Справа № 161/17475/25
Провадження № 2-а/161/286/25
27 жовтня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого судді Антіпової Т.А., за участю секретаря судового засідання - Семенової І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
26.08.2025 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 2441 від 11.07.2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000 грн. 00 коп., передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження по справі закрити.
Позов обґрунтовує тим, відповідно до постанови від 11.07.2025 року № 2441, 11.07.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено, що ОСОБА_1 , не уточнив персональні дані в термін, передбачений законодавством, а саме, в період з 18.05.2024 по 17.07.2024 року.
Зазначає, що йому не було повідомлено про складання протоколу, не надіслано його копії, не інформовано про дату, час та місце розгляду справи, не було роз'яснено його права та обов'язки, розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 . Вказаними діями ІНФОРМАЦІЯ_2 не надав можливості дати свої пояснення по суті справи, що є процесуальним порушенням.
Вважає вищевказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. За наведених обставин просить визнати вказану постанову протиправною та скасувати її, провадження у даній справі закрити.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 вересня 2025 року позовну заву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків (а.с.15).
11 вересня 2025 року позивачем усунені недоліки позовної заяви (а.с. 16-17).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2025 року у вищевказаній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 18).
02 жовтня 2025 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача, в якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не визнає вказаний позов, з підстав викладених у відзиві. Зазначає, що постанова № 2441 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.07.2025 року є законною та обґрунтованою, оскільки 11.07.2025 року було встановлено, що ОСОБА_1 не уточнив персональні дані в термін, передбачений законодавством. Обов'язок щодо уточнення /оновлення даних є особистим обов'язком ОСОБА_1 , закріпленим в законодавстві, і повинен проявлятися в особистих активних діях військовозобов'язаного
Оформлення відстрочки від призову на військову службу по мобілізації та/або наявність бронювання не виключає обов'язку у військовозобов'язаного щодо уточнення облікових даних.
Наведені обставини свідчать про безпідставність доводів сторони позивача, у зв'язку з чим у задоволенні позову просить відмовити (а.с.21).
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.
11 липня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову про адміністративне правопорушення № 2441 від 11 липня 2025 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень (а.с. 7).
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, 11 липня 2025 року, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , не уточнив персональні дані в термін, передбачений законодавством, а саме в період з 18.05.2024 по 17.07.2024 року. Своїми діями порушив норми п.п 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів , що затверджений Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487.
Відповідно до пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України віл 30.12.2022 року № 1487, - призовники, військовозобов'язані та резервісти у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану повинні уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку передбачена ст. 210 КУпАП.
Статтею 210 КУпАП визначено, що:
(ч. 1 статті) порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
(ч. 2 статті) повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(ч. 3 статті) вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що відповідачем порушено процедуру накладення адміністративного стягнення, оскільки у межах розгляду справи не було складено протокол.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, зокрема у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Відповідно до абз.5 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Отже, абз. 5 ст. 258 КУпАП визначає обов'язкову сукупність двох умов, при наявності яких не складається протокол, а саме:
1) вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України)»
2) якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності підтвердних документів про отримання особою виклику.
Відповідно до обставин даної справи у відповідача не було належних доказів завчасного повідомлення позивача про місце і час розгляду справи, та доказів, що ОСОБА_1 направив відповідачу повідомлення про неможливість прибуття з наданням відповідних доказів.
Необхідність складення протоколу обумовлена вимогою абз.1, 4 ст.256 КУпАП, згідно з якою в протоколі зазначаються всі обставини події, вказуються докази та свідки, особа надає свої пояснення.
Вказане свідчить, що відповідачем залишено поза увагою обов'язок повідомлення позивача про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Також при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно зі ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Отже, відсутність складеного протоколу та розгляд справи за відсутності позивача свідчать не тільки про неврахування відповідачем обов'язку сповіщення позивача та позбавлення його права надати будь-які пояснення, а і вказує на системне порушення прав позивача, визначених ст. 268 КУпАП, що окремою підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Суд звертає увагу, що отримавши матеріали позовної заяви з додатками, представник відповідача у відзиві на позовну заяву повністю проігнорував та не надав пояснень з приводу вищевикладених обставин. При цьому, сторона позивача обґрунтовано посилалась на них, як на підставу свого позову.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Судом ухвалою від 02 вересня 2025 року було витребувано у відповідача матеріали, які стали підставою винесення постанови № 2441 від 11.07.2025 року відносно ОСОБА_1 . Однак, відповідачем було надано лише витяг з системи «Оберіг».
В адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 у справі №537/4012/16-а та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , при винесенні оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення № 2441 від 11.07.2025 року, було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме - розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 , як особи, яка притягається до відповідальності, та без повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду справи. А також не складений протокол про адміністративне правопорушення за повної відсутності обставин, які звільняють уповноважену особу від складання такого протоколу. А тому суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в діях останнього події та складу інкримінованого правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі ст.ст. 210, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №2441 від 11 липня 2025 року за справою про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. - визнати протиправною та скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 : адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2
Повний текст рішення складений 03 листопада 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Т.А. Антіпова