Справа № 140/2458/23
Провадження № 2/159/1358/25
03 листопада 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі
головуючого судді - Смалюха Р.Я.,
за участю:
секретаря судового засідання - Клевецької О.М.,
позивача - не з'явився,
відповідач - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
представник ДСГП «Ліси України» - не з'явився,
прокурор - Романюк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), від імені якої діє представник ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (43006, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд.9А), Волинська обласна військова (державна) адміністрація - про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач або ОСОБА_2 ) звернулася з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі ГУ Держгеокадастру у Волинській області або відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (далі ДСГП «Ліси України»), Волинська обласна військова (державна) адміністрація про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у не скасуванні державної реєстрації земельної ділянки під кадастровим номером 0722187400:05:004:0232, цільове призначення «для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг», яка розташована на території Поворської сільської ради Ковельського району Волинської області, площею 25,8362 га; зобов'язання скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0722187400:05:004:0232, цільове призначення «для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг», яка розташована на території Поворської сільської ради Ковельського району Волинської області, площею 25,8362 га; зобов'язання скасувати в Державному земельному кадастрі запис в поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0722187400:05:004:0232, цільове призначення «для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг», яка розташована на території Поворської сільської ради Ковельського району Волинської області, площею 25,8362 га.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, будучи власником земельної ділянки площею 0,8537 га розташованої на території Поворської сільської ради Ковельського району Волинської області, 19.08.2021 звернулась до приватного підприємця ОСОБА_4 із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою для встановлення її меж в натурі без закріплення межових знаків на місцевості.
На підставі заяви від 03.10.2021 та поданих документів, державним кадастровим реєстратором відділу у Вознесенському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області прийнято рішення від 25.10.2021 № РВ-4800974862021 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з тих підстав, що електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (з ділянкою 0722187400:05:004:0232 площа співпадає на 0,2991).
Так як існує перетин земельної ділянки позивача із ділянкою кадастровий номер 0722187400:05:004:0232, яка зареєстрована в 2014 році за заявою ДП «Ковельське лісове господарство», то фактично позивач не може здійснити реалізацію свого права на реєстрацію права власності земельної ділянки площею 0,8537 га у межах визначених документацією.
З відповіді ГУ Держгеокадастру у Волинській області вбачається, що відомості про зареєстровані речові права на земельну ділянку кадастровий номер 0722187400:05:004:0232 до Державного земельного кадастру не надходили, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі реєстр). У зв'язку із цим 09.08.2022 позивачем подано до ГУ Держгеокадастру у Волинській області заяву про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яка зареєстрована за заявою ДП «Ковельське лісове господарство» з підстав не реєстрації протягом одного року речового права земельної ділянки з дня здійснення її державної реєстрації, на що отримано відповідь про відсутність підстав для скасування державної реєстрації.
Представник позивача зазначає, що частиною десятою статті 24 Закону України від 07.07.2011 №3613-VI «Про державний земельний кадастр» (далі Закон №3613-VI) та пунктом 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі Порядок) встановлено скасування державної реєстрації земельної ділянки Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право не зареєстровано з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного реєстру, а ГУ Держгеокадастру у Волинській області належить до переліку державних органів, яким надається доступ до такого реєстру, що передбачено частиною третьою статті 32 Закону України від 01.07.2004 №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон №1952-ІV).
Водночас, вина заявника як кваліфікаційна ознака для вчинення такої реєстраційної дії може бути як у формі дії, так і бездіяльності, тобто може передбачати активну чи пасивну поведінку особи.
Зазначає, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 0722187400:05:004:0232 за заявою ДП «Ковельське лісове господарство» була здійснена в Державному земельному кадастрі ще у 2014 році, але з цього часу і протягом майже 9 років так і не здійснено реєстрації речового права на вказану земельну ділянку та не повідомлено ГУ Держгеокадастру у Волинській області про відповідні причини не здійснення реєстрації. Такі дії свідчать про пасивну поведінку третьої особи у формі бездіяльності.
Разом з тим, ДП «Ковельське лісове господарство» надає неправдиву інформацію щодо звернення із клопотанням про затвердження технічної документації, а також безпідставно та протиправно зареєструвало вказану земельну ділянку в земельному кадастрі, оскільки дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою не надавався, що позбавляє можливості зареєструвати речове право на вказану ділянку.
З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.
У поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Вказав, що розпорядженням голови Волинської обласної адміністрації № 416 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» надано дозвіл Волинському обласному управлінню лісового та мисливського господарства розробити документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення ) меж земельних ділянок орієнтовною площею 7026,05 га.
За заявою ДП «Ковельське лісове господарство» згідно документації із землеустрою, розробленою ДП «Волинським науково дослідним та проектним Інститутом землеустрою» на підставі розпорядження голови Волинської обласної адміністрації №16 від 22.10.2013 земельна ділянка за кадастровим номером 0722187400:05:004:0232 зареєстрована в Державному земельному кадастрі в 2014 році.
20.09.2022 відповідач у відповідь на заяву позивача від 09.08.2022 повідомив листом позивача про відсутність підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0722187400:05:004:0232.
Звертає увагу, що чинним законодавством не визначено механізму встановлення вини заявника у нездійсненні державної реєстрації речового права на земельну ділянку протягом одного року з дня державної реєстрації такої земельної ділянки.
Також зазначає, що відповідач 25.06.2025 отримав інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 0722187400:05:004:0232, в якій у розділі «Відмості про суб'єктів права власності на земельну ділянку» зазначено, що власником спірної земельної ділянки є Волинська обласна державна адміністрація, яка 28.02.2025 здійснила державну реєстрацію права на спірну земельну ділянку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В розділі «Відомості про суб'єкта речового права на земельну ділянку» зазначено, що спірна земельна ділянка на праві постійного користування належить ДСГП «Ліси України».
Третя особа без самостійних вимог ДП «Ліси України» у поясненнях на позовну заяву заперечила проти задоволення позовних вимог. Звертає увагу суду, що чинним законодавством не визначено механізму встановлення вини особи у нездійсненні державної реєстрації речового права на земельну ділянку протягом одного року з дня державної реєстрації такої земельної ділянки.
Звертає увагу суду, що 28.02.2025 було здійснено державну реєстрацію права на спірну земельну ділянку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В розділі «Відомості про суб'єкта речового права на земельну ділянку» зазначено, що спірна земельна ділянка на праві постійного користування належить ДСГП «Ліси України», у зв'язку з чим на час розгляду справи у суді правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
У задоволенні позову просить відмовити.
Волинська обласної військова (державна) адміністрація, інтереси якої представляє прокурор, у судових дебатах зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки позивач не довів факту перетину меж спірної земельної ділянки із земельною ділянкою позивача.
Крім того прокурор вважає, що позивач обрав не ефективний спосіб захисту. Обрання позивачем неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно видно, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722187400:05:004:0232 зареєстровано за Волинської обласною державною адміністрацією. Відтак належним способом захисту у спірних правовідносинах буде саме звернення позивача з віндикаційним позовом, про що свідчить судова практика.
Додатково звертає увагу суду, що перетин земельних ділянко є незначним, а тому задоволення позову також становитиме непропорційне втручання у право Волинської обласної державної адміністрації на вільне користування спірною земельною ділянкою, площа якої становить 25,8362 га.
На підставі наведеного просить у задоволенні позову відмовити.
Восьмим апеляційним адміністративним судом передано на розгляд справу за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач або ОСОБА_2 ), від імені якої діє представник ОСОБА_3 (далі - представник позивача або ОСОБА_3 ), до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - відповідач або Держгеогадастр) про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити дії.
16.06.2025 суд ухвалою відкрив провадження у справі, призначив справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, розгляд (формування та зберігання) справ вирішив здійснювати у змішаній формі, судове засідання у справі призначив на 11.07.2025.
01.07.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву.
08.07.2025 ДСГП «Ліси України» подало суду письмові пояснення.
10.07.2025 до суду надійшло клопотання позивача про проведення підготовчого засідання за його відсутності.
Ухвалою від 11.07.2025 суд встановив учасникам справи строк на подання відповіді на відзив та заперечень, судове засідання у справі відклав на 07.08.2025, яке не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого у відпустці, судове засідання у справі призначено на 05.09.2025.
05.09.2025 у судове засідання прибув відповідач та третя особа, позивач не прибув, подав клопотання про проведення підготовчого засідання за його відсутності.
Ухвалою від 05.09.2025 суд залучив до участі у справі третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача Волинську обласну військову (державну) адміністрацію, підготовче засідання у справі відклав на 26.09.2025.
Ухвалою від 26.09.2025 суд закрив підготовче судове засідання у справі, розгляд справи призначив у судовому засіданні 23.10.2025.
У судове засідання 23.10.2025 позивач, його представник та ДСГП «Ліси України» не прибув, хоча належно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, прибув відповідач, та прокурор від імені Волинської обласної військової (державної) адміністрації, які заперечили проти задоволення позовних вимог.
Верховний Суд у своїх постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19) та від 8 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) наголосив, що якщо учасники судового процесу, зокрема сторони чи їхні представники, не з'явилися на судове засідання, але суд дійде висновку, що наявних матеріалів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, розгляд справи може бути завершено без її відкладення. Основним критерієм для відкладення справи є не відсутність сторони або її представника, а неможливість вирішення спору в межах відповідного судового засідання.
У цій справі суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, тому вирішення спору по суті може відбутися без відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 23.10.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив присутніх, що проголошення повного судового рішення відбудеться у судовому засіданні 03.11.2025.
Вивчивши матеріали справи суд встановив таке.
Позивач є власником земельної ділянки площею 0,8537 га, розташованої на території Поворської сільської ради Волинської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ВЛ №07278.
19.08.2021 позивач звернулася до приватного підприємця із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) без закріплення можливих знаків на місцевості площею 0, 8537 га).
В подальшому, за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 03.10.2021 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та доданими до неї документами, Державним кадастровим реєстратором Відділу у Вознесенському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області прийнято рішення від 25.10.2021 №РВ-4800974862021, яким відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; вказано, що з земельною ділянкою 0722187400:05:004:0232 площа співпадає на 0, 2991.
Адвокатом Степанюком О.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , було подано адвокатські запити, зокрема, начальнику ГУ Держегеокадастру у Волинській області від 08.02.2022, голові Волинської обласної державної адміністрації від 08.02.2022, начальнику ДП «Ковельське лісове господарство» від 16.02.2022, начальнику Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства від 08.02.2022 з проханням надати інформацію про реєстрацію речового права на земельну ділянку кадастровий номер 0722187400:05:004:0232 та отримано відповіді на вказані запити.
Так, у листі від 01.07.2022 №02-17/491-22 ДП «Ковельське лісове господарство» не заперечує факту реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 0722187400:05:004:0232 та зазначає, що подавало клопотання до Волинської обласної державної адміністрації на затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення, відновлення меж земельних ділянок в натурі та надання в постійне користування, однак дану документацію було повернуто, як таку, що не відповідає вимогам оформлення.
ГУ Держгеокадастру у Волинській області листом від 11.02.2022 №29-3-0.2-553/2-22 надало відповідь з якої вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 0722187400:05:004:0232 зареєстрована в Державному земельному кадастрі в 2014 році за заявою ДП «Ковельське лісове господарство» згідно документації із землеустрою, розробленої ДП «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на підставі розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 22.10.2013 №416. У листі також зазначено, що відомості про зареєстровані речові права щодо зазначеної земельної ділянки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до Державного земельного кадастру не надходили. Вказане також підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.
Волинська обласна державна адміністрація листом від 11.02.2022 №955/54/2-22 повідомила, що звернень щодо подання на затвердження документації із землеустрою по розпорядженню від 22.10.2013 №416 не надходило, рішення про надання у постійне користування земельної ділянки кадастровий номер 0722187400:05:004:0232 не приймалось, інформація про стан реєстрації речового права на дані земельні ділянки відсутня та надала розпорядження від 22.10.2013 №416 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)», яким дозволено Волинському обласному управлінню лісового та мисливського господарства розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок орієнтовною площею 7026,05 га.
З відповіді Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства від 11.02.2022 №09-05/209-22 вбачається, що останнє виступало розробником проекту розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 22.10.2013 №416.
09.08.2022 адвокатом Степанюком О.В. в інтересах ОСОБА_1 подано заяву до ГУ Держгеокадастру у Волинській області, в якій останній просив скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 0722187400:05:004:0232 мотивуючи тим, що відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію у разі якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право не зареєстровано з вини заявника. Вказав, що державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 0722187400:05:004:0232 за заявою ДП «Ковельське лісове господарство» була здійснена в Державному земельному кадастрі в 2014 році, але з цього часу і протягом майже 9 років так і не здійснено реєстрації речового права на вказану земельну ділянку та не повідомлено ГУ Держгеокадастру в Волинській області про відповідні причини не здійснення реєстрації. Такі дії свідчать про пасивну поведінку у формі бездіяльності.
У відповіді на заяву ГУ Держгеокадастру у Волинській області листом №29-9-0.2210-2511/2-22 від 20.09.2022 повідомило представника позивача про відсутність підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0722187400:05:004:0232 та вказало, що державним кадастровим реєстратором подано 16.09.2022 заяву про виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації зазначеної земельної ділянки з порушенням вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 у зв'язку із чим буде прийняте відповідне рішення.
21.11.2022 у листі за №21-3-0.2-3220/2-22 ГУ Держгеокадастру у Волинській області повідомило представника позивача про відмову у виправленні помилки, яка виникла під час реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 0722187400:05:004:0232 та 0722187400:05:003:0052 у зв'язку із тим, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей, та не потребують виправлення у зв'язку з невиявленням відповідних технічних помилок у таких документах.
Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 25.06.2025 у розділі «Відомості про суб'єкта права власності на земельну ділянку» зазначено, що власником є Волинська обласна державна адміністрація, дата державної реєстрації 28.02.2024, у графі «Відомості про суб'єкта речового права на земельну ділянку» зазначено, що право постійного користування земельною ділянкою зареєстровано за ДСГП «Ліси України», дата реєстрації - 28.04.2024.
Дослідивши матеріали справи, аргументи та доводи учасників справи, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері земельних відносин, щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та скасування запису в поземельній книзі про державну реєстрацію цієї земельної ділянки у зв'язку тим, що протягом року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки не було зареєстровано речове право на неї.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI), Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051 (далі - Порядок № 1051).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону № 3613-VI передбачено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Повноваження державного кадастрового реєстратора визначено статтею 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Зокрема, частиною першою вказаної статті передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до частини четвертої вказаної статті державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення) (ч. 6, 8 ст. 9 Закону № 3613-VI ).
У ст. 16 Закону № 3613-VI передбачено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.
Частинами 1, 2, 10 ст. 24 Закону № 3613-VI передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 3613-VI поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Пунктами 57, 114 Порядку № 1051 передбачено, що поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку.
Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: 1) поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання; 2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру.
У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпункті 2 цього пункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу згідно з додатком 23, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок.
Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
Пунктом 138 Порядку № 1051 визначено, що відомості про земельну ділянку та інші об'єкти Державного земельного кадастру у разі виправлення помилки щодо реєстрації земельної ділянки або виправлення помилкового перенесення відомостей про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру та у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки або виправлення помилки щодо інших об'єктів Державного земельного кадастру: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правова підстава для скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (далі - ДЗК) виникає в разі, коли протягом одного року з дня здійснення такої реєстрації заявником не зареєстровано речове право на відповідну земельну ділянку з його вини.
Разом з тим, суд зазначає, що вина заявника як кваліфікаційна ознака для вчинення такої реєстраційної дії може бути як у формі дії, так і бездіяльності, тобто може передбачати активну чи пасивну поведінку особи.
При цьому, скасування держаної реєстрації земельної ділянки в ДЗК зумовлює скасування її кадастрового номеру та закриття поземельної книги.
З матеріалів справи установлено, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 0722187400:05:004:0232 за заявою ДП «Ковельське лісове господарство» була здійснена у Державному земельному кадастрі в 2014 році, однак у встановлений законом річний строк реєстрації речового права на таку земельну ділянку здійснено не було та не повідомлено нею орган Держгеокадастру про відповідні причини.
При цьому, ДСГП «Ліси України» не було надано будь-яких доказів того, що протягом року з часу здійснення державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 0722187400:05:004:0232 про існування обставини, які б перешкоджали чи істотно утруднювали реєстрацію речового права на вказану земельну ділянку воно повідомляло Головне управління Держегеокадастру у Волинській області, що давало б відповідачу підстави для висновку про відсутність у цьому їх вини.
Листом Волинської обласної державної адміністрації від 11.02.2022 955/54/2-22 підтверджено, що ДСГП «Ліси Волині» не вчиняло ніяких дій щодо реєстрації речового права на дану земельну ділянку, крім того, не зверталось щодо подання на затвердження документації із землеустрою, що спростовує доводи наведені у листі ДСГП «Ліси України» від 01.07.2022 №02-17/491-22.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідно до приписів частини десятої статті 24 Закону № 3613-VI та пункту 114 вказаного Порядку № 1051 відповідач мав достатні правові підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0722187400:05:004:0232, оскільки протягом одного року з дня здійснення такої реєстрації заявником не зареєстровано речове право на відповідну земельну ділянку з його вини.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У ст. 125 Земельного кодексу України зазначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Суд встановив, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,8537 га, розташованої на території Поворської сільської ради Волинської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ВЛ №07278.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 03.10.2021 Державним кадастровим реєстратором Відділу у Вознесенському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області прийнято рішення від 25.10.2021 №РВ-4800974862021, яким відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; вказано, що з земельною ділянкою 0722187400:05:004:0232 площа співпадає на 0, 2991.
Згідно зі статтею 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Отже, позивач як власник земельної ділянки, яка розташована на території Поворської сільської ради Волинської області площею 0,8537 га може вимагати усунення будь-яких яких порушень його прав на цю земельну ділянку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді (статті 15, 16 ЦК України).
Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором (пункти 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 923/466/17, провадження № 12-89гс19).
Способами захисту суб'єктивних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 90), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (пункт 68)).
Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункт 40)).
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог (частина перша статті 13 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14 (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55) та ін.).
Отже, спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.
Відповідно до положень частини четвертої статті 24 Закону №3613-VI та пункту 57 Порядку №1051 у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку закривається поземельна книга.
Пунктами 60, 61 Порядку №1051 передбачено, що запис у поземельній книзі скасовується державним реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів/ініціала власного імені Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.
Пунктом 114 Порядку №1051, передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Отже, скасування державної реєстрації земельної ділянки має своїм правовим наслідком закриття поземельної книги, у порядку та в спосіб, який визначений Порядком №1051.
Суд наголошує на тому, що здійснення державної реєстрації земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру є складовими процесу формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Здійснення державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є обов'язковою передумовою для проведення державної реєстрації речових прав на неї у майбутньому. Сама по собі державна реєстрація земельної ділянки не призводить до виникнення, зміни чи припинення права власності чи інших речових прав на земельну ділянку.
За змістом ч. 2 ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі включаються в себе інформацію про її власників (користувачів), проте лише у тому випадку, якщо речові права зареєстровані згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У свою чергу підставою для набуття прав на земельну ділянку державної чи комунальної власності, згідно зі ст. 118 Земельного кодексу України, є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Суд враховує, що на момент прийняття рішення у даній справі в матеріалах справи наявна інформація про реєстрацію 28.02.2024 за Волинською обласною державною адміністрацією права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722187400:05:004:0232, та права постійного користування 28.02.2024 за ДСГП «Ліси України».
Велика Палата Верховного Суду неодноразово викладала висновки, відповідно до яких, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем [див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.112018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13(пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц(пункт 146)].
У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 148).
Отже, належним способом захисту права особи, яка позбавлена володіння земельною ділянкою, є віндикаційний позов.
У цій справі позивач заявляє вимогу про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 25,8362 га, яка накладається на земельну ділянку позивача площею 0,2991 га, тобто намагається скасувати речове право Волинської обласної державної адміністрації щодо всієї земельної ділянки, а не тільки тієї її частини, що накладається на земельну ділянку позивача.
У п. 120-125 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі №446/478/19 наголосив наголошує, що витребування як належний спосіб захисту не може бути застосовано щодо всієї земельної ділянки, така вимога може розглядатися тільки щодо тієї частини земельної ділянки, що накладається на іншу земельну ділянку.
Позивач має довести, яка саме земельна ділянка, в яких межах накладається на земельну ділянку позивача. Захистити право без ідентифікації земельної ділянки неможливо.
Отже, для вирішення подібних спорів земельна ділянка (підстави для витребування якої наявні - тобто така частина земельної ділянки яка накладається) має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (стаття 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
Виконання дослідження з визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Тому результати таких досліджень можуть міститись, зокрема, у висновку експерта. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (статті 102-113 ЦПК України).
Таких висновків Верховний Суд дійшов базуючись на тому, що за змістом частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні, яка ідентифікується насамперед її просторовим розташуванням, що описується через її межі. Частина земельної ділянки, яка накладається на смугу відведення залізниці та межі якої відомі, може бути витребувана від особи, яка незаконно заволоділа такою земельною ділянкою.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору.
Отже, скасування державної реєстрації земельної ділянки 0722187400:05:004:0232 призведе до того, що її власник буде позбавлений права власності не тільки на ту частину земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку позивача, а й на ту частину земельної ділянки, яка не є спірною і правомірність володіння якою Волинською обласною державною адміністрацією не ставиться під сумнів. Таке втручання не може визнаватися законним.
Варто відзначити, що саме віндикаційний позов є найбільш ефективним інструментом для врегулювання питань, пов'язаних із втручанням у право особи на мирне володіння майном, оскільки забезпечує дотримання принципу пропорційності, балансу інтересів сторін та надає можливість оцінити добросовісність набувача майна - що має істотне значення при розгляді подібних спорів.
Ухвалене судове рішення про витребування частини земельної ділянки, що накладається на іншу, є підставою для внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у встановленому законом порядку.
Отже, у межах обставин цієї справи та заявлених вимог, належним способом захисту прав позивача є речово-правовий позов, зокрема віндикаційний позов про витребування тієї частини земельної ділянки, що належить йому на праві власності та накладається на земельну ділянку, яка перебуває у власності Волинської обласної державної адміністрації.
Водночас неналежність та неефективність заявленого позивачем способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127), від 04.07.2023 у справі № 373/626/17 (пункт 67), від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18 (пункт 8.17), від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (пункт 116)).
Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що у зв'язку з тим, що станом на день розгляду справи право власності на спірну земельну ділянку державний кадастровий номер 0722187400:05:004:0232 зареєстроване в Реєстрі речових прав на нерухоме майно за Волинською обласною державною адміністрацією, то визнання протиправної бездіяльності відповідача та скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та відповідного запису в поземельній книзі є не ефективним способом захисту та непропорційним тому праву, яке позивач вважає порушеним, а тому у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області необхідно відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір залишається за ним.
Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про:
1)Визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, яка полягала у не скасуванні державної реєстрації земельної ділянки під кадастровим номером 0722187400:05:004:0232, цільове призначення: «для ведення лісового господарства і пов'язаних з нм послуг», яка розташована на території Поворської сільської ради, Ковельського району, Волинської області, площею 25,8362 га.
2)Зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Волинській області скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0722187400:05:004:0232, цільове призначення: «для ведення лісового господарства і пов'язаних з нм послуг», яка розташована на території Поворської сільської ради, Ковельського району, Волинської області, площею 25,8362 га.
3)Зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Волинській області скасувати в Державному земельному кадастрі запис в поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0722187400:05:004:0232, цільове призначення: «для ведення лісового господарства і пов'язаних з нм послуг», яка розташована на території Поворської сільської ради, Ковельського району, Волинської області, площею 25,8362 га.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції, якщо таке рішення не було скасовано.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Волинській області (43006, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67; ЄДРПОУ 39767861);
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:
Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд.9А; ЄДРПОУ 44768034);
Волинська обласна військова (державна) адміністрація (43027, м. Луцьк, Київський майдан, буд. 9; ЄДРПОУ 13366926).
Повне судове рішення складене 03.11.2025.
Головуючий:Р. Я. СМАЛЮХ