Справа № 716/1867/25
03.11.2025 м.Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді - Стрільця Я.С.,
за участю секретаря судового засідання - Гандзюк В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 , про що складено відповідний актовий запис №103, та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 12.12.2024. Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому спадкове майно.
Позивач є спадкоємицею за заповітом, посвідченим Лісовою О.
Б., секретарем Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 07.02.2024 року зареєстрований в реєстрі за №15.
Відповідно до ст. 1241ЦК України право на обов'язкову частку у спадщині за заповітом має його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син покійного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З метою оформлення своїх спадкових прав вона звернулася до приватного нотаріуса із завою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, де була заведена спадкова справа 08.10.2025 після смерті ОСОБА_4 за №250/2025, проте у вчиненні нотаріальної дії їй відмовлено, оскільки вона пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини. Про що, 08.10.2025 приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №198/02-31.
У встановлений законом шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки є юридично необізнаною щодо строків на подання заяви про прийняття спадщини. А також позивач не знала про наявність заповіту, оскільки вважала, що спадкодавець заповів усе сину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, в заяві до суду просить справу роглядати у її відсутності, позов підтримала повністю, просила задовльнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, попередньо надали суду заяви про визнання позову та прохання розглянути справу у їх відсутності.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до приписів ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
Відповідно до приписів ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за доцільне ухвалити рішення в даному судовому засіданні, на підставі зібраних у справі доказів.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 12.12.2024 (а.с.10).
Від інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку при спадкуванні за заповітом чи законом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду надійшли заяви в яких вони визнають позов та не заперечують на його задовленні.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з положеннями ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 82812289 від 08.10.2025 після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа № 205/2025 (а.с.14).
Постановою приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Бурдейної Г.П. № 198/02-31 від 08.10.2025 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 у зв'язку з пропуском нею 6-ти місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.13).
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто, Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п. 24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі «Ейрі»; п. 32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).
Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний у практиці Європейського суду з прав людини, отримане (хоча і не оформлене належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.
З урахуванням наведених правових положень та обставин справи, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса після закінчення встановленого законом шестимісячного строку, будучи спадкоємцем за заповітом, маючи на руках правовстановлюючі документи на спадкове майно, мала “законні сподівання» на отримання “активу», а саме на можливість в будь-який час належним чином оформити право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , що призвело до пропуску строку на прийняття спадщини.
Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач, визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у межах заявлених вимог та визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту невизнаних прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.
Керуючись ст.ст. 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст.ст.ст.ст. 76-89, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк тривалістю три місяці з дати набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 виданий Заставнівським РВ УМВС України в Чернівецькій області від 27.01.1997;
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 виданий Заставнівським РВ УМВС України в Чернівецькій області від 13.12.1995;
Суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ