Справа № 931/734/25
Провадження № 2/931/388/25
(заочне)
03 листопада 2025 року селище Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,
за участю: секретаря - Проскуненкової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Локачах в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
29 вересня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивує тим, що 30 травня 2021 року в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» Комораш О.В. подала заявку на отримання кредиту №103419961, яку було погоджено кредитодавцем. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті. Таким чином, відповідач уклала Договір про споживчий кредит №103419961 від 30 травня 2021 року з ТОВ «Мілоан». На підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7 000 гривень. Проте, відповідачем не виконані належним чином зобов'язання за укладеним кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість.
Вказує, що 13 жовтня 2021 року згідно з умовами Договору факторингу №10Т ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №103419961 від 30 травня 2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», в результаті чого останнє набуло права вимоги до відповідача. Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором становить 25136,76 гривень, з яких 5241 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 18565,76 гривень - заборгованість за відсотками; 1330 гривень - заборгованість за комісійними винагородами.
Враховуючи вищенаведене, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 103419961 від 30 травня 2021 року у розмірі 25136,76 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 03 жовтня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 59 на звороті). Одночасно, у позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення, також, аналогічне клопотання надіслано ним до суду 07.10.2025 року (а.с. 6 зворот, 61).
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки (а.с 63). Про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань, заяв, відзиву на позов від неї не надійшло.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 30 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №103419961, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в сумі 7000 гривень; строк надання кредиту 11 днів з 30 травня 2021 року; термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 10 червня 2021 року (а.с.16-21).
Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 26850 грн (п.1.5 договору).
Комісія за надання кредиту: 1330 грн, яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1 договору).
Проценти за користування кредитом: 1925 грн, які нараховуються за ставкою 2,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 договору).
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 договору).
Аналогічні умови кредитування зазначені в анкеті-заяві на кредит № 103419961 від 30 травня 2021 року та паспорті споживчого кредиту № 103419961 (а.с. 10, 20 зворот-21).
Відповідно до п. 2.1 умов договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Пунктом 2.3 вказаного договору передбачені умови пролонгації строку кредитування.
Відповідно до п.2.3.1.1 договору позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг товариством). Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має сплатити, у тому числі, комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Відповідно до п.2.3.1.2 договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6. Договору.
Згідно з п.6.1 кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект кредитних договорів або інформація з посиланням на них є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником товариству (п. 6.2 кредитного договору).
За змістом п. 6.3 кредитних договорів позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього договору; не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору, про які він не повідомив ТОВ «Мілоан» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «Мілоан», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 Правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього договору.
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, які підписані власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4 договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).
Додатком №1 до договору про споживчий кредит №103419961 від 30 травня 2021 року, визначено Графік платежів за вказаним договором, відповідно до якого заборгованість мала бути сплачена 10 червня 2021 в розмірі 10255 гривень з яких: 7000 гривень - сума кредиту; 1925 гривень - проценти за користування кредитом та комісія за надання кредиту 1330 гривень (а.с. 20).
Відповідно до копії платіжного доручення №28154445 від 30 травня 2021 року, платник ТОВ «Мілоан» перерахував отримувачу ОСОБА_1 на кредитний рахунок №414962*92 , грошові кошти в розмірі 7 000 гривень, згідно договору 103419961 (а.с.32).
Як вбачається з матеріалів справи 13 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 10Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги до позичальників, у тому числі за Договором про споживчий кредит №103419961 від 30 травня 2021 року, що підтверджується витягом з додатку (а.с.12, 22-27).
Згідно з наданою ТОВ «Мілоан» відомістю про щоденні нарахування та погашення заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 103419961 становить 25136,76 грн: 5241 грн тіло кредиту, 18565,76 грн проценти, 1330 грн. - комісія. Відповідач частково здійснювала погашення кредитної заборгованості. 10 червня 2021 року відповідачем було сплачено 210 грн тіла кредиту, 325 грн процентів та 210 грн. комісії за пролонгацію; 13 червня 2021 року 679 грн. тіла кредиту, 1031 грн процентів, 679 грн. комісії за пролонгацію, а 29 червня 2021 року 305 грн. тіла кредиту, 1001 грн процентів, 305 грн комісії за пролонгацію, 02 липня 2021 року 290 грн тіла кредиту, 887 грн процентів, 290 грн комісії за пролонгацію, 26 липня 2021 року 275 грн тіла кредиту, 1731 грн процентів, 275 грн комісії за пролонгацію (а. с. 13-14).
Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 с. 1050 ЦК в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).
Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином, судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 30 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 103419961 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 7000 грн, який вона зобов'язалася повернути та сплатити проценти за користування ним та комісію на визначених у кредитному договорі умовах.
Фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 грошові кошти, сума нарахованих відсотків та комісії в повному обсязі у добровільному порядку кредитору повернуті не були.
Первісний кредитор ТОВ «Мілоан» відступило своє право грошової вимоги до відповідача - ТОВ «Діджи Фінанс», згідно Договору факторингу № 10Т від 13 жовтня 2021 року.
А відтак, ТОВ «Діджи Фінанс» як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за укладеним нею Договором про споживчий кредит № 103419961 від 30 травня 2021 року.
Ураховуючи те, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення в повному обсязі отриманих в кредит коштів, сплати відсотків та комісії ні на рахунки ТОВ «Діджи Фінанс», ні на рахунки попереднього кредитора, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надала, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 103419961 від 30 травня 2021 року в розмірі 25136 грн 76 коп. з яких: 5241 грн заборгованість за кредитом, 18565,76 грн - заборгованість за відсотками, 1330 грн - за комісією.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, суд зазначає наступне.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.
Так, на підтвердження заявлених вимог на правничу допомогу представник позивача надав суду наступні докази: Договір № 42649746 про надання правової допомоги від 05 травня 2025 року укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Міньковською А.В.; додаткову угоду № 103419961 від 29 липня 2025 року до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 05 травня 2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Міньковською А.В., необхідних для надання правничої (правової)допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 29 липня 2025 року; акт надання послуг № 103419961 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 29 липня 2025 року з деталізованим описом складу, обсягу та виду виконаних робіт на суму 5000 грн (а.с. 28-31, 15, 9).
При цьому, суд наголошує, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Суд звертає увагу, що ця справа розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін, не входить до категорії складних, не потребує витрат значного часу на складання документів та визначення правової позиції.
З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 3500 грн, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2422,40 грн.
На підставі ст. ст. 526, 614, 626, 628, 639, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» МФО: 334851) заборгованість за договором про споживчий кредит № 103419961 від 30 травня 2021 року у розмірі 25136 (двадцять п'ять тисяч сто тридцять шість) гривень 76 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» МФО: 334851) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» МФО: 334851) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.11.2025 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна