Справа № 296/10922/25
1-кс/296/4884/25
Іменем України
24 жовтня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі матеріали клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Двірець, Житомисрького району, Житомирської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, у кримінальному провадженні №12025060000001338, від 29 липня 2025 року ,-
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді з клопотанням та просила застосувати стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
В обґрунтування поданого клопотання вказав, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060000001338 від 29 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 17.07.2025, у ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, на ґрунті вигаданого та не існуючого боргового зобов'язання виник злочинний умисел направлений на вимогу передачі йому грошових коштів ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , поєднаний з погрозою насильства над потерпілим.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне збагачення, ОСОБА_7 , за точно невстановлених досудовим розслідуванням обставин, день, час та місці, проте не пізніше 17.07.2025, залучив до даної злочинної діяльності свого знайомого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , якому запропонував вчинити спільно з ним психологічний тиск на ОСОБА_8 , шляхом висловлення останньому вимоги у передачі грошових коштів в сумі 40000 гривень, у якості повернення неіснуючого боргу. На вказану пропозицію ОСОБА_9 та ОСОБА_5 погодився, і таким чином вступили у злочинну діяльність за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7
17.07.2025, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , керуючись єдиним злочинним умислом, знаходячись у на перехресті вулиць Князів Острозьких та Київська у м. Житомир, в усній формі, рішучим та агресивним тоном висловили ОСОБА_10 вимогу у передачі йому грошових коштів в сумі 40000 гривень. Після чого, на підтвердження реальності погроз щодо застосування до потерпілого протиправних дій, маючи на меті вчинення психологічного тиску на ОСОБА_10 шляхом залякування, з метою схиляння до виконання висловлених ними вимог, а також недопущення будь-якого опору зі сторони потерпілого, ОСОБА_7 наніс ОСОБА_10 один удар в груди кулаком руки, спричинивши фізичну біль останньому.
У свою чергу потерпілий ОСОБА_10 , перебуваючи під психологічним тиском з боку ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , реально сприймаючи висловлені ними погрози та усвідомлюючи загрозу своєму життю і здоров'ю, погодився на виконання вимог щодо передачі грошових коштів, а тому, з метою недопущення вчинення відносно нього насильницьких дій передав їм грошові кошти в сумі 1500 гривень, які мав при собі.
26.07.2025, близько 19 год. 15 хв., ОСОБА_7 , не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів від потерпілого ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , керуючись єдиним злочинним умислом, перебуваючи по вул. Хлібна в м. Житомир зустріли потерпілого ОСОБА_10 та в черговий раз рішучим та агресивним тоном повторно висловили йому вимогу у передачі їм грошових коштів в сумі 40000 гривень, після чого почергово висловили погрози застосування насильства відносно потерпілого, у разі невиконання ним цієї вимоги, усвідомлюючи при цьому, що висловлені погрози здатні викликати в потерпілого побоювання здійснення цих погроз, що позбавить спокою через можливість їх реалізації, і бажаючи настання саме таких наслідків, створили для ОСОБА_10 реальні підстави побоюватися здійснення цих погроз.
Цього ж дня ОСОБА_10 , перебуваючи під психологічним тиском з боку ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , реально сприймаючи попередні висловлені йому погрози, був змушений виконати вказані незаконні вимоги та передати останнім частину грошових коштів в сумі 4500 гривень, які мав при собі.
У подальшому, 12.08.2025 близько 10 год. з метою реалізації злочинного умислу направленого на незаконне збагачення, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , керуючись єдиним злочинним умислом, прибув до місця проживання потерпілого ОСОБА_10 , що по АДРЕСА_2 , де усвідомлюючи пригнічений психологічний стан потерпілого, в усній формі рішучим та агресивним тоном висловив останньому вимогу викликати автомобіль таксі.
У свою чергу потерпілий ОСОБА_10 , продовжуючи перебувати під психологічним тиском, реально сприймаючи висловлені йому погрози та усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю і здоров'ю, з метою недопущення вчинення відносно нього насильницьких дій, погодився на виконання висловленої вимоги.
Цього ж дня, близько 10 год. 52 хв. знаходячись в автомобілі таксі спільно з потерпілим ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , керуючись єдиним злочинним умислом, повторно висловив потерпілому вимогу у передачі йому грошових коштів, мотивуючи вигаданим приводом повернення неіснуючого боргу. Після чого, на підтвердження реальності погроз щодо застосування до потерпілого протиправних дій, маючи на меті вчинення психологічного тиску на ОСОБА_10 шляхом залякування, з метою схиляння до виконання висловлених ними вимог, а також недопущення будь-якого опору зі сторони потерпілого, ОСОБА_7 наніс ОСОБА_10 один удар долонею руки в обличчя, спричинивши фізичну біль останньому.
В подальшому не припиняючи свої злочинних дій, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , керуючись єдиним злочинним умислом, зупинили автомобіль таксі біля магазину «Овал», що по вул. Космонавтів, 48В в м. Житомир та вийшли з нього та усвідомлюючи пригнічений психологічний стан потерпілого ОСОБА_10 , в усній формі рішучим та агресивним тоном висловив останньому вимогу йти з ними на територію «Смолянського кладовища».
У свою чергу потерпілий ОСОБА_10 , продовжуючи перебувати під психологічним тиском, реально сприймаючи висловлені йому погрози та усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю і здоров'ю, з метою недопущення вчинення відносно нього насильницьких дій, погодився на виконання висловленої вимоги.
Цього ж дня, близько 12 години, знаходячись на території «Смолянського кладовища», що розташоване у м. Житомир, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , керуючись єдиним злочинним умислом, висловив потерпілому ОСОБА_10 вимогу у передачі йому грошових коштів в сумі 40000 гривень, мотивуючи вигаданим приводом, а саме повернення неіснуючого боргу. Після чого, на підтвердження реальності погроз щодо застосування до потерпілого протиправних дій, маючи на меті вчинення психологічного тиску на ОСОБА_10 шляхом залякування, з метою схиляння до виконання висловлених ними вимог, а також недопущення будь-якого опору зі сторони потерпілого ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 вихватив з рук потерпілого ОСОБА_10 мобільний телефон марки моделі, який перебував в користуванні останнього та розламав його. Далі перебуваючи у вказаний час та місці, не припиняючи своїх злочинних дій, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , керуючись єдиним злочинним умислом нанесли потерпілому ОСОБА_10 не менше дев'яти ударів кулаками рук та ніг по тулубу, нижніх кінцівках, чим спричинили тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці правого плеча та обох гомілок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Так, 22.09.2025 у відповідності до вимог ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування просить застосувати щодо останнього винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в засіданні суду клопотання підтримав та просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зважаючи, зокрема, на ризики визначені ст. 177 КПК України. Зазначив, що під час підготовки та подачі клопотаня йому не було відомо про перебування ОСОБА_5 в лавах Збройних Сил України. У разі застосування застави просив визначити розмір такої не менше 80 прожиткових мінімумів.
Захисник ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання заперечила, посилаючись на те, що ризики спростовані та необґрунтовані. Повідомила, що ОСОБА_5 перебуває в ізоляції від цивільного населення, оскільки є мобілізованим до Збройних Сил України. Просила застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_5 вину визнав частково. Підтримав позицію адвоката. Просив надати можливість надалі проходити службу в Збройних Силах України.
Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають підстави вважати, що дане клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).
Частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.4 ст.194 КПК України).
У відповідності до вимог ст.ст. 276-278 КПК України 22.09.2025р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
З огляду на матеріали клопотання ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, що підтверджується доказами.
Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оцінюючи ризики, на які зсилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя приймає до уваги положення п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
У п.52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ливада проти України» від 26 червня 2014 року за заявою № 21262/06 суд вказує, що аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений (підозрюваний) може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Зазначена небезпека не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування вказаної небезпеки, або зробити її на стільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою, (рішення у справах «Осипенко проти України» (Osypenko v. Ukraine), заява № 4634/04, пп. 76-80, від 9 листопада 2010 року, та «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пп. 79-81, 99 та 101, від 10 лютого 2011 року).
Вчинення особою кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого не може бути єдиною підставою для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_5 раніше притягався до кримінальної відповідальності, сталих соціальних зв'язків не має, працює неофіційно на будівництві. На даний момент підозрюваний є військовослужбовцем, перебуває на службі у військовій частині НОМЕР_1 , що певним чином мінімізує можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Доводи слідчого, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у клопотанні належним чином не обгрунтовані та враховуючи перебування підозрюваного у складі Збройних Сил України є абстрактними.
Стороною обвинувачення доведено, що з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню всебічного, повного та неупередженого встановлення обставин вчиненого злочину, може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь яким шляхом для зміни (відмови) від показів останніх, зокрема на потерпілого ОСОБА_8 , свідків та підозрюваного ОСОБА_7 з якими він підтримував зв'язок, що підтверджує ризик визначений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином слідчим у клопотанні, та прокурором у судовому засіданні не доведено.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є особою схильною до вчинення різного виду злочинів проти власності, у тому числі із застосуванням насильства, на що вказують обставини притягнення його в минулому до кримінальної відповідальності, а отже, ОСОБА_5 на шлях виправлення не став та продовжив вчинення кримінальних правопорушень, з метою отримання доходу (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Приписами ч.1 ст.178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Оцінюючи в сукупності тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, враховуючи встановлені обставини та надані докази, а саме, що підозрюваний раніше притягався до кримінальної відповідальності, міцних соціальних зв'язків не має, однак є військовослужбовцем, перебуває в лавах Збройних Сил України, що є стимулюючим фактором для виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного та вважає за можливе, застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч.1 ст.182 КПК України).
Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановлені обставини справи, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, буде співмірним з існуючими ризиками.
При цьому, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, враховуючи розмір завданої майнової шкоди, встановлені ризики, суд вважає, що застава у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), зможе забезпечити належне виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176, 178, 179, 182, 184, 193, 194, 196, 197,309,372,376 КПК України,-
В задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути внесена не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу як підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Корольовського районного суду м. Житомира.
Розмір застави визначити у межах 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.;
5) заборонити спілкуватися з потерпілим ОСОБА_8 , підозрюваним ОСОБА_7 та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ..
Роз'яснити підозрюваному, що не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Строк дії ухвали до 22.11.2025 включно.
Повний текст ухвали оголошено 03.11.2025 р. о 14:00год.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1