Справа № 645/1939/25
Провадження № 2/645/1548/25
03 листопада 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м.Харкова у складі: Головуючого судді - Шарка О.П., при секретарі судових засідань - Мухіні В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові в порядку заочного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори, треті особи - Перша Харківська міська державна нотаріальна контора,Харківський обласний державний нотаріальний архів про звільнення арешту з майна
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори, треті особи - Перша Харківська міська державна нотаріальна контора,Харківський обласний державний нотаріальний архів, в якій просить суд скасувати заборону відчуження на невизначене майно, все майно ОСОБА_1 , Тип обтяження: заборона (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 5499421; Зареєстровано: 16.08.2007 16:18:03 за № 5499421 реєстратором: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора (колишня Перша Харківська ДНК), 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 1, під'їзд 7, поверх 4., особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_1 (Архівний номер: 51889HARKOV1, Архівна дата: 16.03.1998, Дата виникнення: 16.03.1998, № реєстру: 5834-64, внутр. № 5301403124EF3A312D33 все майно)
В обґрунтування позову зазначив, що позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 та інше нерухоме майно. Позивачу стало відомо про заборону відчуження на невизначене майно, все майно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Тип обтяження: заборона (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 5499421; Зареєстровано: 16.08.2007 16:18:03 за № 5499421 реєстратором: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора (колишня Перша Харківська ДНК), 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 1, під'їзд 7, поверх 4., особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_1 (Архівний номер: НОМЕР_1 , Архівна дата: 16.03.1998, Дата виникнення: 16.03.1998, № реєстру: 5834-64, внутр. № 5301403124EF3A312D33 все майно) Позивач звертався за допомогою адвокатського запиту до Першої Харківської міської державної нотаріальної контори, із заявою про надання відомостей на підставі яких документів було накладено офіційної інформації та копій документів, які слугували підставою накладення заборони відчуження на невизначене майно, все майно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Тип обтяження: заборона (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 5499421; Зареєстровано: 16.08.2007 16:18:03 за № 5499421 реєстратором: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора (колишня Перша Харківська ДНК), 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 1, під'їзд 7, поверх 4. Але позивач отримав відповідь: "Перша Харківська міська державна нотаріальна контора на Ваш запит про надання інформації щодо арешту всього нерухомого майна ОСОБА_3 та надання копій з архіву нотаріальної контори, повідомляє, то нормами статті 8 Закону України «Про нотаріат» передбачено поняття «нотаріальна таємниця». Нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо. Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаютьсяунотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка. Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов'язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу, а також на обґрунтовану письмову вимогу державного виконавця, приватного виконавця за виконавчим провадженням з обов'язковим зазначенням номера виконавчого провадження та реквізитів виконавчого документа, на підставі якого здійснюється виконавче провадження."
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. У матеріалах справи міститься клопотання представника позивача за довіреністю про розгляд справи без участі представника, в якому він підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідно ч. 3 ст.211ЦПКУкраїни учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомляв, відзив на позовну заяву не надходив, а тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися заздалегідь і належним чином.
Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ході судового розгляду встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 та інше нерухоме майно, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна об'єкта нерухомого майна за № 359765934 від 24.12.2023 року, згідно якої стало відомо про заборону відчуження на невизначене майно, все майно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Тип обтяження: заборона (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 5499421; Зареєстровано: 16.08.2007 16:18:03 за № 5499421 реєстратором: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора (колишня Перша Харківська ДНК), 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 1, під'їзд 7, поверх 4., особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_1 (Архівний номер: НОМЕР_1 , Архівна дата: 16.03.1998, Дата виникнення: 16.03.1998, № реєстру: 5834-64, внутр. № 5301403124EF3A312D33 все майно)
Ухвалами суду витребовано із Першої Харківської міської державної нотаріальної контори інформацію та копії документів, які слугували підставою накладення заборони відчуження на невизначене майно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), Тип обтяження: заборона (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 5499421; зареєстровано: 16.08.2007 16:18:03 за № 5499421 реєстратором: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора. (61003, м.Харків, м-н Конституції, буд.1, 7 під'їзд, 4 поверх), витребувано з Харківського обласного державного нотаріального архіву (61007, м.Харків, вул.Біблика,18) інформацію та копії документів, які слугували підставою накладення заборони відчуження на невизначене майно, все майно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), Тип обтяження: заборона (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 5499421; Зареєстровано: 16.08.2007 16:18:03 за № 5499421 реєстратором: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора (колишня Перша Харківська ДНК), 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 1, під'їзд 7, поверх 4.
Відповідно до ст. 1 Протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Згідно із ч. 4ст. 41 Конституції Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Права власності є непорушним.
Згідно зіст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Постановою пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» в абзаці 4 пункту 24 зазначено: «Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.
Відповідно до п. 2 та п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Арешт майна має тимчасовий характер і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується розгляд справи.
Утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положенняст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції є головним обов'язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Також суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у Постанові КЦС ВС від 12.10.2022 № 203/3435/21 (61-5467св22), про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладених арештів, неможливість їх скасування в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту захистити свої порушені права не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в цій частині та необхідність захисту його права шляхом скасування зазначених арештів, а відтак і про задоволення позову в частині скасування зазначених арештів..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265,268,273-275,280-284 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори, треті особи - Перша Харківська міська державна нотаріальна контора,Харківський обласний державний нотаріальний архів про звільнення арешту з майна - задовольнити.
Скасувати заборону відчуження на невизначене майно, все майно ОСОБА_1 , Тип обтяження: заборона (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 5499421; Зареєстровано: 16.08.2007 16:18:03 за № 5499421 реєстратором: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора (колишня Перша Харківська ДНК), 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 1, під'їзд 7, поверх 4., особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_1 (Архівний номер: НОМЕР_1 , Архівна дата: 16.03.1998, Дата виникнення: 16.03.1998, № реєстра: 5834-64, внутр. № 5301403124EF3A312D33 все майно).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд м.Харкова.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 03 листопада 2025 року.
Головуючий-суддя: