Справа № 548/2058/25
Провадження № 2/548/940/25
03.11.2025 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Коновод О.В.
за участю секретаря судового засідання - Матвієнко О.А.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
Позивачка звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом.
На обґрунтування позову зазначила, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_2 , що доводиться копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 ( виданого повторно), копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища за №00053241825 від 26.08.2025 року, копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_2 ( виданого повторно), копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 ( виданого повторно).
ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивачки ОСОБА_2 померла в місті Хорол Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть Серія НОМЕР_4 .
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , відкрилась спадщина на її спадкове майно, тобто на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , що належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації при Хорольській міській раді 18.08.1997 року та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно КП « Лубенське МБТІ», номер витягу №4592888 від 31.08.2004 року, номер запису№3165 в книзі№17.
З довідки, виданої виконавчим комітетом Хорольської міської ради Полтавської області № 09-08/1266 від 04.08.2025 року, слідує, що, ОСОБА_2 була дійсно зареєстрована з 01.02.1978 року та до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Спільно з нею на момент її смерті ніхто не був зареєстрований.
Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Вовк А.М. від 29.08.2025 року за № 84/01-16, вбачається, що спадкова справа до майна ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнім місцем проживання та реєстрації якої було: АДРЕСА_2 , не відкривалась.
У зв»язку з тим, що позивачкою пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , встановлений ст. 1270 ЦК України, їй було роз»яснено необхідність звернутись з відповідною заявою до суду, який може визначити додатковий строк для прийняття спадщини .
19.09.2025 року по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Позивачка у підготовче судове засідання не з'явилася, але в позовній заяві прохає суд розглянути справу у її відсутність за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, протягом строку, встановленого судом, подав до суду відзив на позовну заяву, просить розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що за результатами підготовчого судового провадження має бути ухвалене рішення, яким вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.Норми права, застосовані судом.
Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_2 , що доводиться копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 ( виданого повторно), копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища за №00053241825 від 26.08.2025 року, копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_2 ( виданого повторно), копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 ( виданого повторно).
ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивачки ОСОБА_2 померла в місті Хорол Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть Серія НОМЕР_4 .
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , відкрилась спадщина на її спадкове майно, тобто на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , що належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації при Хорольській міській раді 18.08.1997 року та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно КП « Лубенське МБТІ», номер витягу №4592888 від 31.08.2004 року, номер запису№3165 в книзі№17.
З довідки, виданої виконавчим комітетом Хорольської міської ради Полтавської області № 09-08/1266 від 04.08.2025 року, слідує, що, ОСОБА_2 була дійсно зареєстрована з 01.02.1978 року та до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Спільно з нею на момент її смерті ніхто не був зареєстрований.
Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Вовк А.М. від 29.08.2025 року за № 84/01-16, вбачається, що спадкова справа до майна ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнім місцем проживання та реєстрації якої було: АДРЕСА_2 , не відкривалась.
У зв»язку з тим, що позивачкою пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , встановлений ст. 1270 ЦК України, їй було роз»яснено необхідність звернутись з відповідною заявою до суду, який може визначити додатковий строк для прийняття спадщини .
Позивачка, ОСОБА_1 , дійсно пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 з поважних причин, оскільки є особою пенсійного віку та хворіє на хронічні хвороби, не має юридичної освіти і достатніх знань в області спадкового права України, але виявляла намір прийняти спадщину, оскільки утримувала на руках правовстановлюючі документи на спадкове майно.
Звернувшись в нотаріальну контору із документами для переоформлення спадкового майна, а саме, на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , що належала покійній матері ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації при Хорольській міській раді 18.08.1997 року та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно КП « Лубенське МБТІ», номер витягу №4592888 від 31.08.2004 року, номер запису№3165 в книзі№17, позивачці було роз'яснено приватним нотаріусом Вовк А.М., що нею пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , встановлений ст. 1270 ЦК України, тому необхідно звернутись з відповідною заявою до суду, який може визначити додатковий строк для прийняття спадщини або встановити факт прийняття спадщини спадкоємцем.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правові висновки щодо вказаних норм Закону, та які не змінювались законодавчою владою, надані Верховним Суд України в постановах від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року № 6-1215цс16.
Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.
Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов'язковість її виконання.
Верховний Суд України також зробив висновок, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Зокрема, при вирішенні цивільно-правового спору суд також має враховувати, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004року №15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року справа № 6-1320цс17.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Як указано Верховним Судом у постанові від 16.10.2019 року (справа № 521/8988/17) поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000 р., при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
На підставі зазначеного, що вказані обставини свідчать про поважність причин пропущення позивачкою строку для прийняття спадщини, відповідно до норм вітчизняного законодавства, міжнародного права та судової практики ЄСПЛ, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, приходить до висновку, що у позивачки були перешкоди для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та такі обставини є поважними, а тому позов підлягає задоволенню.
Суд вважає, що позивачеві для звернення до нотаріальної контори буде достатньо двох місяців з дня набрання законної сили цього рішення суду.
Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 110-114 СК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76 - 81, 133, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( адреса знаходження : вул. Соборності, 4 м. Хорол Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 22528612) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини -задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , додатковий строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , терміном 2 / два / місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 03 листопада 2025 року.
Суддя : О.В. Коновод