Справа № 278/842/25
2/287/753/25
03 листопада 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Олевського районного суду Житомирської області, за підсудністю, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Винару Л.В.
На запит суду від Олевської міської ради Житомирської області надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство ґрунтується на принципі диспозитивності відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до загальних норм процесуального Кодексу права та обов'язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд та обов'язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.
Добросовісність учасників судового процесу, зокрема, полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки, виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Такі висновки також виклав Верховний Суд в постанові від 31 січня 2019 року в справі №753/21967/15-ц.
Також, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою (заявою) не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву (заяву), порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем (заявником) умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою (заявою) є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про прийняття чи повернення позовної заяви, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки із вказаного порядку.
Відповідно до частини 6 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно із частиною 7 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвалою суду від 24.09.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 175 ЦПК України та позивачу надано строк для усунення недоліків. Роз'яснено наслідки неусунення позивачем недоліків заяви у встановлений судом строк.
Верховний Суд у постанові від 18.04.2022 у справі № 750/3275/21 (провадження № 61-21072св21), від 05.04.2023 у справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-11084св22) зазначив, що перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділі «Мої справи».
Згідно довідки про доставку електронного документу ухвалу про залишення заяви без руху від 24.09.2025 року було доставлено до електронного кабінету позивача 25.09.2025 року.
Отже, з 26.09.2025 року почався перебіг процесуального строку на усунення недоліків заяви, яка отримана позивачем ОСОБА_1 в електронному кабінеті в ЄСІТС.
Проте, станом на 03.11.2025 року недоліки заяви залишились не усунутими.
Відповідно до вимог частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суд додатково роз'яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.
З урахуванням того, що у встановлений судом строк недоліки, зазначені в ухвалі про залишення заяви без руху, позивачем не усунуто, суд вважає за необхідне визнати позовну заяву неподаною і повернути позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - вважати неподаною та повернути позивачу ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя: Л. В. Винар