Справа № 159/2912/25
Провадження № 2/163/341/25
( З А О Ч Н Е )
03 листопада 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючої судді Гайдук А.Л.,
за участі секретаря Костюк Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль
Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС", від імені якого діє представник Сечко Сергій Володимирович, до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,
Представник позивача Сечко С.В. в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 18 липня 2022 року ОСОБА_1 спричинив дорожньо-транспортну пригоду автомобілем «Audi A6», номерний знак НОМЕР_1 , в результаті якої ОСОБА_2 завдано тяжких тілесних ушкоджень, від яких вона померла. Вироком Любомльського районного суду Волинської області від 03.05.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України. На момент ДТП цивільно - правова відповідальність власника вказаного транспортного засобу була застрахована в АТ «СГ «ТАС» (приватне) полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ1847299.
За заявою сина загиблої - ОСОБА_3 АТ «СГ «ТАС» (приватне) здійснило виплату страхового відшкодування на підставі Страхового акту №08449/16/722 від 12.11.2022 року у сумі 221 000 грн.
У зв'язку з наведеним, відповідно до положень ч.1 ст. 1191 ЦК України, позивач, володіючи правом зворотньої вимоги до винної особи, просить стягнути з ОСОБА_1 сплачене страхове відшкодування у сумі 221 000 гривень.
За указаним позовом ухвалою від 03 червня 2025 року відкрито провадження, розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження.
У підготовчі засідання відповідач, що відбуває покарання в ДУ «Крюківська виправна колонія (№29)», будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не з'являвся, відзиву на позовну заяву не подав, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не надсилав.
За результатами підготовчого засідання, проведеного за відсутності відповідача, 06 серпня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Представник позивача подав заяву, в якій повідомив, що проти винесення заочного рішення не заперечує та просив суд розглядати справу без його участі, на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання також не з'явився, клопотання про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції не надсилав.
З огляду на викладене, суд провів заочний розгляд позову відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України.
Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.
18 липня 2022 року близько 02:20 год. на автодорозі сполученням сіл «Шацьк-Залісся-Грабове-Старовойтове» у напрямку із села Старовойтове до села Рівне Ковельського району Волинської області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Audi A6», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, виїхав на праве узбіччя по ходу свого руху, в результаті чого допустив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_2 , що рухалася у попутному напрямку.
У результаті ДТП ОСОБА_2 спричинено тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до її смерті (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ).
Вироком Любомльського районного суду Волинської області від 03 травня 2023 року у справі №163/1867/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, і на підставі ч.1 ст. 69 КК України призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк у сім років.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.
За загальними правилами, зазначеними вище, тягар цивільної відповідальності у таких випадках має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП.
Положення ч. 6 ст. 82 ЦПК України фактично позбавляють особу, вину якої встановлено вироком у кримінальному провадженні або постановою у справі про адміністративне правопорушення, можливості спростувати наявність такої вини.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії водія ОСОБА_1 вочевидь не відповідали вимогам ПДР України, а тому він, як особа, що керувала автомобілем «марки «Audi A6», номерний знак НОМЕР_1 , є єдиною винною особою, дії якої призвели до ДТП.
На час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Audi A6», номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС» полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ1847299.
26 липня 2022 року до страховика надійшла заява про страхове відшкодування ОСОБА_3 , який є сином загиблої та, відповідно до рішення виконавчого комітету Рівненської сільської ради від 28.09.2022 року №43, став опікуном неповнолітніх дітей ОСОБА_2 : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно розрахунку страхового відшкодування сума страхового відшкодування становила 221 000 гривень.
Дану суму страхового відшкодування страховою компанією, відповідно до платіжної інструкції № 300292 від 15.11.2022 року, було сплачено ОСОБА_3 та тим самим відшкодовано збитки, завдані внаслідок ДТП.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно положень ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Статтями 1200, 1201 ЦК України передбачено обов'язок винної особи відшкодувати шкоду, завдану смертю та витрати на поховання.
Згідно положень ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Статтею 999 ЦК України передбачено, що законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Згідно п. 1ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Стаття 7 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлює обов'язковість страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Стаття 25 цього Закону передбачає страхову (регламентну) виплату у зв'язку із смертю потерпілої фізичної особи, яка здійснюється, якщо смерть потерпілої фізичної особи настала протягом одного року з дня дорожньо-транспортної пригоди та є прямим її наслідком. Страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, у разі смерті потерпілої фізичної особи здійснює страхову (регламентну) виплату у зв'язку із втратою годувальника кожній особі, яка відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та з урахуванням положень Сімейного кодексу України має право на таке відшкодування, у розмірі, що розраховується відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого. Страховик (МТСБУ) здійснює страхову (регламентну) виплату особі, яка здійснила витрати на поховання та/або спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання йому документів на підтвердження таких фактів та витрат.
Відповідно до абзацу «а» пп.1. п.1 ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, до позивача перейшло право на отримання від відповідача ОСОБА_1 компенсації суми страхового платежу, здійсненого на відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 18 липня 2022 року.
Згідно вимог ст. ст.76,77,79,80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти в розмірі понесених страхових витрат в сумі 221 000 грн.
Згідно зі ст.141 ЦПК України, у зв'язку із повним задоволенням позовних вимог, судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 221 000 (двісті двадцять одна тисяча) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" 3 315 (три тисячі триста п'ятнадцять) гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Інформація про сторін:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС"; місце знаходження - проспект Берестейський, 65, місто Київ; код ЄДРПОУ - 30115243;
відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 .
Головуюча: суддя А.Л.Гайдук