Справа № 538/1790/25
Провадження № 3/538/610/25
03.11.2025 року м. Лохвиця
Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області Цімбота Л.Г., з участю секретаря Криворучко В.І. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, пенсіонера, місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
13.09.2025 о 01 год 27 хв в с. Піски вул. Піщана, 21 ОСОБА_1 керував транспортним засобом - скутером Yamaha без днз, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, суду пояснив, що він не керував скутером, а він його в руках по грунтовій дорозі.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Пугач В.О. зазначив, що працівники поліції безпідставно склали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки той не керував скутером, тобто він не був водієм, події відбувалися на грунтовій дорозі, і пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння не була деталізована.
Відповідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як визначено ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за даною статтею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Провина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 13.09.2025 серії ЕПР1 №452301; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписами, що маються на диску, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, на яких зафіксовано такі обставини:
рух транспортного засобу з ввімкненим світлом, швидкість якого не може бути швидкістю руху пішої людини; транспортний засіб їхав по другорядній дорозі - вулиці, на якій знаходилися житлові будинки; вимога про зупинку, яка подавалась за допомогою проблискових маячків, ідентифікація поліцейськими особи, яка керувала транспортним засобом, як ОСОБА_1 , оголошення ними наявності в останнього ознак сп'яніння, пропозиція пройти відповідний огляд та категорична відмова ОСОБА_1 це зробити, а також роз'яснення останньому його прав.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
З огляду на зазначене аргументи захисника суд вважає неслушними.
Встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 13.09.2025року серії ЕПР 1 №452301 зазначено, що ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 , проте особою уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не надано доказів щодо категорії, на яке видано таке посвідчення, хоча на відеозаписі зафіксовано, що працівник поліції озвучує, що таке посвідчення видане лише з категорією “В», вказану обставину підтвердив і сам ОСОБА_1 в судовому засіданні.
За положеннями п. 1.10 Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, а також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Отже, ОСОБА_1 в розумінні наведеної норми ПДР України та ч.1 ст. 130 КУпАП не є водієм, адже не має посвідчення водія з категорією “А-1», а тому він відноситься до інших осіб, для яких не передбачений такий вид стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами.
Приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, вчинення адміністративного правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами, як передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи викладене, виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 23, 30, 40-1, 130, 221, 283-284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Лохвицького
районного суду Людмила ЦІМБОТА