Справа № 717/2414/25
Н/п 1-кс/717/347/25
про застосування запобіжного заходу
03 листопада 2025 року селище Кельменці
Слідчий суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області: ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши клопотання прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12024260000000328 від 01.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Прокурор ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Жителька м. Чернівці, Чернівецької області, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в тому, що вчинила на території Дністровського району кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним переправленням громадянина України через державний кордон. Зокрема, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з групою осіб, частина яких наразі невстановлена, розробила план незаконного переправлення через державний кордон України жителя села Станівці Чернівецького району - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_7 залучила в якості перевізника жителя селища Глибока Чернівецького району - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не був обізнаний із планом злочину.
У подальшому ОСОБА_7 консультувала ОСОБА_8 щодо механізму та умов незаконного перетину державного кордону України, а також обговорювала з ним грошову винагороду за надані послуги.
Діючи на виконання домовленостей, ОСОБА_7 , отримавши від ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 18 000 грн у якості попередньої оплати, 21 березня 2025 року на транспортному засобі марки «Opel Vivaro», державний номер НОМЕР_1 , здійснила перевезення ОСОБА_8 з м. Чернівці у напрямку державного кордону України з метою подальшого незаконного переправлення до Республіки Молдова.
Вказані особи 21 березня 2025 року близько 02:15 були викриті та затримані працівниками Державної прикордонної служби України та Управління СБУ в Чернівецькій області на околиці селища Кельменці, Дністровського району, на відстані близько 300 метрів від державного кордону.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_7 залучила ОСОБА_9 для перевезення ОСОБА_8 від селища Кельменці до лінії державного кордону України. Однак обидві особи були затримані на околиці селища Кельменці.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Чернівці, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка України.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , кваліфіковане слідчим за ч. 3 ст.332 КК України, яке є тяжким злочином.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_7 підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказів.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо нього запобіжного заходу.
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З матеріалів доданих до клопотання також встановлено, що ОСОБА_7 дійсно переховується від органу досудового розслідування, залишила територію України та оголошена у міжнародний розшук.
При обранні запобіжного заходу враховується, що наявні докази вчинення підозрюваною злочинів є вагомими. У разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років.
ОСОБА_7 повідомлено про підозру 16 жовтня 2025 року.
Підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 злочину є обґрунтованою.
Наявні достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК, на які вказує слідчий, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Постановою слідчого Дністровського районного відділу поліції від 3 листопада 2025 року ОСОБА_7 оголошена у міжнародний розшук.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідност. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України - тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Оцінюючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд погоджується із доводами прокурора про їх наявність, оскільки ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Санкція ч.3 ст.332 КК України відносить цей злочин до тяжких, та за нього передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за його вчинення у разі доведення вини, підозрюваний може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також намагатися вплинути на свідків з метою уникнути відповідальності.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, суд вважає підтвердженими наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Суд вважає, що сторона захисту не навела інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України та ґрунтуючись на досліджених матеріалах та поясненнях учасників провадження, суд врахує наступні обставини:
1) надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України;
2) злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , відноситься до тяжких, і у разі визнання її винуватою їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років;
3) ОСОБА_7 не з'явилась на виклик до суду та залишила територію України.
Суд також враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо сторона обвинувачення доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч. 1 ст. 184 КПК України). Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є
1) особисте зобов'язання;
2) особиста порука;
3) застава;
4) домашній арешт.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування "обґрунтованої ймовірності", за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.
Застосовуючи такий запобіжний захід як тримання під вартою, слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину, вчиненого в період дії воєнного стану, не з'явилась на виклик до суду та покинула територію України, що свідчить про неможливість запобігання ризику шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою.
Обставини які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, для запобігання цим ризикам, обґрунтовуються листом Першого заступника начальника Управління СБУ в Чернівецькій області.
Згідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається..
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63,129 Конституції України, керуючись ст. ст.131,132,176-179, 182 -184, 193-194КПК України, -
Клопотання прокурора Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати та застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Виконання ухвали доручити Дністровському районному відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1