Справа № 278/3676/25
03 листопада 2025 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивач звернулась до суду із вище вказаною позовною заявою.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що з 12.12.2024 року позивач з відповідачем перебувають у шлюбі, від якого мають спільну дитину ОСОБА_3 . Спільне життя з відповідачем не склалося, відповідач перестав піклуватися про сім'ю, матеріальної допомоги не надає, а дохід позивача не в повній мірі може забезпечити умови для фізичного, розумового та духовного розвитку дитини. Відтак, просить стягувати щомісячно з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів, але не менше 100% прожиткових мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача на її користь, аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною трирічного віку.
Провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 12).
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 15): відповідач особисто отримав копію позовної заяви з додатками до неї та ухвалу суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази кожен окремо та у їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Як вбачається із свідоцтва про народження (а.с. 7), батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , між якими 12.12.2024 року було зареєстровано шлюб (а.с. 6).
Матеріалами справи підтверджено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір'ю (а.с. 8).
Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно положень ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до положень ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З огляду на викладене, враховуючи, що основна відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, покладається на батьків, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на її користь аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, щомісячно.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Крім того, відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Згідно ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина, є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу. Сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи працює вона, а також незалежно від її матеріального становища - за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 .
Відповідач є працездатною особою, тому відповідач має обов'язок не лише утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а й обов'язок щодо утримання матері дитини до досягнення останньою трьох років.
Згідно з ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідачем не надано суду доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов'язку утримувати дружину.
Таким чином, враховуючи вище викладене, а також присудження судом до стягнення аліментів на утримання дитини, суд дійшов висновку про стягнення аліментів на користь дружини у розмірі 1/8 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви до суду та до досягнення дитиною трирічного віку.
Суд вважає, що визначений судом розмір аліментів відповідає вимогам закону, розумності і справедливості.
У разі зміни матеріального становища відповідача та неможливості сплати останнім аліментів у встановленому судом розмірі, останній не позбавлений можливості звернутися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів за наявності таких підстав.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 5 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, №23, ЄСПЛ, від 18 липня 2007 року).
Аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви частина 1 статті 79 СК України.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за подання позову про стягнення аліментів, від сплати якого відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена при зверненні до суду, у пропорційному розмірі до задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 80, 84, 180-182, 183, 184 191 СК України, ст. ст. 2-5, 10-13, 76-81, 141, 264, 265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 24.07.2025 року і до повноліття дитини.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 24.07.2025 та до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 2018,67 грн судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О. М. Дубовік