Справа № 953/11452/25
н/п 1-кс/953/7159/25
"31" жовтня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12025221130001564 від 18.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
30.10.2025 о 11:45 год. до Київського районного суду м. Харкова поштою надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду предметів у приміщенні ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, буд. 49, за участю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: мобільний телефон ТМ «Realme», моделі «RMX3636» у корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , у якому установлена сім - картка оператора мобільного зв'язку із номером НОМЕР_3 ; банківську картку, виготовлена із пластику синього кольору, на лицьовій стороні картки мається напис білого кольору «Приватбанк» мікро-чіп та мається об'ємний напис « НОМЕР_4 » та «01/30», «на задній стороні картки наявний напис чорного кольору «CVC 750», шляхом заборони його відчуження, користування та розпорядження.
Місцем зберігання вищевказаних речей визначити камеру зберігання речових доказів ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області.
На обґрунтування клопотання прокурор вказує, що слідчим відділом Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025221130001564 від 18.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що до ЧЧ ХРУП № 1 ГУНП в Харківський області надійшло повідомлення про те, що з 05.08.2025 по 17.10.2025 невстановлена особа вчинила крадіжку із банківської картки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинила останньому матеріальну шкоду.
В подальшому ході досудового розслідування, 27.10.2025 в період часу з 17:03 по 17:13 проведено огляд предметів у приміщенні ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, буд. 49, за участі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого виявлено та вилучено:
В подальшому ході досудового розслідування 27.10.2025 у період часу з 17:03 по 17:13 слідчим СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області проведено огляд предметів у приміщенні ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, буд. 49, за участю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено в клопотанні.
Так, під час подальшого проведення огляду предмета, вищевказаний мобільний телефон та банківську картку вилучено та поміщено до спеціального сейф пакету № KIV 2116634 із підписами учасників слідчої дії.
При цьому, прокурор вказує, що вилучені в ході проведення вищевказаного огляду предметів, речі 27.10.2025 визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Також під час подальшого досудового розслідування встановлено, що власником вказаного мобільного телефону є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також під час подальшого досудового розслідування встановлено, що власником вказаної банківської картки є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, з метою зберігання речових доказів відповідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі або відчуження вилученого майна, виникла необхідність у арешті майна, перелік якого зазначено в клопотанні.
Разом з цим, необхідність арешту майна зумовлюється необхідністю забезпечення доказової бази та обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу перешкоджатимуть встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене, приховане або пошкоджене тощо.
В судове засідання прокурор не з'явилась, повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання (а.с. 63). Разом з цим, в матеріалах клопотання міститься заява від прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про розгляд клопотання про арешт майна без її участі, клопотання просила задовольнити (а.с. 60).
Власники майна ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились. Разом з цим, подали через канцелярію заяву про розгляд клопотання про арешт майна без їх участі (а.с. 64-65).
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власників майна та прокурора.
Більш того, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному 18.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221130001564, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 5).
Так, 27.10.2025 в період з 17:03 год. по 17:13 год. в ході проведення огляду предмету за адресою: м. Харків, вул.. Алчевських, 49, було виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено в протоколі огляду предмету (а.с. 25-39).
Клопотання про арешт майна подано до поштового відділення 28.10.2025 (а.с. 61), та надійшло до канцелярії суду 30.10.2025 о 11:45 год. (а.с. 1).
Відповідно до вимог ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Таким чином, прокурором дотримано вимоги закону щодо звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням про арешт майна до суду.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
При цьому, постановою слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 від 27.10.2025, майно вилучене під час проведення огляду предмету 27.10.2025, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025221130001564 від 18.10.2025 (а.с. 40-41).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на користування майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Прокурором доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Так, вилучене майно, яке зазначено в клопотанні прокурором, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Отже, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити відчуження, розпорядження та користування вилученим майном, до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.
З огляду на неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12025221130001564 від 18.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду предметів у приміщенні ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, буд. 49, за участю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: мобільний телефон ТМ «Realme», моделі «RMX3636» у корпусі чорного кольору, IMEI 1 : НОМЕР_1 , IMEI 2 : НОМЕР_2 , у якому установлена сім - картка оператора мобільного зв'язку із номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; банківську картку, виготовлену із пластику синього кольору, на лицьовій стороні картки мається напис білого кольору «Приватбанк» мікро-чіп та мається об'ємний напис « НОМЕР_4 » та «01/30», «на задній стороні картки наявний напис чорного кольору «CVC 750», що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження, - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.
Місцем зберігання арештованого майна, визначити камеру речових доказів Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, буд. 49, згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1