Справа № 953/6944/25
н/п 2-др/953/41/25
03 листопада 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі
судді - Муратової С.О.,
за участю секретаря - Драгана О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Плеханова Ігоря Олександровича про ухвалення додаткового рішення суду у цивільній справі № 953/6944/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Плехановим Ігорем Олександровичем до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Шабанов Віталій Валерійович про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, -
встановив:
В провадженні Київського районного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , поданим його представником - адвокатом Плехановим І.О. до ТОВ «АВАНСАР», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Шабанов В.В. про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Плехановим І.О. до ТОВ «АВАНСАР», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Шабанов В.В. про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню задоволено; визнано виконавчий напис №77496 від 01.06.2021, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. стосовно ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню; визнано виконавчий напис №77959 від 01.06.2021, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. стосовно ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню; стягнуто з ТОВ «АВАНСАР» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1937 грн. 92 коп.
22.09.2025 на електронну адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Плеханова І.О., в якій він просить: задовольнити заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення; стягнути з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 82-84).
Заява мотивована тим, що як вбачається із договору та акту позивач поніс 20000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, в зв'язку з розглядом в суді цієї справи. Витрати на правову допомогу документально підтверджені та доведені. Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Факт надання позивачу професійної правничої (правової) допомоги під час розгляду справи підтверджується наданими у строк доказами: копією договору про надання правничої допомоги б/н від 16.05.2025; копією акту б/н від 20.09.2025 здачі приймання виконаної правничої допомоги згідно договору б/н від 16.05.2025. Договір про надання правничої допомоги б/н від 16.05.2025 укладено між адвокатом Плехановим І.О. та позивачем. Загальна вартість наданої правничої допомоги склала 20000,00 грн.
В судове засідання заявник та його представник не з'явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Плеханова І.О. про розгляд справи без участі, в якій просить розглянути справу про ухвалення додаткового рішення без участі позивача та його представника, задовольнити заявлені додаткові вимоги в повному обсязі (а.с. 96).
В судове засідання представник відповідача ТОВ «АВАНСАР» не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
В судове засідання треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Шабанов В.В., не з'явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17.02.2021 у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15.06.2021 у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21) зроблено висновок, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача - адвокатом Плехановим І.О. надано наступні докази:
- копію ордера на надання правничої допомоги серії ВІ №1014743 від 16.05.2025, згідно якого адвокат Плеханов І.О. надає правничу допомогу ОСОБА_1 (а.с. 86);
- копію Договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.05.2025, укладеного між адвокатом Плехановим І.О. та ОСОБА_1 , предметом якого є надання клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2025 з автоматичною лонгацією на кожний наступний рік за відсутності заперечень сторін. Сторони погодили, що винагорода адвокату сплачується клієнтом у розмірі, вказаному у актах приймання-передачі наданої правової допомоги (а.с. 87-88);
- копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 20.09.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 16.05.2025, на виконання Договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.05.2025 адвокат надав, а клієнт отримав наступні правові/адвокатські послуги клієнта, з питань визнання виконавчих написів №77496 від 01.06.2021, №7959 від 01.06.2021, виданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, в т.ч.: консультація з вивчення документів; опрацювання законодавчої бази, вивчення документів; усна консультація з вивченням документів; складання та направлення адвокатських запитів; складання та подача позовної заяви; представлення інтересів клієнта у судовому засіданні; складання та подача процесуальних документів у справі, всього: 20000,00 грн. (а.с. 89).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.
Суд, зазначає, що визначення співмірності із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), здійснюється з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, з урахуванням статті 83 ЦПК України у взаємозв'язку із оцінкою таких критеріїв як складність справи (обсяг опрацьованого законодавства, судової практики, кількість та тривалість судових засідань, тощо). Подібні за змістом висновки, викладені і у постановах Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №915/1473/20, від 27.01.2022 у справі №910/17733/20 та від 15.12.2021 у справі №910/2166/21.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine), від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (Baryshevsky v. Ukraine) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо правил підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Суд зазначає, що наведений у акті приймання-передачі наданої правової допомоги від 20.09.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 16.05.2025 опис наданих ОСОБА_1 послуг, не відповідають критерію розумності та часу, який витратив адвокат на виконання відповідних робіт, оцінюючи заявлений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених на судовий розгляд, на предмет їх пропорційності складності справи, та вважає такий розмір завищеним.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень, оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
З підстав зазначених вище, заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Плеханова І.О. підлягає задоволенню в цій частині.
Враховуючи викладене, в іншій частині заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Плеханова І.О. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 137, 270, 280-283 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Плеханова Ігоря Олександровича про ухвалення додаткового рішення суду у цивільній справі № 953/6944/25- задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі №953/6944/25за позовом ОСОБА_1 , поданим його представником - адвокатом Плехановим Ігорем Олександровичем до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Шабанов Віталій Валерійович про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» (ЄДРПОУ: 40199031, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21/27, офіс 405) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.
В іншій частині в задоволенні заяви - відмовити.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Представник позивача: адвокат Плеханов Ігор Олександрович (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: 36011, Аолтава-11, АС №719).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР» (ЄДРПОУ: 40199031, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21/27, офіс 405).
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (адреса: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5).
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Шабанов Віталій Валерійович (адреса: 61036, м. Харків, вул. Ковтуна, 24, літ. А-1, офіс 204).
Суддя Муратова С.О.