Справа №750/13377/25
Провадження №1-кп/750/856/25
03 листопада 2025 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025270340002606 від 10.09.2025 щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Сосниця, Сосницького району Чернігівської області, громадянки України, студентки ІІ курсу Національного університету ім. Т. Шевченка, з базовою вищою освітою, незаміжньої, непрацюючої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України
09.09.2025 в період часу з 13 год. 00 хв. по 13 год. 50 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в кімнаті №27 гуртожитку Чернігівського УВП УТОГ, яка розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, буд. 59, в якій проживає ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що згідно указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено та діє на даний час, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, з полиці серванту, розміщеного в кімнаті, таємно викрала грошові кошти у сумі 300 Євро, вартість яких станом на 09.09.2025 відповідно інформації Нацбанку України становить 14514 грн. 54 коп., що належать ОСОБА_5 , чим спричинила останній матеріальну шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину за пред'явленим їй обвинуваченням за ч.4 ст. 185 КК України визнала повністю та у повному обсязі підтвердила обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті, погодившись з часом, місцем, способом, мотивом, метою, наслідками та всіма іншими обставинами щодо вчинення нею кримінального правопорушення, а також з найменуванням, кількістю та вартістю викраденого майна, розміром завданої шкоди, котрі були встановлені та вказані правильно і всі ці обставини вона визнає повністю. Вказала, що шкоду потерпілій добровільно відшкодувала, вибачилась і та не має до неї претензій. У скоєному щиро розкаялась, жалкувала з приводу нею вчиненого, зрозуміла тяжкість скоєного, запевнила про недопущення правопорушень у подальшому, просила суворо не карати.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчиненні, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачена та інші учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, свідчення обвинуваченої, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, а також те, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, доведеність вини обвинуваченої, кількість та вартість викраденого, розмір матеріальної шкоди, кваліфікація дій обвинуваченої, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ніким не оспорюються, суд знаходить, що обвинувачення знайшло своє підтвердження в повному обсязі.
Суд за вказаних обставин вважає доведеною вину ОСОБА_4 , а її дії вірно кваліфікованими за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Обставинами, що пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття обвинуваченої, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які б обтяжували покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченій, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, кількість та вартість викраденого, фактичні обставини провадження, відсутність вимог потерпілої щодо призначення суворого покарання та добровільне відшкодування обвинуваченою матеріальної шкоди, ставлення обвинуваченої до вчиненого, особу обвинуваченої, яка раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалась, її молодий вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, що на обліку у лікаря психіатра та нарколога та не перебуває, має постійне місце проживання, відсутність негативних характеристик, наявність декількох обставин, що пом'якшують її покарання, відсутність обставин, що обтяжують таке, у зв'язку з чим доходить висновку, що обвинуваченій ОСОБА_4 можливо призначити покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції статті закону, якою передбачене покарання за вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення, разом з тим, приймаючи до уваги всі вищевикладені обставини, вважає, що ще не втрачена можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, тобто її припустимо звільнити від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що є необхіднім і достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно зі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по кримінальному провадженню:
сліди рук, перенесені на таблицю до протоколу ОМП, та дактилокарту на ім'я ОСОБА_5 , визнані речовими доказами згідно постанови від 11.09.2025, - знищити.
До набрання вироком законної сили обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання - залишити без змін.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору. Копія вироку надсилається потерпілій, яка не була присутня в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1