Справа № 766/8644/25
н/п 2/766/12977/25
про залишення позовної заяви без руху
09 жовтня 2025 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої представником за ордером ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: Херсонська область, м. Херсон) до ОСОБА_3 (РНОКПП: АДРЕСА_2 , місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, -
встановив:
03 червня 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, у якому просить розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 16.12.2020 року Суворовським районним у м. Херсоні відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №355, відстрочити сплату судового збору.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.06.2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу передано за підсудністю для розгляду до Великоолександрівського районного суду Херсонської області.
Ухвалою Великоолексаднрівського районного суду Херсонської області від 03.09.2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу передано за підсудністю для розгляду до Херсонського міського суду Херсонської області.
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції позовну заяву та протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2025 року передано головуючому судді Булах Є.М. 09.10.2025 року.
Відповідно до ч.1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Згідно до ч. 6 ст.187 ЦПК України якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання(перебування) такої фізичної особи.
З відповіді №1488027 отриманою Херсонським міським судом Херсонської області від 18.06.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст.187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Рішенням ВРП від 30.05.2023 року № 566/0/15-23 змінено з 1 червня 2023 року територіальну підсудність судових справ:
Білозерського районного суду Херсонської області, Цюрупинського районного суду Херсонської області, Генічеського районного суду Херсонської області, Голопристанського районного суду Херсонської області, Новотроїцького районного суду Херсонської області Херсонському міському суду Херсонської області;
Датою початку процесуальної діяльності Херсонського апеляційного суду, Херсонського міського суду Херсонської області, Великоолександрівського, Нововоронцовського районних судів Херсонської області визначити 12 червня 2023 року.
Враховуючи Рішення ВРП про зміну підсудності розгляду справ та ч. 1 ст. 27 ЦПК України, дана заява підсудна Херсонському міському суду Херсонської області.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачами не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, визначеному відповідно до ст. 176 ЦПК України, статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що при зверненні до суду позивачами заявлено одна позовна вимога немайнового характеру.
Згідно із Законом України «Про судовий збір», із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до суду фізичною особою судовий збір справляється в розмірі не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб(1 211,20 грн.).
Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд може своєю ухвалою за клопотанням особи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розмірі річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною другою цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За висновками Великої палати Верховного суду у постанові від 18.11.2020 року у справі №9901/67/20 конструкція ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин. Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Представник позивач у позовних вимогах клопоче про відстрочення позивачу сплати судового збору до моменту ухвалення судового рішення, яке обґрунтоване тим, що позивач не має можливості сплатити судовий збір через скрутне матеріальне становище, однак не зазначає підстави відстрочення, та на підтвердження тяжкого матеріального стану доказів не надає.
Таким чином, клопотання представника про відстрочення позивачу сплату судового збору до прийняття рішення по справі не підлягає задоволенню, оскільки обставини викладені на підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору не підтвердженні належними доказами.
Оскільки, документу про сплату судового збору у порядку та розмірі встановленому законом або вмотивованого клопотання про відстрочення сплати судового збору до позову не долучено, позивачу необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 1 211,20 грн. та надати суду докази у порядку визначеному ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
Крім того, абзацом 2 ч.1 ст.177 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Судом встановлено, що позовна заява з додатками подана в електронній формі через систему «Електронний суд», однак до неї не додано доказів надсилання ЛИСТОМ З ОПИСОМ ВКЛАДЕННЯ відповідачу поданих до суду документів засобами поштового зв'язку, чим порушено абз. 1 ч.1ст.177 ЦПК України.
Доказів Обов'язку відповідачем зареєструвати Електронний кабінет позивачем не надано(ст. 14 ЦПК України), доказів виконання приписів ч. 1 ст. 177 ЦПК України також не надано.
Позивач не звільнений від обов'язку виконати вимоги ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі неможливості самостійно надіслати поданих до суду документів.
Таким чином, позивачу для усунення недоліків позовної заяви необхідно надати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів або виконати вимоги ч. 1 ст. 177 ЦПК України, надіславши на адресу суду копії поданих до суду документів для відповідача.
З огляду на викладене позовна заява підлягає залишенню без руху.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Позивачу необхідно усунути вказані недоліки, та надати суду документи та докази, що усувають недоліки позовної заяви.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу (представнику позивача) строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст.136,175,176,177,185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої представником за ордером ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: Херсонська область, м. Херсон) до ОСОБА_3 (РНОКПП: АДРЕСА_2 , місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу/представнику.
Надати позивачу/представнику строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала про залишення позову без руху оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах