Справа № 953/11466/25
н/п 1-кс/953/7133/25
"31" жовтня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42025222750000755 від 04.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України про арешт майна,
29 жовтня 2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42025222750000755 від 04.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, в якому просить накласти арешт на вилучене 28.10.2025 слідчим СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 в ході проведеного огляду місця події на відкритій ділянці місцевості посту охорони «ЗП06» біля будинку №193 по проспекту Соборному в місті Запоріжжі майно, а саме: автомобіль марки Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , в кузові зеленого кольору; ключі від автомобіля марки Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , автомобіля марки Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .
В обгрунтування клопотання прокурор зазначає, що СВ ВСП ГУНП в Харківській області за процесуального керівництва Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42025222750000755 від 04.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 24.02.2022 - 20.11.2024 року перевізниками-фізичними особами через Державний кордон України за спрощеною процедурою для забезпечення виконання бойових завдань військової частини НОМЕР_4 та підпорядкованих військових частин НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 на територію України шляхом внесення недостовірних відомостей у Декларації про перелік товарів, які визначаються гуманітарною допомогою, ввезено 381 одиницю автомобільної техніки, які в порушення митного законодавства України фактично за призначенням для цілей оборони не надійшли та використовуються невстановленими особами на власний розсуд, внаслідок чого було спричинено матеріальну шкоду ВЧ НОМЕР_4 , грошова сума збитків встановлюється.
Крім того, встановлено, що серед 381 одиниць автомобільної техніки, яка була завезена фізичними особами за спрощеною процедурою для забезпечення виконання бойових завдань військової частини НОМЕР_4 та підпорядкованих військових частин НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 на територію України, але в порушення митного законодавства України фактично за призначенням для цілей оборони не надійшла та використовуються невстановленими особами на власний розсуд, є транспортний засіб Mitsubishi Pajero в кузові зеленого кольору, номерний знак країни Литва - НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який було завезено на територію України 30.07.2022 через пункт пропуску Львівської митниці «Рава-Руська-Хребенне». Після чого, вказаний автомобіль до місця призначення, а саме до ВЧ НОМЕР_4 доставлено не було, місцезнаходження автомобіля було невідоме.
З метою встановлення всіх об'єктивних обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, здійснюються заходи на встановлення, місце перебування вказаних автомобілів та осі, які ними користуються.
Так, слідчим СВ ВСП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 09.06.2025 було винесено постанову про внесення ТЗ в «ІП ГАРПУН» ІПНПУ, в якій було вказано про необхідність взяття на облік «ІП ГАРПУН» ІПНПУ, з метою знаходження вказаної автомобільної техніки у кількості 381 одиниць.
28 жовтня 2025 року оператором 102 було отримано повідомлення про те, що 28.10.2025 о 10.33 год. за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 193, зп 06, потрібна слідчо - оперативна група, у зв'язку з зупинкою автомобіля Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у державному розшуку за ВСП ГУНП в Харківській області, під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане повідомлення було зареєстровано в ІТС «ІПНПУ» (журнал єдиного обліку) Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за №40916 від 28.10.2025.
У зв'язку з вищевикладеним, 28.10.2025 слідчим СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 було проведено огляд місця події на відкритій ділянці місцевості посту охорони «ЗП06» біля будинку №193 по проспекту Соборному в місті Запоріжжі, в ході проведення якого було виявлено та вилучено: автомобіль марки Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , в кузові зеленого кольору; ключі від автомобіля марки Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , автомобіля марки Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .
Враховуючи вищевикладене вказаний автомобіль марки Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , в кузові зеленого кольору, є предметом вказаного правопорушення та містить на собі сліди вчинення вказаного правопорушення.
28 жовтня 2025 року автомобіль марки Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , в кузові зеленого кольору, ключі та свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 вказаного автомобіля визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 42025222750000755 від 04 червня 2025 року.
Власником вилученого автомобіля, ключів та свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 від вказаного автомобіля є Військова частина НОМЕР_4 Код ЄДРПОУ 26630678, НОМЕР_10 , Харківська область, місто Харків, в особі командира майора ОСОБА_7 .
Користувачем вилученого автомобіля, ключів та свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 до часу вилучення, тобто до 28.10.2025, був ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Прокурор зазначає, що у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є предметом злочину та може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.
Прокурор зазначає, що з метою повного, об'єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, збереження речових доказів, виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку. В прохальній частині клопотання просив про розгляд клопотання без його участі. Крім того, 30 жовтня 2025 року направив заяву, в якій просив задовольнити клопотання та накласти арешт шляхом заборони відчуження на вилучене 28.10.2025 майно.
Користувач майна ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений своєчасно та належним чином. Через систему «Електронний суд» направив заяву, у якій зазначив, що заперечує проти вилучення та арешту автомобіля Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , оскільки вказаний транспортний засіб був придбаний ним та його командиром за власні кошти у серпні 2022 року, авто використовувалось лише для виконання бойових задач. Просив розгляд справи проводити без його участі.
Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, прокурора відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ст. 107 ч. 4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.
Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання та інші матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, доходить висновку про його задоволення з наступних підстав.
СВ ВСП ГУНП в Харківській області за процесуального керівництва Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42025222750000755 від 04.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
28.10.2025 проведено огляд місця події - відкритої ділянки місцевості, яка розташована на посту охорони «ЗП06» біля будинку №193 по проспекту Соборному в місті Запоріжжі, у ході якого було виявлено та вилучено: автомобіль марки Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , в кузові зеленого кольору; ключі від автомобіля марки Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , автомобіля марки Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .
Постановою слідчого СВ ВСП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 29.10.2025 вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025222750000755 від 04.06.2025.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно положень ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що тимчасово вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, є доказом вчинення кримінального правопорушення, зберегло або може зберігати на собі сліди його вчинення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Отже, відповідно до ст. 91 КПК України вказане майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження.
Враховуючи правову підставу для арешту майна, а саме - внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за № 42025222750000755 від 04.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, наслідки арешту, завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, знищення, перетворення та відчуження вищевказаного тимчасово вилученого майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, тому приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене майно.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчою суддею не встановлено. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчої судді не виникає.
Положення кримінального процесуального закону зобов'язує слідчого суддю встановити наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, лише під час розгляду клопотання про арешт майна з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Разом з цим, в межах розгляду даного клопотання підставою арешту майна прокурор зазначає саме збереження речових доказів. Метою - запобігання можливості майна приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (абз.2 ч.1 ст.170 КПК України).
З огляду на зазначене, вилучене майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не буде досягнута мета застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Беручи до уваги те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини в ході досудового розслідування по ньому, з метою збереження речових доказів, для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора законним та обґрунтованим, а відтак таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, слідча суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні цього заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Питання щодо місця зберігання речових доказів вирішується слідчим у кримінальному провадженні на підставі вимог ст.100 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131, 132, 170-173, 309, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42025222750000755 від 04.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , в кузові зеленого кольору; ключі від автомобіля марки Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , автомобіля марки Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , які були вилучені 28.10.2025 в ході проведеного огляду місця події на відкритій ділянці місцевості посту охорони «ЗП06» біля будинку №193 по проспекту Соборному в місті Запоріжжі у користувача майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження вказаного майна.
Майно, на яке накладено арешт зберігати відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Зобов'язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, забезпечити виконання ухвали.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя
Київського районного суду
м. Харкова ОСОБА_1