, відповідно до якого підтверджено факт самостійного виховання дитини та встановлено наступні обставини: «Умови проживання: квартира з усіма комунальними вигодами, мебльована, наявна необхідна побутова техніка. Створені комфортні умови для проживання. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ».
Представник третьої особи - 2 - Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи - 3 - Міністерства оборони України - Стадник С.І. в судовому засідання заперечує щодо задоволення позовних вимог, просить в їх задоволення відмовити з підстав викладених у письмових поясненнях.
Суд вважає зібраних в справі доказів достатньо для вирішення справи по суті, тому розглядає справу у відсутності відповідачки в заочному порядку.
Заслухавши думку сторін по справі, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27.01.2009 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Рішенням Рівненського міського суду від 11.06.2013 року у справі № 1715/19510/12 встановлено, що станом на 2013 рік, діти колишнього подружжя, проживають разом з батьком та перебувають на його повному утриманні.
Позивачем надано докази, що донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована та проживає разом із ним, він самостійно її виховує та утримує.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тому, не потребують доказуванню преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому немає значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах-позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Факт реєстрації та проживання дитини разом з батьком підтверджується: Довідкою про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні № 28334 від 23.10.2024 року, а також Актом обстеження умов проживання від 13.10.2025 року.
Крім того, факт утримання та виховання дитини лише позивачем підтверджується поясненнями позивача - ОСОБА_1 , який в судовому засідання надав показання у якості свідка, а також доньки - ОСОБА_3 , котрі підтвердили що ОСОБА_1 проживає разом із дітьми, виховує та утримує самостійно ОСОБА_3 , відповідачка - ОСОБА_2 з ними не проживає, місце проживання їм не відоме.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Згідно з ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, встановлено, що у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
За змістом ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13) у справі «М. С. проти України», при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Судом встановлено, що неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 самостійно виховує позивач. Крім того, встановлено, що дитина ОСОБА_3 проживає та перебуває на утриманні свого батька ОСОБА_1 , який створив усі умови для проживання дитини, здійснює опіку над нею, доглядає та піклується про її стан здоров'я, забезпечує матеріальне утримання дитини, її духовний та моральний розвиток. Мати дитини не проживає разом з нею, матеріально її не забезпечує.
Враховуючи вищевикладене, суд відповідно до ст. 89 ЦПК України оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із інтересів дитини вважає, що подана позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки іншим чином встановити факт, що батько самостійно виховує та повністю утримує доньку без участі матері, чинним законодавством не передбачено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 155 СК України, ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 76, 82, 89, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту самостійного виховання дитини - задовольнити повністю.
Встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Рівненського апеляцiйного суду через Рiвненський мiський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області 01.09.1998 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Березнівським РВ УМВС України в Рівненській області 27.04.2006 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).
Третя особа - 1 - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Рівненської міської ради (33013, м. Рівне, вул. Шевченка, 45, ЄДРПОУ - 25675397).
Третя особа - 2 - Військова частина НОМЕР_1 .
Третя особа - 3 - Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ - 00034022).
Суддя Рівненського
міського суду Тимощук О.Я.