279/6227/25 1-кс/279/1421/25 УХВАЛА
03 листопада 2025 року м. Коростень
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання представника володільця арештованого майна у кримінальному провадженні №12025060490000741 від 10.10.2025 року за ознаками злочину, передбаченого ч.І ст. 246 КК України про часткове скасування арешту майна,
30.10.2025 року представник законного володільця майна адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області по справі №279/6227/25 від 10.10.2025 року, а саме: на транспортний засіб марки ЗІЛ, моделі 131, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у частині користування вказаним майном.
На обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що 09.10.2025 в період з 13 год. 10 хв. по 13 год. 57 хв. за межами с. Відень Коростеиського району Житомирської області за GPS координатами 50.96626, 28.42376 проведено огляд місця події, під час проведення якого було виявлено та вилучено транспортний засіб, а саме вантажний автомобіль марки ЗІЛ моделі 131 зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який обладнаний спеціалізованим пристроєм (кран-маніпулятором), що може використовуватись для навантаження різноманітних речей, колоди деревини породи береза в кількості 31 шт. діаметрами від 18 до 48 см. довжиною близько 280 см кожна, що знаходились в кузові вказаного автомобіля.
Власником автомобіля є ОСОБА_4 , а ОСОБА_5 як фізична особа-підприємець - законним володільцем та користувачем на підставі договору оренди ТЗ від 20.09.2024 року.
Вказує, що на сьогодні в рамках кримінального провадження № 12025060490000741, вищевказаний транспортний засіб знаходиться у розпорядженні органу досудового розслідування, його було оглянуто слідчими, з ним проведено всі необхідні слідчі дії, а тому потреба в зберіганні вказаного автомобіля на території майданчика тимчасового утримання транспортних засобів відпала. Враховуючи, що органом розслідування проведено всі необхідні слідчі дії з арештованим майном, вважає, що часткове скасування арешту не може зашкодити інтересам кримінального судочинства. При цьому залишення ухвали слідчого судді чинною в частині позбавлення власника (користувача) права на відчуження та розпорядження вказаним майном повною мірою забезпечить необхідний баланс між втручанням Держави в право власника на мирне володіння майном та інтересів кримінального судочинства в частині гіпотетичного виникнення необхідності в додаткових слідчих діях з автомобілем, чи додаткових експертних дослідженнях, який буде гарантовано фактом невідворотності кримінального покарання за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, та яке передбачено ст.388 КК України
Учасники провадження про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином шляхом направлення смс-повідомлення на вказані мобільні телефони та повісток в електронні кабінети ЄСІТС.
Від представника власника до суду надійшла заява про розгляд без його участі, клопотання підтримує та просить задовольнити.
Від слідчого - заступника начальника СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомриській області ОСОБА_6 до суду надійшла заява, в якій він заперечує щодо скасування арешту з тих підстав, що арешт накладено обгрунтовано, органом досудового розслідування не проведені всі необхідні слідчі дії, тому навіть часткове скасування арешту може зашкодити інтересам кримінального провадження.
Слідчий суддя, дослідивши мотиви поданого клопотання, долучені на його підтвердження докази, дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з такого.
10 жовтня 2025 року ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 279/6227/25 задоволено клопотання заступника начальника СВ Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області про арешт майна та накладено арешт на майно, виявлене 09.10.2025 в період з 14 год. 56 хв. по 16 год. 26 хв. за межами с Видень Коростенського району Житомирської області за GPS координатами 50.96963, 28.40086 та прилеглих ділянках місцевості, зокрема на вантажний автомобіль марки ЗІЛ моделі 131 зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який обладнаний спеціалізованим пристроєм (кран-маніпулятором), що може використовуватись для навантаження різноманітних речей, колоди деревини породи береза в кількості 31 шт. діаметрами від 18 до 48 см. довжиною близько 280 см кожна, що знаходились в кузові вказаного автомобіля, з метою збереження речових доказів.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що 09 жовтня 2025 року о 12 год. 07 хв. до чергової частини Коростенського районного управління поліції' ГУНП в Житомирській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що за межами н.с. Видень, Коростенського району, Житомирської області виявлено транспортні засоби з деревиною породи береза, а також неподалік місце незаконної порубки. По даному факту 10 жовтня 2025 року слідчим відділенням Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025060490000741 з попередньою правовою кваліфікацією за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Слідчим судею було встановлено, що є підстави вважати, що, враховуючи правову кваліфікацію діяння, вилучена деревина може бути предметом злочинного посягання, нести на собі його сліди,тому може бути використана як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Повернення вилученого майна може призвести до його зникнення чи знищення. З урахуванням вимог розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника постановлена ухвала про арешт ТЗ з метою збереження речових доказів у справі та проведення експертних досліджень.
Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Завданням арешту майна згідно з абзацом 2 ч.1 ст.170 КПК України є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником автомобіля ЗІЛ 131, р.н. НОМЕР_3 є ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 .
Згідно з нотаріально посвідченим договором оренди транспортного засобу від 20.09.2024 року Орендодавець ОСОБА_4 передала , а Орендар ФОП ОСОБА_5 прийняв у тимчасове володіння транспортний засіб марки ЗИЛ 131,1977 р.в., р.н. НОМЕР_4 , колір зелений. Строк дії договору 3 роки з дня нотаріального посвідчення договору.
При вирішенні питання щодо пропорційності заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя враховує положення ч.3 ст.132 КПК України, відповідно якої застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Накладення арешту на майно становить втручання у право особи мирно володіти своїм майном, передбачене ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому при його застосуванні суд повинен оцінювати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому втручання у права та свободи осіб завжди повинно бути мінімально необхідним для досягнення мети цього втручання.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому обмеження права власності повинно бути розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини критеріями сумісності заходу втручання у право власності із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є такі обставини:
- чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі. Тобто втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;
- чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту зазначеної статті. Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів;
- чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право. Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
З огляду на викладене, на підставі наведених аргументів володільця майна, досліджених документів, з урахуванням позиції слідчого, прокурора, які не навели обгрунтованих доводів щодо необхідності продовження вжитих заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, не вказали, які саме слідчі дії потребують збереження арешту на ТЗ у частині заборони користування та не спростували доводів володільця майна, слідчий суддя вважає, що подальше втручання у здійснення права особи на мирне володіння майном вже не відповідає меті та завданням кримінального провадження, у зв'язку з чим слід дійти висновку, що у подальшому застосуванні такого обмеження права як користування майном на автомобіль марки ЗІЛ, моделі 131, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 відпала потреба.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що арешт на транспортний засіб у частині заборони відчуження та розпорядження залишається без скасування.
Особу, якій повернуто майно, слід попередити, що за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, передбачена кримінальна відповідальність за ст.388 КК України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.
У силу ч.3 ст.169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Керуючись ст. 169,173, 174, 175,309,532 КПК України,
Клопотання ОСОБА_5 , подане в його інтересах представником адвокатом ОСОБА_3 , про часткове скасування арешту на майно задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 жовтня 2025 року у справі №279/6227/25 у кримінальному провадженні № № 12025060490000741 від 10.10.2025 року, у частини позбавлення права користування транспортним засобом марки ЗІЛ, моделі 131, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7