Справа № 344/20299/24
Провадження № 33/4808/711/25
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Андрусів Л. М.
Суддя-доповідач Малєєв
03 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю. з участю секретаря с.з. Лавринович У.М., розглянув справу за апеляційною скаргою адвоката Лукиніва М.П. в інтересах ОСОБА_1 (Апелянтка) на постанову Івано-Франківського міського суду від 24.09.2025 та
1. Зміст постанови суду першої інстанції.
1.1. Суд визнав Апелянтку винною за ч. 1 ст. 130 КУпАП, піддав штрафу 17 000 грн, позбавив права керування транспортними засобами (ТЗ) на 1 рік.
1.2. 07.11.2024 року о 21/ 25. по вул. Отця Блаватського І., 5 в м. Івано-Франківськ, Апелянтка керувала ТЗ «Toyota Auris» н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на місці чи у лікаря нарколога Апелянтка відмовилась.
Своїми діями Апелянтка порушила п.п. 2.5 ПДР України.
2. Доводи апеляційної скарги.
2.1.Не доведено ключовий елемент факт керування транспортним засобом. Апелянтка заперечувала, що перебувала за кермом, а докази, що це підтверджують, відсутні.
2.2. Поліцейські проігнорували вимогу Апелянтки про надання правової допомоги (адвоката) під час оформлення справи, що є грубим порушенням ст. 268 КУпАП та практикою Верховного Суду.
2.3. Протокол про адміністративне правопорушення складено з порушеннями (не підписаний Апелянткою, відсутні дані про ознайомлення, не роз'яснено права та не вручено копію), що робить його недопустимим доказом.
2.4. Суд першої інстанції не дослідив всі обставини, незаконно відхилив показання свідків, які стверджували, що Апелянтка не керувала авто, та взяв до уваги фрагментарний відеозапис, який не доводить факту керування.
2.5.Суд порушив ст. 62 Конституції України, оскільки всі сумніви щодо доведеності вини не були витлумачені на користь особи, а обвинувачення базувалося на припущеннях.
2.6. Показання інспектора поліції, який склав протокол, не є об'єктивними доказами у справі.
2.7. Доданий до матеріалів справи відеоматеріал є фрагментарним та непослідовним, і він, на думку захисту, не вказує на те, що Апелянтка керувала транспортним засобом.
Враховуючи наведені обставини, просить оскаржену постанову скасувати та закрити провадження у справі.
3. Провадження в апеляційному суді.
В судове засідання Апелянтка не з'явилась. У справі достатньо даних для її розгляду за відсутності Апелянтки. Захисник Лукинів М.П. підтримав апеляційну скаргу.
В судовому засіданні переглянутий відеозапис.
4. Мотиви апеляційного суду.
4.1. Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України і містить склад ч. 1 ст. 130 КУпАП.
4.2. Факти і докази.
В основу рішення належить покласти відеозапис, на якому зафіксовані події справи так, як вони відбувалися в дійсності. Даних про переривання, спотворення, монтажу запису немає.
На відео зафіксовано, що на момент прибуття працівників поліції ТЗ здійснив незначний рух і зупинився. Працівники поліції підійшли до нього, ТЗ стоїть з увімкненим двигуном, за кермом перебуває Апелянтка. Працівники поліції підійшли до автомобіля та повідомили, що на лінію 102 надійшло повідомлення, що водій транспортного засобу може перебувати в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.
При спілкуванні з Апелянткою в неї було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Після чого поліцейські запропонували Апелянтці пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу “Драгер», а також в медичному закладі, Апелянтка відмовилась.
Доводи сторони захисту про те, що Апелянтка не керувала транспортним засобом, спростовуються матеріалами відеозапису. Під час руху автомобіля за кермом перебувала Апелянтка і більше ніяких осіб там не було. Суд першої інстанції дав належну оцінку показанням свідків і обгрунтовано не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки вони спростовані вказаними даними відеозапису.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності зупинки транспортного засобу є безпідставними, оскільки зупинка була здійснена працівниками поліції не безпричинно, а на підставі повідомлення на лінію «102» від свідка ОСОБА_2 щодо неадекватного керування автомобілем.
Посилання сторони захисту на процесуальні порушення при складанні протоколу та той факт, що Апелянтка його не підписала, не спростовують факту вчинення правопорушення, а на самому протоколі є відповідна відмітка про відмову від підпису.
Факт відмови Апелянтки від проходження огляду на стан сп'яніння зафіксований на відеозаписі.
Доводи апелянта про порушення права на захист суд правильно відхилив, оскільки закон не вимагає обов'язкової присутності захисника під час проведення медичного огляду та складання протоколу про адміністративне правопорушення, а під час розгляду справи Апелянтка користувалася послугами захисника (ст. 268 КУпАП). Обов'язок водія пройти огляд на стан сп'яніння на вимогу поліцейського, за наявності законних підстав, є безумовним (п. 2.5 ПДР, ст. 266 КУпАП). Виконання цього обов'язку не обумовлене присутністю захисника. Факт відмови від огляду, що і становить об'єктивну сторону правопорушення, був зафіксований належним чином.
5. Оцінки і рішення.
За наслідками розгляду апеляційний суд дійшов тих же висновків, що і суд першої інстанції. Апелянтка була правомірно зупинена працівниками поліції, які виявили ознаки алкогольного сп'яніння, повідомили про це і пропонували пройти огляд відповідно до ст. 266 КУпАП на місці та закладі охорони здоров'я. Апелянтка відмовилась. ЇЇ дії містять склад ч. 1 ст. 130 КУпАП, що і констатовано в рішенні суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги спростовані доказами, які є у справі.
Працівники поліції діяли в межах норм чинного законодавства і професійної етики.
Рішення суду 1- ї інстанції законне, обґрунтоване, вмотивоване.
Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Лукиніва М.П. залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду від 24.09.2025 щодо ОСОБА_1 без зміни.
Постанова не оскаржується.
Суддя А.Ю. Малєєв