Справа № 629/7789/25
Провадження № 1-кс/629/1717/25
03 листопада 2025 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню 12025221110001136 від 02.11.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Слов'янськ, Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, військовослужбовця, стрільця 2 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти «Шквал» в/ч НОМЕР_1 , СЗЧ з 24.12.2024, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 05.10.2023 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст.185 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки;
- 18.12.2023 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст.190 ч.2, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений з державної установи «Біленівська виправна колонія №99» на підставі ухвали Запорізького р/с Запорізької області від 03.06.2024, умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом,
- 26.09.2025 оголошений в державний розшук Слов'янським відділом поліції ГУНП в Донецькій області, винесена ухвала суду про дозвіл на затримання з метою приводу (к/с 12025052510000850 від 06.08.2025) р/с №44-1108 від 30.09.2025,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.4 КК України, -
встановив:
Старший слідчий СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим прокурором Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.4 КК України.
Підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 слідчий вказує, що 02.11.2025 близько 20-00 год., ОСОБА_5 проходив по вулиці Соборна в м.Лозова, Харківської області разом зі своєю дівчиною ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, помітив раніше незнайому йому ОСОБА_8 , у якої вирішив поцікавитися з приводу оренди житла подобово. В ході спілкування остання дістала з кишені сумки належній їй мобільний телефон марки «MOTO G8», щоб обмінятися номерами телефонів з ОСОБА_5 та передала його останньому для внесення номеру до телефонної книги. Після чого, тримаючи в руках мобільний телефон належний ОСОБА_8 , у ОСОБА_5 виник умисел на відкрите його викрадення. ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи, достовірно знаючи про те, що згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан на всій території Україні та в подальшому його дію продовжено, не реагуючи на зауваження потерпілої повернути належній їй телефон, тримаючи його у своїй правій руці побіг у невідомому напрямку, таким відкрито заволодів телефоном належним ОСОБА_8 , спричинивши потерпілій майнову шкоду на суму 5000 грн.
Дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221110001136 від 02.11.2025 за ст.186 ч.4 КК України.
02.11.2025, згідно ст.208 КПК України, ОСОБА_5 був затриманий за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення о 21-20 год., протокол №86/92 та доставлений до Лозівського РВП ГУНП в Харківській області.
03.11.2025 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.186 ч.4 КК України.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності, належності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо нього запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, приходжу до висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.
Слідчий суддя вважає, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно якої тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Вивчивши матеріали справи, допитавши підозрюваного ОСОБА_5 , який свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, повідомив, що звільнився з місць позбавлення волі 03.06.2024 у зв'язку з підписанням контракту з ЗСУ, є військовослужбовцем за контрактом в/ч НОМЕР_1 та самовільно залишив частину (лікувальний заклад) у в грудні 2024 року, його захисник ОСОБА_4 , підтримала думку свого підзахисного і також просила обрати ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, прокурора ОСОБА_3 , який наполягав на задоволенні клопотання слідчого та обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній раніше судимий, на шлях виправлення не став, маючи не зняті та не погашені в установленому порядку судимості, вчинив нове умисне тяжке кримінальне правопорушення, повторно в умовах воєнного стану, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, встановлення існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України: вірогідність переховування від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення; та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, підвищену суспільну небезпечність інкримінованого підозрюваному злочину, пов'язаного з відкритим викраденням чужого майна, вчинений в умовах воєнного стану, повторно, вважаю, що застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи вимоги ст.182 ч.4,5 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Керуючись ст.177,182,183,194,369-372,395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню №12025221110001136, задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12025221110001136 від 02.11.2025, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою визначити до шістдесяти днів, до 31.12.2025.
Визначити суму застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м.Київ, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 , з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу виді домашнього арешту, відмовити.
Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному.
Копію даної ухвали негайно направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», для виконання, слідчому та прокурору, для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_9