Справа № 537/693/25
Провадження № 2/536/801/25
28 жовтня 2025 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Реки А.С.,
за участі секретаря судового засідання Пальчик К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за участі представника відповідача - адвоката Долі Г.О.,
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс», від імені якого діє представник, пред'явило дійсний позов. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що 29.10.2021 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2037889350, умовами якого передбачено, що позичальнику надається кредит у сумі 32763,00 грн. з відсотковою ставкою 40,00%. АТ «ОТП Банк» належним чином виконав свої зобов'язання, однак ОСОБА_1 всупереч умовам договору не виконував його умови. У зв'язку з вищевикладеним у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 62342,54 грн., яка складалась з 31881,44 грн. - тіло кредиту, 30461,10 грн. - заборгованість за відсотками. 21.06.2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, відповідно до якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 62342,54 грн., судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200,00 грн.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 квітня 2025 року було призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача до суду не з'явився, надав в провадження суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Доля Г.О. у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково - в частині тіла кредиту у розмірі 31881,44 грн. Розмір відсотків представник відповідача визнала частково, пояснила, що заборгованість за кредитним договором відповідача виникла у зв'язку з незадовільним станом його здоров'я та складним матеріальним становищем відповідача. Просить відмовити у задоволенні витрат на правову допомогу, оскільки сума витрат є завищеною та не відповідає категорії справи, також просить звільнити відповідача від сплати судового збору, оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи.
Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
Так, 23.10.2021 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2037889350, на підставі якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує кредит на наступних умовах: загальний розмір кредиту 32763,00 грн., дата остаточного повернення - 29.10.2025 року, фіксована процентна ставка у розмірі 40% річних (а.с.5-6).
29.10.2021 року відповідач також підписав паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено, що строк кредитування складає 48 місяців, орієнтовна загальна вартість кредиту - 66085,21 грн., реальна річна процентна ставка 48,19% (а.с.8).
Випискою по особовому рахунку відповідача за період з 29.10.2021 року по 21.06.2024 року підтверджується періодичне погашення ОСОБА_1 кредитної заборгованості (а.с.25-26).
Відповідно до розрахунку наданого позивачем, відповідач має заборгованість перед AT «ОТП БАНК» у сумі 62342,54 грн., яка складається з 31881,44 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 30461,00 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.27).
21.06.2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №21/06/24, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників (а.с.13-18).
Згідно з реєстром боржників №1 до договору факторингу №21/06/24 від 21.06.2024 року відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором №2037889350 від 29.10.2021 року (а.с.19-21).
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем доведено право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором від 29 жовтня 2021 року.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з приписами ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За положеннями ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором №2037889350 від 29.10.2021 року, а тому з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 62342,54 грн., яка складається з 31881,44 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 30461,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Суд відхиляє посилання представника відповідача як на підставу для часткового стягнення відсотків за кредитом на незадовільний матеріальний стан відповідача, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Вирішуючи вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів справи, 03.07.2024 року між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та адвокатом Литвиненко О.І. було укладено договір про надання правничої допомоги № 03-07/24. За умовами вказаного договору адвокат надавав замовнику юридичні послуги по захисту прав та інтересів ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у даній справі (а.с.28-29).
15.07.2024 року між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та адвокатом Литвиненко О.І. було підписано акт № 1 приймання-передачі наданих послуг (а.с.30).
Відповідно до платіжної інструкції № 4957 від 01.10.2024 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було здійснено оплату наданих адвокатом юридичних послуг в розмірі 9 200 грн (а.с.32).
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час.
За таких обставин, враховуючи позицію представника відповідача, суд, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення судового збору у сумі 3028,00 грн. суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
Аналогічні висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 703/686/15-ц (провадження № 6-152цс17).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є особою з інвалідністю ІI групи, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) ТЦК та СП, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів №146/25/2223/ВТ від 02.10.2025 року.
З врахуванням викладеного, судові витрати сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 згідно із п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, відповідно до вищенаведених правил та положень ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, позивачу належить компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені судові витрати за розгляд справи в розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 141, 264-265, 279, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 525, 526, 530, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд,-
Ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: м. Київ, пл.Солом'янська, буд.2, заборгованість за кредитним договором №2037889350 від 29 жовтня 2021 року в розмірі 62342 (шістдесят дві тисячі триста сорок дві) грн. 54 коп., та понесені в ході розгляду справи витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 31.10.2025.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: м. Київ, пл.Солом'янська, буд.2.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 31.10.2025.
СуддяА. С. Река