Справа № 727/11843/25
Провадження № 2-а/727/239/25
03 листопада 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді Дубець О.С.
за участю секретаря судового засідання Вовкун Н.Ю.,
представника позивача - адвоката Пилип'юка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Зміст позовних вимог та процесуальні дії вчинені в ході справи
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівців із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови в якому просить:
-постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення № 4603 від 13 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн - скасувати;
-закрити справу про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 19 вересня 2025 року судом поновлено позивачу пропущений строк для звернення із позовом до суду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи суд вирішив проводити з повідомленням сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вважає, що оскаржувана постанова є протиправною у зв'язку із відсутністю в його діях ознак правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.
Вказує, що дії, які ставляться йому у провину відповідачем, як не уточнення облікових даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, підпадають під склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а на нього стягнення було накладене за частиною 3 статті 210 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил військового обліку.
Зазначає, що після 18.05.2024 Президент України не приймав указу про оголошення мобілізації, а тому у позивача не виникло обов'язку виконати вимоги абзацу 3 підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
На інші норми чинного законодавства відповідач в оскаржуваній постанові не посилається, а тому в діях ОСОБА_1 не вбачається порушення абзацу 3 підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 Постанови № 1487, та відповідно, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.
Крім того, вважає, що відповідно до примітки статті 210 КУпАП, положення статей210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Посилається на те, що ОСОБА_1 користується правом на відстрочку за пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто перебування на утриманні позивача трьох дітей. ТЦК та СП мають доступ та взаємодіють із різними державними реєстрами, а тому відповідно до примітки статті 210 КУпАП, ОСОБА_1 не міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача адвокат Пилип'юк О.М. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.
Неявка будь-якого з учасників судового провадження, повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, відповідно до частини 1 статті 205 КАС України, не є перешкодою для розгляду справи по суті.
ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом
Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 13 червня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 була винесена постанова № 4603, якою на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. Стягнення накладено за те, що в діях позивача встановлено склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.
Оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі матеріалів адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, які надійшли на розгляд 13 червня 2025 року.
В процесі розгляду матеріалів адміністративної справи відповідачем, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 2/872 від 03 червня 2025 року, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним під час дії воєнного стану протягом 60 днів відповідно до перехідних положень Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 3685-ІХ від 08.05.2024, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Такі дії (бездіяльність) ОСОБА_1 відповідачем були кваліфіковані, як порушення вимог пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підпункт 10-1 пункту 1 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, що призвело до порушення правил військового обліку, вчиненого в особливий період, тобто скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.
За змістом спірної постанови відповідачем було встановлено, що відповідно до пункту 2 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
З урахуванням наведеного судом встановлено, що предметом даного позову є встановлення законності та обґрунтованості постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчиненого в особливий період.
Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положеннями частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Статтею 7 КУпАП закріплений принцип забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення. Частинами 1-4 вказаної статті встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом; додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Як встановлено судом спірні правовідносини у даній справі виникли з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.
Частиною 1 статті 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
З диспозиції частини 3 статті 210 КУпАП вбачається, що остання передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
На виконання статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На виконання вимог частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Обґрунтовуючи протиправність притягнення до адміністративної відповідальності, позивач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки дії, які ставляться йому у провину відповідачем, як не уточнення облікових даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, підпадають під склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а на нього стягнення було накладене за частиною 3 статті 210 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил військового обліку.
Судом встановлено, що адміністративне стягнення на позивача було накладене за те, що останній, будучи військовозобов'язаним під час дії воєнного стану протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації (Указ Президента України № 272/2024 від 06.05.2024), затвердженим Верховною Радою України (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 3685-ІХ від 08.05.2024), не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП, на думку відповідача, полягає в порушенні позивачем вимог абзацу 3 підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», що призвело до порушення правил військового обліку, вчиненого в особливий період - у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, за яке, на думку відповідача, передбачена відповідальність за частиною 3 статті 210 КУпАП.
Отже, спірним питанням у даному випадку є питання встановлення відповідачем правильності кваліфікації дій позивача за вчинення яких передбачена відповідальність за частиною 3 статті 210 КУпАП.
Статтею 17 Закону України «Про оборону України» визначено права та обов'язки громадян України у сфері оборони.
Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку №3633-ІХ від 11 квітня 2024 року.
Цим Законом положення частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно з якою, зокрема, встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
У абзаці 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» зазначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Судом встановлено, що за змістом спірної постанови відповідачем було встановлено, що відповідно до пункту 2 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначенні статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з абзацом 6 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Враховуючи вимоги абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», всі військовозобов'язані, крім тих що відносяться до абзаців 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Нормами вказаного Закону визначено 60-денний строк для уточнення облікових даних, останній день якого припадав на 16.07.2024.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно із частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Водночас стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період настає відповідальність, передбачена частиною 3 статті 210 КУпАП.
У відповідності до абзацу 4 пункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (далі - Правила № 1487), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Одночасно, для військовозобов'язаних під час мобілізації передбачений такий же обов'язок абзацом 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 (далі - Закон № 3543-ХІІ).
Названий вище обов'язок для призовників, військовозобов'язаних та резервістів уточнити свої персональні данні виник з 18.05.2024, коли набули чинності відповідні зміни до Правил № 1487, унесенні постановою КМУ № 563 від 16.05.2024 «Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та Закону № 3543-ХІІ, унесенні Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 (далі - Закон № 3633-ІХ).
На даний час діє Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX (далі - Указ № 65/2022), яка триває і до нині.
Оголошення нової мобілізації в України після 18.05.2024 не відбулося, тому й обов'язок уточнити персональні дані, передбачений Правилами № 1487 та Законом № 3543-ХІІ, не виник.
Однак, такий обов'язок під час дії Указу № 65/2022 передбачений абзацом 4 підпункту 1) пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ - громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Так як указаний вище обов'язок щодо уточнення персональних даних саме зараз - з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно, коли уже йде мобілізація, запроваджений і передбачений Законом № 3633-ІХ саме у частині проведення мобілізації, а не військового обліку, то його не виконання слід розглядати як порушення законодавства про мобілізацію, відповідальність за яке передбачена статтею 210-1 КУпАП.
Таким чином, не уточнення своїх персональних даних позивачем у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 не порушує правила військового обліку, так як у цей період нової мобілізації оголошено не було, а обов'язок вчинити такі дії пов'язаний виключно з уже триваючою мобілізацією.
Таким чином, відповідач в оскаржуваній постанові неправильно кваліфікував дії позивача за частиною 3 статті 210 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Щодо решти доводів позивача суд зазначає, що ЄСПЛ в рішенні по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1 зазначив, що "…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…".
Беручи до уваги те, що судом встановлено, що оскаржувана постанова є протиправною на підставі наведених судом доводів, решта доводів позивача є такими, що не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують основного висновку суду зробленого за результатами розгляду справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Щодо суті позовних вимог
З урахуванням наведеного в мотивувальній частині рішення, суд доходить висновку, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, не підтверджується належними та допустимими доказами, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування вини, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення та правомірності винесеної ним постанови про накладення на позивача штрафу, передбаченого санкцією частини 3 статті 210 КУпАП.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, постанову № 4603 від 13 червня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, слід визнати протиправною та скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.
Щодо судових витрат
Судом встановлено, що за розгляд справи Шевченківським районним судом м. Чернівців позивачем сплачений судовий збір в сумі 484,48 грн.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі наведеного та у зв'язку із задоволенням позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 484,48 грн.
Керуючись статтями 139, 229, 241- 246, 286, 292, 293 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 4603 від 13 червня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , за частиною 3 статті 210 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири грн 48 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Дата складання повного судового рішення 03 листопада 2025 року.
Суддя Дубець О.С.