Справа № 630/1019/25
Провадження № 2/630/443/25
24 жовтня 2025 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Сухорукова І.М.,
за участю секретаря Дубрової А.І.,
представника позивача Сльоти А.М.,
представника третьої особи Зубахіної А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Люботин Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Позивач звернувся до суду із даним позовом у якому зазначив, що 11.09.2023р. до нього звернувся ОСОБА_2 із заявою про ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідачкою ОСОБА_1 у відношенні її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій зазначив, що мати залишила дітей без батьківського піклування, з вересня 2022 р. участі у вихованні дітей не приймає, матеріально не забезпечує. ОСОБА_2 протягом 9 років перебував з відповідачкою у сімейних відносинах без укладення шлюбу. За цей час у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 11.02.2025 ОСОБА_2 визнано батьком ОСОБА_5 . Наказом від 13.10.2023 р. Служби у справах дітей виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області дівчинку ОСОБА_3 було тимчасово влаштовано в родину ОСОБА_2 . Позивач просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її неповнолітньої дочки ОСОБА_3 та стягнути з відповідачки аліменти на утримання дитини.
Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 14.08.2025 провадження у справі було відкрито та її розгляд призначено у порядку загального судового провадження.
Ухвалою від 10.09.2025 закрито підготовче провадження у справі та її розгляд призначено у відкритому судовому засіданні.
Відповідачка ОСОБА_1 у підготовче судове засідання та у судові засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином - шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем мешкання, а також СМС-повідомлення. Відзиву на позовну заяву або клопотань від відповідача судом не отримано.
У судовому засіданні 20.10.2025 за клопотанням представника позивача судом було ухвалено про заочний розгляд справи.
Таким чином, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Представник позивача позов підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позовні вимоги.
Представник третьої особи підтримала позов у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що на момент коли надійшло повідомлення про невиконання матір'ю батьківських обов'язків, працювала головним спеціалістом у службі у справах дітей. Мати дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 єдиний раз у жовтні 2023 року з'явилася до служби та висловила бажання повернути дітей. Після чого вона, разом із поліцією та ОСОБА_1 виїхали за місцем мешкання дітей, які тоді проживали були з ОСОБА_2 . Діти вийшли до них, але категорично відмовилися повертатися до матері і спілкуватися з нею, та пояснили, що раніш мати часто перебувала у стані сп'яніння і кричала на них і вони бояться бути з нею. Після цього, ОСОБА_1 неодноразово запрошувалася до служби у справах дітей, але жодного разу не з'являлася. ОСОБА_2 являється біологічним батьком ОСОБА_9 - брата ОСОБА_3. ОСОБА_2 піклується за здоров'ям, вихованням і навчанням ОСОБА_7 і ОСОБА_9 , виховує їх, хоча і не являється біологічним батьком ОСОБА_7 . Зараз вона працює директором Центру соціальних служб, і ОСОБА_1 жодного разу не зверталася для отримання соціальних послуг.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 була його цивільною дружиною і вони мешкали однією сім'єю з 2014 року. У ОСОБА_10 була донька ОСОБА_7 , яка жила разом із ними, і яку він виховував, як свою дитину. У нього із ОСОБА_7 були добрі стосунки і він вважає її своєю дочкою. У подальшому у нього з ОСОБА_10 народився син ОСОБА_9 , якого ОСОБА_10 записала без його відома, «зі слів матері», щоб отримати статус матері одиночки. Він з ОСОБА_10 розійшовся з вересня 2022 року, і вона залишила його з дітьми ОСОБА_9 і ОСОБА_7 . ОСОБА_10 поїхала на роботу і не повернулася та не виходила на контакт. До розриву, в них були сварки з приводу того, що ОСОБА_10 зловживала алкоголем, могла пропадати на декілька днів. ОСОБА_10 приїхала забрати речі і не пропонувала дітям поїхати з нею. У 2023 році дітей треба було влаштовувати у школу, але у нього не було жодних прав щодо дітей, і тому він звернувся до соціальної служби за допомогою. Він вимушений був через суд визнавати батьківство над ОСОБА_9 , бо ОСОБА_10 не хотіла в цьому приймати участь. ОСОБА_10 не допомагала ні йому ні дітям. Два роки назад вона приїжджала на день народження ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у 2023 році, а у 2024 році мати обіцяла приїхати на день народження дітей, і діти її чекали а вона не приїхала. ОСОБА_10 інколи переписується з дітьми через «вайбер» десь раз на місяць. Діти знають, що мати їх покинула. ОСОБА_7 не виявляла бажання поїхати жити до матері. ОСОБА_7 не бачила свого біологічного батька і називає батьком його. За часів їх спільного життя ОСОБА_10 ставилася до дітей по-різному: коли була у стані сп'яніння, могла не покормити дітей за весь день. Один раз у 2023 році ОСОБА_10 хотіла забрати дітей до себе, приїхала до нього зі службою у справах дітей, але ОСОБА_7 і ОСОБА_9 відмовилися їхати з нею, бо боялися, що вона знов буде п'яна, а вони залишаться нікому не потрібні.
Свідок ОСОБА_12 пояснила, що є матір'ю ОСОБА_13 , і її син жив у цивільному шлюбі із ОСОБА_10 , у якої була трирічна дочка ОСОБА_7 від іншого чоловіка. Потім, у ОСОБА_14 і ОСОБА_10 народився син ОСОБА_9 . Спочатку, ОСОБА_15 і ОСОБА_10 з дітьми жили у них, а потім їм купили окремий будинок, коли ОСОБА_16 йшла у перший клас, а ОСОБА_9 тоді було 2 роки. ОСОБА_10 піклувалася дітьми, поки жили у них, а коли вони переїхали, ОСОБА_10 почала зловживати алкоголем і мала залежність від алкоголю. Вона дуже сварила ОСОБА_17 за навчання. Син привозив дітей ночувати, бо мати часто виїжджала кудись. З вересня 2022 року ОСОБА_10 залишила смію, і ОСОБА_9 пішов до першого класу без участі матері. ОСОБА_7 допомагає з навчанням ОСОБА_15 , вона робить покупки з дідусем та інколи допомагає з приготуванням їжі. ОСОБА_7 вважає її своєю бабусею. ОСОБА_10 отримувала кошти на дітей, як матір одиначка, але ці гроші пропивала. ОСОБА_10 обіцяла дітям, що приїде до них у гості, але не приїжджала жодного разу.
Опитана у судовому засіданні малолітня дитина ОСОБА_3 зазначила, що вважає своїм батьком ОСОБА_2 , який її виховує та усім забезпечує, а також виховує її молодшого брата ОСОБА_9 . Мати їх покинула у 2022 році і один раз у 2023 році приїжджала на день народження та дарувала сумку і сережки. Перед тим, як піти з сім'ї мати часто пила алкоголь, після чого кричала на неї та її братика. Якось, пару років назад мати приїхала з поліцією та хотіла забрати до себе її та ОСОБА_9 , але вона не захотіла уїжджати від батька, бо боялася, що мати буде знов пити та сварити її. Вона вважає батьків ОСОБА_2 своїми бабусею та дідусем, які також виховують її та ОСОБА_9 і піклуються про них. Мати, зараз виїхала, можливо у Полтаву , і інколи дзвонить і пише їй у «вайбер» на мобільний телефон та цікавиться, як справи, але багато не розпитує. Вона вважає, що мати дзвонить, коли п'яна. Мати обіцяла, що буде їх відвідувати, але не дотрималась своїх обіцянок. Батько не перешкоджає її спілкуванню з матір'ю. Вона не хоче жити із матір'ю, бо боїться, що мати знов буде пити алкоголь та сварити її.
Суд, вислухавши представника позивача та представника третьої особи, свідків, дитину, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, встановив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 , У ОСОБА_19 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_3 .
У актовий запис про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.
Згідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 , у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_4 .
Заочним рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 11.02.2025 ОСОБА_2 було визнано батьком малолітнього ОСОБА_4 , 2016 р.н.
Станом на 23.04.2018, ОСОБА_3 , 2012 р.н. була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 з 05.04.2018 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
17 липня 2023 року службою у справах дітей Виконавчого комітету ЛМР складено висновок оцінки потреб сім'ї, де встановлено, що діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 забезпечені усім необхідним і їх потреби забезпечує ОСОБА_2 , а їх мати ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Спеціалістами служби у справах дітей Виконавчого комітету ЛМР 11.09.2023 проведено обстеження умов проживання дітей за адресою: АДРЕСА_2 , та встановлено достатні умови для виховання і розвитку дітей, наявності у них власної кімнати з місцями для сну та відпочинку. За вказаною адресою проживали: ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Наказом №15-42/52 начальника Служби у справах дітей Виконавчого комітету ЛМР від 25 вересня 2023 року, дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , взято на облік, як дитину яка перебуває у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, в зв'язку з ухиленням від виконання батьківських обов'язків матір'ю дитини ОСОБА_1 .
Наказом №15-42/58 начальника Служби у справах дітей Виконавчого комітету ЛМР від 13 жовтня 2023 року, дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 тимчасово влаштовано в родину ОСОБА_2 , який мешкає за адресою АДРЕСА_2 . Наказ прийнятий із врахуванням заяви ОСОБА_2 .
Служба у справах дітей Виконавчого комітету ЛМР 18.10.2024 зверталася із запитом до служби у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, так як місце проживання ОСОБА_1 - матері малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не входить до повноважень Служби у справах дітей виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, з проханням встановити чи мешкає ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 , провести обстеження умов проживання та з'ясувати думку матері щодо подальшої долі її малолітніх дітей.
У відповідь на запит від служби у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області надійшов лист від 26.11.2024 в якому повідомлено що, спеціалісти служби у справах дітей відвідали матір ОСОБА_1 , яка разом зі своїм співмешканцем, ОСОБА_23 проживає в сел. Коротич. Мати вказала, що проживала разом з ОСОБА_2 та своїми дітьми в м. Люботині, і в родині були часті сварки. Після останньої сварки 01.10.2022 ОСОБА_24 вигнав її з дому, а діти залишилися проживати разом з ним. З того часу ОСОБА_2 дітей не віддає, всіляко перешкоджає спілкуванню з дітьми. Мати ОСОБА_1 спілкується з дітьми по телефону та тільки під контролем ОСОБА_24 , і бачиться з ними тільки з його дозволу. Зі слів матері, останній раз вона спілкувалася з дітьми 09.06.2024 року. ОСОБА_1 висловлює своє бажання, щоб діти проживали з нею, та з її слів має фінансову можливість їх утримувати, а також належні умови проживання дітей. Співмешканець ОСОБА_23 не заперечує проти проживання дітей разом з ними. Мати стверджує, що зв'язок з вчителями дітей та лікарем вона підтримує.
Спеціалістами служби у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області складено акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_23 за адресою АДРЕСА_3 та встановлено, що помешкання має 6 кімната і для виховання і розвитку дітей буде виділена одна кімната, яка буде об лаштована за їх побажанням.
Спеціалістами служби у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області 08.11.2024 року офіційно попереджено ОСОБА_1 про відповідальність за дотриманням законів України по утриманню, вихованню та навчанню неповнолітніх дітей, та роз'яснено про можливе притягнення до адміністративної кримінальної та цивільно-правової відповідальності у разі невиконання законодавства щодо батьківських обов'язків.
Відповідно до психолого-педагогічних характеристик, наданих директором «Караванської гімназії» Люботинської міської ради Харківської області за 2023 та 2024 роки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчалася у 6, а потім 7 класі Караванської гімназії. Навчається у повну міру своїх можливостей, має гарні творчі здібності, дуже старанна, постійно виходить на он-лайн уроки, вчасно здає домашні завдання вчителям. Пропуски уроків без поважної причини відсутні. Нарікань з боку вчителів немає. З дорослими учениця спілкується з повагою, стримано, контролює свої емоції. Дівчина добре фізично розвинена. Вихованням, розвитком та матеріальним забезпеченням повністю займається ОСОБА_2 та його батьки, які є нерідними бабусею і дідусем ОСОБА_7 . Мати із родиною не проживає більше року, а також не спілкується із класним керівником та на дзвінки не відповідає. До матері дівчинка ставиться з неповагою. Під час проживання з матір'ю, дівчина нестабільно відвідувала уроки, була закомплексованою, мало спілкувалася з однолітками. Мати неодноразово знаходилася у нетверезому стані через що її поведінка до дітей була неадекватною.
Згідно листа КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» ЛМР від 09.09.2024, ОСОБА_1 у 2021 уклала декларацію із сімейним лікарем щодо свого смна ОСОБА_4 , 2016 р.н., календар щеплень дотримано до 2022 року, мати належно виконувала рекомендації лікарів щодо лікування та обстеження сина до 2022 року.
За висновком КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» ЛМР від 11.07.2025, ОСОБА_3 2012 року є здоровою.
Станом на 16.10.2024 разом із ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , 2012 р.н. та ОСОБА_4 , 2016 р.н.
Служба у справах дітей Виконавчого комітету ЛМР у вересні та листопаді 2024 року надсилало запрошення ОСОБА_1 для надання пояснень щодо виховання двох малолітніх дітей, та ці запрошення надсилалися на адресу її реєстрації АДРЕСА_1 та на адресу фактичного мешкання АДРЕСА_3 .
Рішенням Виконавчого комітету Люботинської міської ради №258 від 11.03.2025 року затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний висновок мотивовано тим, що починаючи з вересня 2022 року відповідачка самоусунулась від виконання батьківських обов'язків по вихованню ОСОБА_7 . З цього моменту повним утриманням та піклування займається ОСОБА_2 , з яким ОСОБА_7 (тимчасово влаштована з 13.10.2023 року) та її брат фактично проживають. Спілкуватися із ОСОБА_7 відповідачка наміру та бажання не виявила. Свідоме ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківський обов'язків призводить до позбавлення дитини права до культурного, фізичному, духовному розвитку. У свою чергу, ОСОБА_2 піклується про дитину та забезпечує дитину всім необхідним. Усі питання пов'язані з захистом прав та законних інтересів дитини вирішуються ОСОБА_2 . Тому, єдиним способом захисту прав та інтересів ОСОБА_7 є позбавлення батьківських прав відповідачки.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини та ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, турбуватися про її здоров'я, фізичний, моральний та духовний розвиток.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Частиною 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Статтею 164 СК України передбачений вичерпаний перелік правових підстав позбавлення особи батьківських прав. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Пунктом 16 вищезазначеної постанови передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.
Внаслідок дослідження доказів судом встановлено, що відповідачка більше року не відвідує свою малолітню дитину ОСОБА_7 , не займається її вихованням, здоров'ям і навчанням та не забезпечує її матеріально, у тому числі й під час дії воєнного стану, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини.
Сама дитина ОСОБА_7 називає батьком колишнього співмешканця відповідачки, із яким вона мешкала приблизно з 2014 року і до сім'ї якого вона зараз влаштована. Під час опитування, дитина не змогла пригадати якісь події у її житті, в яких би приймала участь її мати. Натомість, дитина вказала, що мати до уходу із сім'ї часто була п'яна та на цьому підгрунті ображала її та її молодшого брата. Дитина ОСОБА_3 надала на огляд у судовому засіданні (за участю спеціаліста служби у справах дітей та опікуна дітини) своє листування із матір'ю у додатку «Вайбер» в мобільному телефоні, з якого вбачається, що листування є малозмістовним, а дзвінки тривають по декілька хвилин. Переписка здійснюється не часто - приблизно раз на місяць.
За місцем навчання ОСОБА_25 (як вбачається зі шкільної характеристики) було відомо про зловживання ОСОБА_26 алкогольними напоями, що шкодило психологічному здоров'ю та емоційному стану її дітей. Після залишення дівчинки без матері у родини ОСОБА_2 , її стан покращився, вона стала спокійна, привітна та у неї зникли проблеми у спілкуванні з однолітками та вчителями, а також з'явилася навчальна дисципліна.
Сама ОСОБА_7 вказала у судовому засіданні про те, що мати зловживала алкоголем, та перебуваючи у стані сп'яніння, сварила її і її брата, а тому вона не хоче жити із матір'ю.
З цього слідує висновок, що поведінка відповідачки перед розривом фактичних сімейних відносин із ОСОБА_2 , шкодила психічному здоров'ю її дітей.
Хоча відповідачка ОСОБА_1 у 2023 році один раз і виразила бажання забрати дітей до себе, після відмови дітей поїхати з матір'ю жодних спроб покращити ситуацію з її боку зроблено не було, із органами у справах дітей вона спілкування припинила та на контакт не виходила. За час розгляду справи у суді, на два номери мобільних телефонів, які ОСОБА_1 зазначила органу опіки та піклування, надсилалися СМС-повідомлення про виклик за позовом про позбавлення батьківських прав, проте ОСОБА_1 жодним чином на це не відреагувала.
Розрив у зв'язках та спілкуванні з дитиною на протязі тривалого часу, у тому числі й під час воєнного стану за вказаних обставин, суд вважає суттєвим та таким, що свідчить про відсутність необхідної підтримки з боку матері, та нехтування вихованням дитини, у тому числі й підготовкою до її самостійного життя.
Дитина залишена матір'ю із колишнім цивільним чоловіком, який не є біологічним батьком ОСОБА_7 та в силу цього, до отримання офіційного статусу опікуна, не міг реалізувати належний захист прав малолітньої ОСОБА_3 - у тому числі не міг офіційно представляти дитину у закладах охорони здоров'я та освіти. Таку поведінку матері можливо охарактеризувати як байдужість до особистого життя рідної дитини та відсутність переживань щодо подальшої долі дочки, ухилення від виховання та матеріального утримання власної дитини.
Відповідачка свідомо тривалий час уникає підтримання сімейного зв'язку з дочкою, не робить реальних кроків для виправлення такої ситуації і судом не встановлено мотивів або перешкод, з яких вона не бажає приймати участь у вихованні дитини.
Судом не отримано доказів, які б свідчили про поважність причин невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо виховання та утримання дитини, або про чинення іншими особами перешкод їй у цьому. Орган опіки не надав до суду відомостей про колишні спори між матір'ю дитини та ОСОБА_27 або державними органами щодо реалізації ОСОБА_1 батьківських прав.
Таким чином, судом встановлено, що свідоме невиконання відповідачкою своїх батьківських обов'язків відносно її дочки носить тривалий та систематичний характер, а тому суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов'язками щодо дочки є наслідком її винної поведінки та є підставою для позбавлення її батьківських прав.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову про позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_1 відносно її малолітньої ОСОБА_3 .
Суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Виходячи з викладеного, відповідачка, у разі зміни відношення до своїх батьківських обов'язків та доведення цього конкретними діями, матиме змогу поставити питання про поновлення її батьківських прав.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 181, ст.182, ст.183 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, або у твердій грошовій сумі.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що слід стягнути з відповідачки аліменти на утримання її малолітньої дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
На підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір за дві позовні вимоги - про відібрання дитини та про стягнення аліментів, слід стягнути з відповідачки на користь Державної судової адміністрації України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 164-167, ч.1 ст.170, 180, 182, 183 СК України, ст.8, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
Позов Органу опіки та піклування виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) щомісяця, починаючи з 11 серпня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Передати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області для вирішення питання подальшого влаштування до сімейних форм виховання.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Сторони: позивач Орган опіки та піклування виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, ЄДРПОУ 33814659, 62433, Харківська обл., м.Люботин, вул. Слобожанська, буд.26;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ;
третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, ЄДРПОУ 26451378, 62433, Харківська обл., м.Люботин, вул. Мистецька, буд. 1А.
Повний текст рішення виготовлено 03.11.2025.
Суддя І.М. Сухоруков