Справа №295/15423/25
1-кс/295/5693/25
01.11.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12025060600001701 від 31.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та додані до нього матеріали, -
Слідчий СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.
У клопотанні вказано, що досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що 31.10.2025 близько 16 год. 08 хв. ОСОБА_4 перебував у приміщенні торгівельної зали магазину «Мілітарі 22», що за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 77.
В цей же день, час, місці та за вказаних обставин ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом, пересвідчившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, шляхом вільного доступу таємно викрав чуже майно, а саме: жилет «Black L Pentagon Acradian Vest K04008» та жилет «Black ХL Pentagon Acradian Vest K04008» загальною вартістю без ПДВ 6 140 грн.
В подальшому, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_7 , місце вчинення кримінального правопорушення залишив та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим завдав ТОВ «Мілітарі 22» майнової шкоди на загальну суму 6 140 гривень.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 31.10.2025;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 31.10.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 31.10.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 31.10.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 31.10.2025;
- протоколом затримання гр. ОСОБА_12 в порядку ст.208 КПК;
- протоколом огляду відео від 31.10.2025;
- протоколом впізнання особи за фотознімками ОСОБА_9 від 31.10.2025;
- протоколом впізнання особи за фотознімками ОСОБА_10 від 31.10.2025;
- протоколом впізнання особи за фотознімками ОСОБА_11 від 31.10.2025;
- копії документів ФОП;
- довідкою вартості.
У клопотанні слідчий послався на ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначив, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працює, неодружений, не має на утриманні дітей, що свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати підозрюваного від переховування від органів досудового розслідування за межами міста Житомира або області.
Крім того, санкція інкримінованого підозрюваному злочину передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Підозрюваний усвідомлює суворість та невідворотність покарання та з метою уникнення покарання ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
За наведених обставин у сукупності, у тому числі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину в період воєнного стану та розгляду інших кримінальних проваджень, вчинення нових умисних корисливих злочинів, сторона обвинувачення обґрунтовано припускає, що ОСОБА_4 усвідомлює, що у разі доведення його винуватості в суді та постановлення обвинувального вироку суду останньому може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначив, щов ході досудового розслідування було встановлено, що в разі обрання підозрюваному ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, останній буде мати можливість незаконного впливати на потерпілого та свідків, що може виражатися в здійсненні особою погроз, підкупу, умовлянь вказаних осіб у даному кримінальному провадженні, адже підозрюваному відомо місце їх перебування. Тому існує обґрунтована необхідність в недопущенні спілкування підозрюваного зі свідками з метою недопущення будь-якого впливу або погроз на них, що в подальшому може негативно відобразитися на встановленні об'єктивної істини у провадженні.
Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначив, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, не одружений, не працевлаштований, що свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати підозрюваного від вчинення нових кримінальних правопорушень та не бажання працювати та мати законне джерело доходів.
Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, востаннє 20.05.2022 Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки. Однак ОСОБА_4 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та знову вчинив умисний корисливий злочин.
Більше того, характер та послідовність вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_4 , може свідчити про те, що вчинення кримінального правопорушень корисливого характеру є способом отримання джерел доходів для власних потреб підозрюваного.
За віком ОСОБА_4 не є особою похилого віку та за станом здоров'я не потребує стаціонарного лікування.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив обрати менш суворий запобіжний захід, пояснив, що не має наміру переховуватись від органі досудового розслідування, має тяжку хворобу - цироз печінки.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання та просила застосувати запобіжних захід у виді домашнього арешту, зазначивши, що підозрюваний вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнає. Підозрюваний має тяжке захворювання, отримує замісну підтримувальну терапію. Підозрюваний проживає з племінницею, яка не заперечує щодо проживання підозрюваного у неї. Підозрюваний під час відбування покарання за вироком від 20.05.2022 бездоганно виконував покладені на нього обов"язки.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, адвоката, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В провадженні СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060600001701 від 31.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
31.10.2025 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
01.11.2025 ОСОБА_7 в порядку ст. 278 КПК України було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою та п'ятою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, проте є найсуворішим запобіжний заходом.
Поняття «обґрунтована підозра» визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в сукупності такі документи вказують на те, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, підозрюваний свою вину в скоєному визнає.
Як неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїх рішеннях, пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув'язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03, пункти 56і 59, з подальшими посиланнями). Запобіжний захід - в будь-якому випадку впливає перш за все на поведінку підозрюваного та виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, та не повинен підміняти собою покарання за вчинення злочину, адже вирішення таких питань є завданням більш пізніх етапів кримінального провадження. В свою чергу, абстрактна можливість перешкоджати кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення - є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В рішенні ЄСПЛ у справі Ходорковський проти росії, зазначається, що обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність можливо тільки в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя - не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику. При цьому, арешт буде прийнятним в світлі положень Конвенції тільки тоді, коли «обов'язок, передбачений законом» не може бути виконано більш м'якими засобами.
Оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема і тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість його пред'явлення, суспільну небезпеку злочинних дій, в яких обвинувачується.
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Вирішуючи питання про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, який інкримінується йому органом досудового розслідування, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази в обґрунтування клопотання, слідчим суддею встановлено достатньо підстав стверджувати, що дії підозрюваного містять ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що слідчим і прокурором не надано достатньо вагомих доказів в їх сукупності, які б дали слідчому судді підстави для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії досудового розслідування та неможливості застосування більш м"якого запобіжного заходу.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 від органів досудового розслідування не переховувався, має тяжке захворювання, має місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи те, що запобіжний захід має бути пропорційним для запобігання встановленим в судовому засіданні ризикам, слідчий суддя дійшов висновку, що завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (зокрема, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, виконання ним своїх процесуальних обов'язків) може бути виконане шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а саме у виді домашнього арешту.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 185, 194, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати цілодобово місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатися з м. Житомира без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, служби;
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора.
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України та в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали до 20 грудня 2025 року. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зобов'язати уповноважених працівників органів Національної поліції доставити підозрюваного ОСОБА_4 до місця проживання АДРЕСА_1 , де звільнити останнього з-під варти.
Виконання ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів, з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1