Ухвала від 31.10.2025 по справі 157/1913/25

Справа № 157/1913/25

Провадження №2-н/157/31/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2025 року місто Камінь-Каширський

Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., вивчивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз України») звернулося до суду через систему Електронний суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 13 848 гривень 57 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 161 ЦПК України встановлено вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до пунктів 3, 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

До заяви про видачу судового наказу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» додало типовий договір про постачання природного газу побутовим споживачем, у якому відсутні відомості про споживача як сторону договору та відсутній підпис споживача.

За таких обставин, примірник такого типового договору не може вважатись копією договору, укладеного у письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, у розумінні п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК.

Крім того, заявник не надав належних та допустимих доказів про право власності ОСОБА_1 на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів неможливо встановити, що споживачем природного газу, а відповідно й боржником, є саме ОСОБА_1 , а не інша особа.

Окрім того, у заяві про видачу судового наказу, з якою стягувач звернувся 29 жовтня 2025 року, зазначено, що початком виникненням заборгованості за спожитий природний газ, яку заявник просить стягнути з боржника, є 01 травня 2022 року. Період, за який заявник просить стягнути заборгованість: 01 травня 2022 року по 30 вересня 2025 року.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.

Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

В межах наказного провадження стягненню підлягає сума боргу, яка складається з нарахованих, в межах трирічного строку позовної давності, щомісячних платежів за мінусом сплачених боржником платежів за цей період.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу.

З огляду на вищезазначене, доходжу висновку, що у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 13 848 гривень 47 копійок належить відмовити, оскільки заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 160,163,165,166 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», що згідно з ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому Розділом II ЦПК України, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: О.В. Антонюк

Попередній документ
131466522
Наступний документ
131466524
Інформація про рішення:
№ рішення: 131466523
№ справи: 157/1913/25
Дата рішення: 31.10.2025
Дата публікації: 05.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Камінь-Каширський районний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження; Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (31.10.2025)
Дата надходження: 29.10.2025
Предмет позову: Про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги