Справа № 630/1172/25
Провадження № 2/630/497/25
03 листопада 2025 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Сухорукова І.М.,
за участю секретаря Дубрової А.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач системою «електронний суд» звернувся до суду із даним позовом, в якому вказав, що 27.05.2020 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та відповідачем укладено договір № TDB.2020.0991.9296 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії. У подальшому, 03.09.2024 року АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладений договір про відступлення прав вимоги. Також, 27.12.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклало з ТОВ «ФК Єврокредит» договір про відступлення прав вимоги. Відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 36866,69 грн, з яких: 9996,96 грн. - заборгованість за кредитом; 26869,73 грн. - заборгованість по сплаті відсотків.
Ухвалою від 26 вересня 2025р. провадження по справі було відкрито та її розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності та проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач відзиву на позов або клопотань до суду не подав. У судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Копія ухвали про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу. Конверт повернувся з поштовою відміткою «адресат відсутній».
Таким чином, враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
З врахуванням вказаного, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
27.05.2020 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір № TDB. 2020.0991.9296 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії.
Згідно з п. 1.1. Договору, цей Договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК». Своїм підписом позичальник підтвердив, що цей Договір разом із Правилами, Тарифами на послуги Банку складають єдиний договір, а його підписання вважається одночасно підписанням Правил, у зв'язку із чим Правила не підлягають додатковому та/або подальшому підписанню.
За п.1.2 Договору, банк відкрив Клієнту: поточний рахунок( далі-Картковий рахунок-1)в гривні: поточний рахунок(далі-Картковий рахунок-2)в доларах США; поточний рахунок(даті - Картковий рахунок -3) в Євро (разом - Карткові рахунки) на підставі отриманої від Клієнта Заяви-анкети встановленого зразка, а також вішає платіжну картку міжнародної платіжної системи (далі- Картка) Картковий рахунок - І обслуговується за дебетово-кредитною схемою. Картковий рахунок 2 та Картковий рахунок З -за дебетовою схемою. Картка, що видається на підставі цього Договору є власністю Банку.
Пунктом 2.2 Договору між сторонами узгоджено умови кредитування, зокрема розмір максимального ліміту кредитної лінії 200 000,00 грн., пільговий період для нарахування процентів по заборгованості, що виникла внаслідок здійснення операцій в торгово-сервісних мережах, до 62 днів; процентна ставка за користування Доступним лімітом кредитною лінією по операціям, які здійснені в торгово-сервісних мережах у пільговий період з дати першого зняття коштів (фіксована), 0,0001% річних; процентна ставка за користування Доступним лімітом кредитної лінії по операціям, які здійснені в торгово-сервісних мережах (фіксована), 56% річних (тариф todobank)/ 48% (тариф todobank+); процентна ставка за користування кредитною лінією по операціям зняття готівки в термінальних пристроях - POS-термінал, банкомат (фіксована), 56% (тариф todobank)/ 48% (тариф todobank+); кінцевий строк до якого має бути погашена заборгованість за кредитною лінією у повному обсязі ( до 16-00 годин) 26.05.2021; зобов'язання клієнта за договором не забезпечується.
Пунктом 3.1.2 Договору визначено, що Клієнт зобов'язаний при користуванні Доступним лімітом кредитної лінії: - щомісячно, не пізніше Розрахункової дати місяця, наступного за звітним, сплатити мінімальний обов'язковий платіж, в т.ч проценти та інші обов'язкові платежі передбачені Договором у розмірі, визначеному Тарифами, шляхом забезпечення надходження цих коштів на Картковий рахунок-І; погасити заборгованість та Доступним лімітом кредитної лінії до настання кінцевого строку сплати цієї заборгованості.
Оскільки в матеріалах справи на підтвердження укладення кредитного договору наявні докази, які містять всі істотні умови кредитного договору, зокрема суму кредиту, строк користування кредитом, процентну ставку за користування кредитом, заявка та підтвердження кредитного договору підписані власноручним підписом відповідача, суд вважає, що наявні підстави вважати, що відповідач підписала кредитний договір та була проінформована про всі істотні його умови.
Таким чином, АТ "Мегабанк" виконав свої зобов'язання за Договором, відкривши Відповідачу поточні рахунки, видавши платіжну картку та здійснивши перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Відповідача в межах ліміту кредитної лінії, що підтверджується виписками з особового рахунку відповідача.
Відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується виписками з його банківського особового рахунку.
Згідно довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №TDB. 2020.0991.9296 від 27.05.2020 станом на 03.09.2024 становить 36866,69 грн. та складається з 9996,96 грн основного боргу та 26869,73 грн заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками.
Отже, на виконання умов кредитного договору Банк надав Відповідачу кредитні кошти, а Відповідач в повному обсязі не повернув кредитні кошти та проценти за Кредитним договором.
03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача - боржника за Кредитним договором № TDB. 2020.0991.9296.
27.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості Боржників за Основними Договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача -боржника за Кредитним договором № TDB. 2020.0991.9296.
Відповідно до положень частини першої статті 512ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 910/5737/15-г, від 20.03.2020 у справі № 906/703/16, від 06.02.2020 у справі № 908/2251/18, від 15.08.2019 у справі № 904/4253/17, від 16.04.2020 по справі № 5023/5604/11.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2статті 11 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1статті 513ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Тож, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.
Згідно з положеннями чинного законодавства України, зокрема, відповідно до норм Цивільного кодексу України, передача права вимоги може здійснюватися шляхом відступлення права вимоги.
Таким чином позивач набув усі права первісного кредитора АТ «Мегабанк», та станом на 03.09.2024 заборгованість Відповідача перед Позивачем, як правонаступником АТ «Мегабанк» за кредитним договором складає 36866,69 грн.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
ОСОБА_1 не виконав у повному обсязі свого обов'язку по своєчасному поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою з його особового рахунку. Таким чином позивач ТОВ «ФК «Єврокредит» правомірно вимагає стягнення простроченої заборгованості з відповідача відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.
У зв'язку із викладеним позов підлягає задоволенню у сумі 36866,69 грн.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК).
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.2 ст.141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.2 ст.141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 ст.141 ЦПК України.
При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі N362/3912/18 (провадження N61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі N201/14495/16-ц (провадження N61-22962св19).
На підтвердження надання правничої допомоги, представником позивача надано договір № 1/07 від 01.07.2025 про надання правничої допомоги, укладений між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та Адвокатським об'єднанням «АЛЬЯНС ДЛС», реєстр боржників, а також копію «Вартість послуг (прейскурант)» до договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025; копію акту приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги № 12124957 від 14.08.2025 щодо боржника ОСОБА_1 .
Згідно до вказаного акту-приймання передачі, вартість правничої допомоги склала 11200 грн, що складається з проведення юридичного та фінансового аналізу боржника 1200 грн, складання, підписання та подання до суду позовної заяви 10000 грн.
Надання доказів про факт та розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
У постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.
Враховуючи особливості предмета спору, ціну позову 36866,69 гривень, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, складність справи, яка є незначної складності та є подібною до інших аналогічних позовів фінансових компаній зі стягнення прострочених кредитів, а також те, що адвокатом не проводилися додаткові розрахунки у справі, а також, що в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика; час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, зазначених в описі дій вчинених у якості надання правової допомоги; виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, є вочевидь завищеним, а тому суд приходить до висновку про те, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн, що відповідатиме критеріям виправданості, розумності та справедливості.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 144 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 521, 526, 625, 626, 628, 638-640, 1054, 1077, 1088 ЦК України, суд -
вирішив :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) заборгованість за кредитним договором в розмірі 36866 (тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят шість) грн 69 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105), судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», ЄДРПОУ: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя І.М. Сухоруков