16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/1274/25
Провадження № 2/730/574/2025
"03" листопада 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Ріхтера В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ) про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 01 березня 1997 між ними було укладено шлюб, від якого неповнолітніх дітей не мають. На даний час їх стосунки припинені через непорозуміння. Сторони не проживають разом і не ведуть спільного господарства тривалий час. У подальшому їх спільне проживання є неможливим і тому вони змушені розірвати шлюб. Через органи ДРАЦС відповідач категорично відмовляється розірвати шлюб, а тому позивач змушений звертатися до суду. Після розірвання шлюбу просить залишити йому прізвище ОСОБА_3 .
Згідно ухвали від 01.09.2025 суд постановив прийняти до розгляду дану позовну заяву, здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач в судове засідання не викликався, оскільки розгляд справи проводиться без повідомлення сторін. Від позивача не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач був повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у встановлений законом строк відзиву на позов не подав, із заявами до суду не звертався, а також не скористався своїм правом подання до суду заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) 01 березня 1997 уклали між собою шлюб, який був зареєстрований Прачівською сільською радою Борзнянського району Чернігівської області за актовим записом № 1.
Від даного шлюбу у сторін неповнолітніх дітей немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка , примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
За змістом положень ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Суд, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Відповідач із заявами про надання строку для примирення чи запереченнями проти розірвання шлюбу до суду не зверталась.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто, на тому, що є моральною основою шлюбу, однак позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
На переконання суду, у даному конкретному випадку, причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення.
На думку суду, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Обмірковуючи питання щодо надання сторонам строку для примирення, суд виходить з того, що сторонами не надано суду жодних заяв, як-то про примирення чи збереження шлюбу, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач, в свою чергу, не подав до суду жодних заяв (про перехід до розгляду справи з викликом сторін, про надання строку для примирення тощо). Крім того, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком. Також, суд враховує й те, що позивач звернувся до суду з окремою заявою, що строк на примирення він не потребує.
Таким чином, виходячи з викладеного, з огляду на принцип добровільності шлюбу, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя неможливе, буде суперечити їхнім інтересам, а тому заявлений позов необхідно задовольнити.
Наведений висновок суду також узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 30 травня 2019 року по справі № 442/6319/16-ц, від 21.03.2019 року у справі № 569/1011/18-ц.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 8 ст. 235 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе, чи далі іменуватися цим прізвищем, або відновити дошлюбне прізвище.
А тому, позовні вимоги позивача щодо залишення за ним після розлучення прізвища ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, оскільки при укладенні шлюбу він не змінював прізвища.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 55, 56, 110-112 СК України, ст.ст. 2-4, 12, 19, 23, 76-89, 141, 258-268 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Шлюб, зареєстрований 01 березня 1997 Прачівською сільською радою Борзнянського району Чернігівської області за актовим записом № 1 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , - розірвати.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн сплаченого ним при подачі заяви судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ріхтер В.В.