Справа №534/2892/25
Провадження №2/534/1202/25
про залишення позовної заяви без руху
03 листопада 2025 року м. Горішні Плавні
Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Малюк М.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Харук Ольга Сергіївна, до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Харук О.С., звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить:
- визнати спільною сумісною власностю подружжя транспортний засіб, а саме: VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 );
- у порядку поділу майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частину автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 );
- у порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/2 частину автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 );
- право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , на автомобіль VOLKSWAGENTRANSPORTER, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ) припинити;
- прийняти заяву про подання доказів щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя доходить висновку про наявність підстав для залишення її без руху.
Позовну вимогу подано без додержання вимог, встановлених у пункті 3 частини 3 статті 175 ЦПК України.
Зокрема, згідно з пунктом 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, серед інших відомостей, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до частини 2, 9 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається:
- у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно з частиною 2 статті 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру про поділ майна, зокрема, транспортного засобу, автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ).
Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутня інформація про вартість нерухомого майна, зокрема автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ).
Позивачкою в позовній заяві зазначено ціну позову 13 750,00 грн, але порядок визначення ціни позову не зазначено, доказів не подано.
Зважаючи, що інформація про вартітсь спірного майна позивачем не подана, суд не може перевірити вірність визначення ціни позову, що, відповідно, обумовлює законний сумнів у розмірі сплати судового збору.
Водночас суддя зауважує, що у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна.
Під вартістю майна слід розуміти грошову суму, за яку це майно може бути придбане у певній місцевості.
Відповідно до вимог статей 3, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» вартість майна визначається суб'єктом оціночної діяльності, на підтвердження чого складається звіт (акт про оцінку майна).
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу майнового характеру, але зважаючи на викладене ціна позову з урахуванням правил, визначених у статті 176 ЦПК України, позивачем не визначена.
Суд наголошує, що обов'язок визначати вартість майна за відповідними вимогами покладається законодавцем саме на позивача.
Оскільки позовні вимоги мають майновий характер, розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, - 1 відсоток ціни позову .
Отже позивачеві необхідно визначити ціну позову виходячи з дійсної вартості спірного майна, сплатити судовий збір у відповідності до визначеної ціни позову та подати суду документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.
У відповідності до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95). Постанова ВП ВС від 28.09.2022 у справі № 477/1315/20.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78), пункт 96 рішення у справі «Кромбах проти Франції» (Krombach v. France, заява № 29731 /96). Постанова КАС 05.05.2022 у справі № 520/9769/19
У цьому випадку залишення судом позовної заяви без руху є наслідком недодержання позивачем означених вимог цивільного процесуального закону до позовної заяви.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві (частина 3 статті 185 ЦПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Харук Ольга Сергіївна, до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків позовної заяви у такий спосіб: визначити ціну позову виходячи з дійсної вартості спірного майна та з урахуванням правил установлених ЦПК України, сплатити судовий збір у відповідності до визначеної ціни позову та подати суду документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, заява вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Марина МАЛЮК