16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/1396/25
Провадження № 3/730/603/2025
"03" листопада 2025 р. м. Борзна
Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області Ріхтер В.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП № 3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу, «22.09.2025 о 00-12 год. у м. Борзна по вул. Чернігівській, буд. 45 Ніжинського району Чернігівської області ОСОБА_1 керував електровелосипедом «Fada 600», д.н.з. б/н, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився за допомогою газоаналізатора «Алкофор 505» на місці зупинки ТЗ під запис на бодікамеру. Результат позитивний 0,485 проміле, у зв'язку з чим своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння».
Оскільки дії водія ОСОБА_1 носять ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, справу направлено для розгляду до суду.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності щодо часу, місця, способу настання обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, та безпосередньо її ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 130 КУпАП має два незалежні один від одного склади адміністративного правопорушення:
1) відповідальність за ст.130 КУпАП настає в разі порушення п.2.9а ПДР України, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) відповідальність за ст.130 КУпАП настає в разі порушення п.2.5 ПДР України, а саме відмови водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ці два склади взаємо виключають один одного та не можуть існувати разом.
Тобто, якщо результатом алкотесту встановлено стан алкогольного сп'яніння (незалежно від того, чи згодна особа з його результатами), то це порушення п.2.9а ПДР України, а якщо особа взагалі відмовляється від проходження огляду для встановлення стану сп'яніння, то це порушення п.2.5 ПДР України.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення та результату алкотесту, ОСОБА_1 пройшов огляд на встановлення стану сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу.
Однак протокол складено щодо ОСОБА_1 як за порушення ним п. 2.5 ПДР, як відмова від проходження відповідного огляду.
У даному випадку, після встановлення стану сп'яніння особи за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, прохолодження огляду на встановлення стану сп'яніння в закладі охорони здоров'я є правом особи, а не обов'язком і відмова особи від можливості скористатись своїм правом не є порушенням п.2.5 ПДР України та не створює склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ Надточій проти України (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні кримінальному обвинуваченню у значенні ст.6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У своїх рішеннях Ірландія проти Сполученого Королівства від 18 січня 1978 року, та Коробов проти України від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
З огляду на вищевикладене, у судді відсутні достовірні дані, на підставі яких суд має можливість встановити факти та обставини, що вказували б на наявність в діях особи, відносно якої складено адміністративний протокол, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із порушенням п.2.5 ПДР України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, слід відмітити, що процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді, і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності.
У зв'язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України, від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності належних доказів вини ОСОБА_1 , у порушенні п. 2.5 ПДР, як про те вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку щодо недоведеності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із порушенням п.2.5 ПДР України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 130, 251, 252, 283-285, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із порушенням п.2.5 ПДР України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Суддя Ріхтер В.В.