іменем України
Справа № 285/3951/25
провадження у справі № 2/0285/1862/25
31 жовтня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді………………..........Літвин О. О.,
секретаря…………………………......Клечковської М. М.,
розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження
без повідомлення сторін
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
У липні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» (далі за текстом - ТОВ «Еліт фінанс», товариство) звернулося до суду з позовом, з урахуванням додаткових пояснень від 10.09.2025, до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №1174904616 від 08.09.2020 у розмірі 44291,08 грн.
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було укладено зазначений вище договір з товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі за текстом - ТОВ «ЦФР»), відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано грошові кошти у вигляді кредитного ліміту в сумі 18306 грн, які вона зобов'язалася повернути разом із відсотками, однак своїх зобов'язань не виконала.
На підставі договорів факторингу позивач набув статусу нового кредитора, отримавши право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ЦФР», включно і до відповідача.
Ухвалою суду від 01.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.
У відзиві на позов від 21.10.2025, поданим представником відповідача, адвокатом Семенькою В. М., зазначено про сплату ОСОБА_1 11.08.2025 та 10.09.2025 18840 грн заборгованості, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.
Однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (ст.3 ЦК), яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.ст.1048, 1054 ЦК України).
За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У цій справі встановлено, що 08.09.2020 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1174904616, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 18306 грн, строком кредитування 48 місяців.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно із п.1.3. Кредитного договору відповідач зобов'язалася сплачувати проценти за користуванням кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в Паспорті кредиту №4904616, який є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п.1.4. Кредитного договору, підписавши цей договір, ОСОБА_1 доручила ТОВ «ФК «ЦФР» виплатити/сплатити, за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів:
переказати на поточний рахунок ОСОБА_1 10700 грн (отримувач ОСОБА_1 );
на оплату страхового платежу за договором страхування №1174904616-С від 08.09.2020 в сумі 5136 грн (отримувач ПАТ «Страхова компанія «ТАС»);
на оплату страхового платежу за договором страхування №1174904616-ЛС від 08.09.2020 в сумі 800 грн (отримувач ПАТ «Страхова компанія «ТАС»);
на оплату за електронний ключ доступу до додатку «SUPPORT.UA» SU1174904616 від 08.09.2020 в сумі 600 грн (отримувач ТОВ «ЦФК»).
Усі інші умови кредитного договору викладені у паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 04.05.2020, які розміщені на сайті товариства www.kreditmarket.ua та з якими позичальник ознайомився до укладення цього Договору та до яких позичальник приєднується, підписавши цей Договір (п.2.1. Кредитного договору).
Відповідно п.2.2. Кредитного договору цей Договір, Паспорт кредиту №4904616 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» складають єдиний кредитний договір. Відповідач, підписавши цей Договір, підтверджує, що свій примірник цього Договору вона отримала.
Також між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 підписано Паспорт кредиту №4904616.
Відповідно до п.4, 5 Паспорту кредиту сума кредиту становить 18306 грн, строк, на який надається кредит, складає 48 місяців. Розмір процентної ставки при наданні кредиту становить 10.00 % від суми кредиту, розмір щомісячних процентів 6.00 % від суми кредиту, розмір річних процентів 0.01 % від суми боргу. Ставка щодо кожного виду процентів є фіксованою. Загальні витрати за кредитом становлять 53795,28 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом становить 71031,28 грн, реальна річна процентна ставка - 148.16 %.
Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 банківських днів від дня укладення договору.
Крім цього, у п.6 Паспорту кредиту зазначено порядок повернення кредиту, зокрема кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів).
Кредитний договір №1174904616 та Паспорт кредиту №4904616 підписані особисто відповідачем та представником банку і датовані 08.09.2020.
Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Суд вважає, що пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), що розміщена у вільному доступі на сайті ТОВ «ЦФР», є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначає порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Отже, між відповідачем та ТОВ «ЦФР» правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами позичальник ознайомилася, погодилася та не сприймала їх, як невигідні для себе.
20.09.2021 між ТОВ «ФК «ЦФР» та акціонерним товариством «Таскомбанк» укладено договір факторингу №200921, відповідно до умов якого останній набув права вимоги, в т.ч. за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст.512 ЦК України). Відступлення права вимоги відбувається на підставі правочину, зокрема, внаслідок укладення договору купівлі-продажу чи міни; дарування; факторингу. Угода про відступлення права вимоги проводиться в письмовій формі без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №200921, відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1174904616 від 08.09.2020 в сумі 27487,82 грн, яка складається з: 13729,98 залишку заборгованості за тілом, 0,05 залишку заборгованості за відсотками, 439,34 залишку заборгованості за щомісячними відсотками, 3431,92 суми простроченої заборгованості за тілом, 1,29 суми простроченої заборгованості за відсотками, 9885,24 суми простроченої заборгованості за щомісячними відсотками.
Згідно з актом приймання-передачі Реєстру прав вимоги клієнт передав, а фактор прийняв Реєстри боржників клієнта.
02.12.2024 між акціонерним товариством «Таскомбанк» та позивачем укладено договір факторингу №НІ/11/215-Ф, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а останній зобов'язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення.
До договору факторингу №НІ/11/215-Ф долучено акт прийому-передачі реєстру прав вимоги, платіжну інструкцію від 02.12.2024, виписку з додатку до вказаного договору, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників, де зазначено, що за кредитним договором №1174904616 від 08.09.2020 заборгованість ОСОБА_1 становить 44291,08 грн, яка складається з 17161,90 грн залишку за тілом кредиту, 3,02 грн залишку по відсотках та 27126,16 грн залишку про комісіям.
З долученого розрахунку заборгованості слідує, що станом на 02.12.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1174904616 від 08.09.2020 становить 44291,08 грн та складається з 17161,90 грн заборгованості по тілу кредиту, 3,02 грн заборгованості по відсотках та 27126,16 грн заборгованості за щомісячними процентами.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст.610, ч.1 ст.625 ЦК України.
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також відповідно до положень ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦК, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦК випадках.
Основоположним принципом цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, який закріплений положеннями ст.ст.12, 81 ЦПК України, та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між первісним кредитором та відповідачем склалися договірні правовідносини, вони обумовили істотні умови кредитного договору, як то розмір кредиту та суму відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України). Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
Позивачем було долучено до позову виписку по особовому рахунку відповідача, сформовану фактором акціонерним товариством «Таскомбанк».
Сплата ОСОБА_1 боргу після пред'явлення даного позову до неї свідчить про те, що позичальник визнає існування договору, оскільки саме в рамках договору виникає зобов'язання повернути кошти.
У погоджений з ТОВ «ЦФР» строк повернення кредиту кредитні кошти повернуто не було.
Позивачем доведено правові підстави набуття права вимоги за кредитним договором №1174904616 від 08.09.2020 відповідно до договорів факторингу від 20.09.2021 та 02.12.2024.
Відповідачем не було надано доказів на спростування презумпції правомірності укладеного договору, не спростована правильність проведеного позивачем розрахунку, будь-яких клопотань на його спростування не заявлено, як і не було надано власного розрахунку.
Втім, суду було надано докази на підтвердження часткової сплати ОСОБА_1 18840 грн за кредитним договором №1174904616 вже після відкриття провадження у даній справі (що підтверджується наданими квитанціями, долученими до відзиву), що, з урахуванням відсутності уточнених позовних вимог, є підставою для часткового задоволення позовних вимог, а саме в сумі 25451,08 грн (44291,08 грн заявлених у вимогах - 18840 грн сплачених відповідачем 11.08.2025 та 10.09.2025).
У силу приписів ст.141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн. Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, тому пропорційно задоволених вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 1740 грн.
Позивачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 9200 грн, на підтвердження чого надано договір про надання правової допомоги №03-07/24 від 03.07.2024, укладений між ТОВ «Еліт фінанс» та адвокатом Литвиненко О. І., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт прийому-передачі наданих послуг від 02.06.2025.
Як передбачено ч.ч.4,5 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу, що витрати на професійну правничу допомогу повинні відповідати критерію необхідності - чи було їх вчинення обов'язковим, і чи доцільним було їх виконання - чи вплинули вони на перебіг розгляду справи. Розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову та предмету спору, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Предметом спору в дані справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.
На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об'єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.
Розподіляючи витрати, понесені заявником на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи та надані суду документи є підставою для частково відшкодування судом витрат на правничу допомогу з іншої сторони, адже цей розмір не є доведений, необхідним та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Відтак, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, складності справи, ціни позову, критерію реальності адвокатських витрат, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, а також критерію розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн, що буде відповідати принципу співмірності, виваженості та розумності.
Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» (ІКЮО: 40340222)
заборгованість за кредитним договором №1174904616 від 08.09.2020 в сумі 25451,08 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1740 грн і 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.?
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуюча суддя О. О. Літвин