Рішення від 28.10.2025 по справі 168/838/25

Справа № 168/838/25

Провадження № 2/168/389/25

РІШЕННЯ

(З А О Ч Н Е)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року сел. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого - судді Сухоручко Ю.О.,

секретар судового засідання Таксюк О.С.,

розглянувши в сел. Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача загальну суму заборгованості за кредитним договором № 328361127 від 09.01.2024 року в розмірі 24 446,24 гривень.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 09.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 328361127 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов'язався надати відповідачці кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 5600 грн. на умовах, передбачених договором, а відповідач зобов'язалася одержати та повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Згідно з умовами договору відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 16500 грн.

Позивач вказує, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 03.09.2025 року утвориласьзаборгованість у розмірі 24 446,24 грн., яка складається з: 5 600, грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18 846,24 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу № 28/1118-01 (додаткова угода від 28.11.2018 року №26, додаткова угода від 31.12.2021 року №27, додаткова угода від 31.12.2023 року №32), у відповідності до умов якого TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» прийняло належні TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників, зокрема, до ОСОБА_1

31.07.2024 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» уклали договір факторингу № 31/0724-01, у відповідності до умов якого TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило TOB «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а TOB «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» прийняло належні TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників, зокрема, до ОСОБА_1

08.07.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач уклали договір факторингу № 08/07/25-Е, у відповідності до умов якого TOB «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило TOB «Фінансова компанія «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а TOB «Фінансова компанія «Ейс» прийняло належні TOB «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників, зокрема, до ОСОБА_1 .

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 328361127 від 09.01.2024 року в розмірі 24 446,24 гривень ,судові витрати зі сплати судового збору в розмірі- 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Позиція учасників провадження.

Ухвалою Старовижівського районного суду Волинської області від 05.09.2025 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з'явився, проте в позовній заяві просив про розгляд справи без його участі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення слухання справи від нього також не надходило. Відзив на позовну заяву не надав.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини по даній цивільній справі регулюються Цивільним Кодексом України.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 09.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 328361127, згідно з яким відповідач отримав кредит в розмірі 5 600,00 грн., строком до 1857 днів. Договором передбачений порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитом. Позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплачувати проценти відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах.Тип процентної ставки - фіксована. Нарахування процентів за користування кредитом за період від дати видачі кредиту до 25.01.2024 року (включно) здійснюється в розмірі 890,60 відсотків річних, що становить 2,44 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним. (Дисконтна процентна ставка) (п. 8.3.1). При невиконанні зобов'язань щодо повернення кредиту застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 1087,70 відсотків річних, що становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п.8.4). (а.с. 14-27).

Договір підписано одноразовим ідентифікатором UCUY (а.с.23-зворот).

Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 09.01.2024 (а. с. 46).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 328361127 від 09.01.2024 року , який складений Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 12 266,24 грн., яка складається з: 5 600 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6 806,24 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом (а.с. 88).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 328361127 від 09.01.2024 року , який складений Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 24 446,24 грн., яка складається з: 5 600 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18 846,24 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом (а.с. 90-91).

28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу № 28/1118-01 (додаткова угода від 28.11.2018 року №26, додаткова угода від 31.12.2021 року №27, додаткова угода від 31.12.2023 року №32), у відповідності до умов якого TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» прийняло належні TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників, зокрема, до ОСОБА_1 (а.с. 54-68)

31.07.2024 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» уклали договір факторингу № 31/0724-01, у відповідності до умов якого TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило TOB «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а TOB «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» прийняло належні TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників, зокрема, до ОСОБА_1 (а.с. 71-77)

08.07.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач уклали договір факторингу № 08/07/25-Е, у відповідності до умов якого TOB «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило TOB «Фінансова компанія «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а TOB «Фінансова компанія «Ейс» прийняло належні TOB «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників, зокрема, до ОСОБА_1 (а.с.79-86)

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 328361127 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» станом на 31.07.2025 року складає 24 446,24 грн. з яких: 5 600,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18 846,24 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом (а.с. 92).

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомукаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 п. 1 кредитного договору кредитодавець відкриває для позичальника не відновлювальну кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець зобов'язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Тип кредиту - кредитна лінія.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1,2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із змісту ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закону), електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ст. 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Зі змісту ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір № 328361127 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

На підтвердження укладання кредитного договору позивачем надано електронні докази в паперовій формі, згідно з якими підтверджується, що позичальник допустила неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно не сплачена.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 328361127 позивач виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредит, що підтверджується розрахунком заборгованості. Також встановлено, що ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором 328361127 на підставі Договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 року.

Також в судовому засіданні досліджена виписка за поточними картковими рахунками відповідача за період з 09.01.2024 року по 14.01.2024 року та платіжна інструкція №0626801921087.128 від 09.01.2024 року, надані АТ «АКЦЕНТ-БАНК», з яких вбачається, що ОСОБА_1 на поточний рахунок було зараховано кошти в сумі 5 600, 00 грн. (а.с. 124-125).

Крім того судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язання за вказаним договором та по тепер не виконує взяті на себе зобов'язання і заборгованість не погашає, доказів зворотнього суду нею не подано. Відповідач наведені розрахунки не заперечив, доказів їх неправильності суду не надав, власних розрахунків не провів.

З огляду на зазначене, у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем, а тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до п.6 ч.1ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат. Також слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Заїченко проти України»).

Судом досліджено договір про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025 про надання правової допомоги ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» адвокатським бюро «Тараненко та партнери» (а.с. 93 -94), додаткову угоду № 25770742692 до договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025 року (а.с. 95), акт прийому-передачі наданих послуг (а.с. 96). Зміст вказаних документів не суперечить вимогам законодавства до їх оформлення.

З урахуванням вищевикладеного, обсягу наданої правової допомоги, розрахунку цієї правової допомоги, зважаючи на характер даної категорії справи, загальний обсяг наданих адвокатським бюро правничих послуг за відповідний період, компенсації підлягають кошти в сумі 3000 грн., що відповідатиме об'єктивному та співмірному обсягу наданої правової допомоги стороні позивача, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 гривні. Зазначена сума судового збору була сплачена враховуючи те, що позовна заява позивачем була подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», а тому відповідно до ЗУ «Про судовий збір», застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8, що узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в ухвалах від 14.12.2021 р. у справі № 9901/454/21, від 31.01.2022 р. у справі № 316/356/20, від 03.02.2022 р. у справі № 300/1617/21, від 14.02.2022р. у справі № 560/4216/21, від 15.02.2022 р. у справі № 560/8629/21.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1,2,4,12,76,78,81,82,95,141,263-268,280-284,288,354,355 ЦПК України, ст.ст. 530, 610, 611, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, Код ЄДРПОУ: 42986956) суму заборгованості: за кредитним договором № 328361127 від 09.01.2024 року в розмірі 24 446,24 (двадцять чотири тисячі чотириста сорок шість тисяч 24 копійки) гривень, яка складається з:

- 5 600, 00 (п'ять тисяч шістсот гривень 00 копійок) гривень - заборгованість за тілом кредиту;

- 18 846,24 (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок шість гривень 24 копійки) гривень - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2 422, 40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Старовижівського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», юридична адреса: 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, Код ЄДРПОУ: 42986956;

Відповідач: ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.О. Сухоручко

Попередній документ
131466854
Наступний документ
131466856
Інформація про рішення:
№ рішення: 131466855
№ справи: 168/838/25
Дата рішення: 28.10.2025
Дата публікації: 05.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Старовижівський районний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (28.10.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 03.09.2025
Предмет позову: Про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
02.10.2025 10:50 Старовижівський районний суд Волинської області
28.10.2025 10:30 Старовижівський районний суд Волинської області