Справа № 953/8941/25
н/п 2/953/3683/25
"03" листопада 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Власової Ю.Ю.
секретар судового засідання Тютюнова Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «АКЦЕНТ - БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач АТ «АКЦЕНТ - БАНК» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 01.09.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представником позивача на адресу суду подано заяву про закриття провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв'язку із відсутністю предмета спору.
За правовим висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 10.04.2019 у справі № 456/647/18, логічнограматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Відповідну правову позицію також викладено у постановах ВС України від 11.01.2024 у справі № 757/15298/22-ц; від 07.02.2024 у справі № 204/3106/22; від 04.04.2024 у справі № 757/42718/21-ц; від 22.05.2024 у справі № 204/1150/23; від 05.06.2024 у справі № 756/6412/23.
Таким чином, зі змісту заяви про закриття провадження суд однозначно доходить висновку, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем, тобто за фактичною відмовою від позову, тому застосуванню у даному випадку підлягає п. 4) ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
З огляду на наведене, приймаючи до уваги те, що позивач відмовився від позову і така відмова прийнята судом, провадження у даній справі підлягає закриттю.
Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Разом із тим, вимогами ч. 3 ст. 142 ЦПК України передбачено, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються.
Керуючись ст. 13, п. 4) ч. 1 ст. 255, 259-261, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Провадження у справі за позовом акціонерного товариства «АКЦЕНТ - БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - закрити.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.Ю. Власова