Справа № 577/4477/25
Провадження № 2/577/1582/25
21 жовтня 2025 року
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Логіна Є.В.,
за участю секретаря судового засідання Скляр О.М.,
представника позивача Бондаренко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом заступника керівника Конотопської окружної прокуратури Наталича Андрія Андрійовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Козацька» про конфіскацію земельної ділянки, -
встановив:
Заступник керівника Конотопської окружної прокуратури Наталич А.А. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області звернувся до суду з позовом, в якому просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області земельну ділянку з кадастровим номером 5922081900:03:004:0072, площею 3,5765 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 5922081900:03:004:0344, площею 0,1284 га, які знаходяться на території Конотопського району Сумської області та належать на праві власності ОСОБА_1 , громадянці рф.
Вимоги обґрунтовує тим, що згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.06.2025 р. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) з кадастровими номерами 5922081900:03:004:0072 площею 3,5765 га та 5922081900:03:004:0344 площею 0,1284 га, які розташовані на території Гружчанської сільської ради, Конотопського району, Сумської області.
Право власності на зазначені земельні ділянки зареєстровано 04.06.2015 р. нотаріусом Конотопської районної державної нотаріальної контори Сусліною Т.С. на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 04.06.2015 р. серія та номер 347.
Зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.06.2015 р. вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , успадкувала майно як донька від ОСОБА_2 , 1923 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 , виданої 26.03.2015 р. на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що остання є громадянкою російської федерації.
Отже, власником вказаних земельних ділянок є громадянка іноземної держави - російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка отримала їх у спадщину після смерті матері - ОСОБА_2 .
Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо вищезазначених земельних ділянок між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Козацька» код ЄДРПОУ 30902752 укладено договори оренди земельної ділянки строком на 15 років.
Ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
Оскільки відповідач є громадянкою російської федерації, а земельні ділянки, які перебувають у її власності відносяться до земель сільськогосподарського призначення, тому вона і повинна була відчужити такі протягом року після набуття права власності в порядку спадкування. Проте в порушення вимог ч. 4 ст. 81 та ст. 145 Земельного кодексу України протягом року відповідач не здійснила відчуження земельних ділянок, тому є підстави для їх конфіскації за рішенням суду.
Ухвалою судді від 31.07.2025 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження з призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 02.09.2025 р. позовну заяву призначено до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні прокурор Бондаренко Н.В. підтримала позовні вимоги.
Представник позивача, Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в судове засідання не з'явився, подавши письмові пояснення по справі. Просить розгляд справи проводити за відсутності представника управління, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. (а.с. 93-96).
Представник третьої особи ТОВ «Агрофірма «Козацька» надав письмові пояснення, в яких погоджується з вимогами позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялася про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулись на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.
Суд, заслухавши прокурора, дослідивши зібрані по справі докази, що ґрунтуються на повному і об'єктивному розгляді справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Згідно ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю), зокрема в агропромисловому комплексі, в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 26.05.2020 по справі №912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 13, ст. 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.7
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За приписами ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).
Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; в) територіальні громади; г) держава (ч. 1 ст. 130 ЗК України).
Згідно з ч. 4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.
Відповідно до вимог п. «д, е» ч. 1 ст. 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: конфіскація за рішенням суду: не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Примусове припинення прав на земельну ділянку у відповідності до п. «в» ч. 1 ст. 143 ЗК України здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.
Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов'язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
Статтею 354 Цивільного України визначено, що до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.
Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 зі змінами та доповненнями, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Згідно з п.п. 42 п. 4 вищевказаного Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.
Відповідно до п. 8 вищевказаного Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 04.06.2015 р. державним нотаріусом Конотопської районної державної нотаріальної контори Сусліною Т.С., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , успадкувала майно матері ОСОБА_2 , 1923 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видане вище вказане свідоцтво, складається з: земельної ділянки розміром 3,70 га, в тому числі: рілля - 3,5765 га, кадастровий номер 5922081900:03:004:0072; сіножаті - 0,1284 га, кадастровий номер 5922081900:03:004:0344, що знаходяться на території Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної померлій ОСОБА_2 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії II-СМ №012481, виданого Гружчанською сільською радою Конотопського району Сумської області 27.08.1999 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за № 520. ( а.с.7)
З посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 , виданої 26.03.2015 р. на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що остання є громадянкою російської федерації( а.с.48)
Конотопською окружною прокуратурою Сумської області листом від 05.06.2025 повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Сумській області про намір реалізувати представницькі повноваження шляхом звернення до суду з позовом про конфіскацію у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення належних на праві власності громадянці іноземної держави ОСОБА_1 ( а.с.67)
Відповідач ОСОБА_1 протягом року з часу переходу права власності на спірні земельні ділянки не здійснила дій щодо їх відчуження, яка призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому право власності на них слід припинити примусово шляхом їх конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.
Суд дійшов висновку, що конфіскація земельних ділянок відповідача відповідає вимогам закону, а саме ст. 145 ЗК України. Також конфіскація земельних ділянок відповідача відповідає інтересам українського суспільства, оскільки земля та її надра є об'єктами права власності Українського народу і згідно з чинним законодавством земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства не може належати іноземним громадянам.
Водночас за змістом ст. 145 ЗК України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах; ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, з вирахуванням витрат, пов'язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, якими відповідач незаконно володіє, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Зазначений спосіб захисту чітко визначений частиною 4 статті 81 Земельного кодексу України.
Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 392, 1218, 1222, 1225, 1258, 1235, 1268, 1278 ЦК України, ст .ст. 1, 3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 263-265, 273, 354-35 ЦПК України,-
ухвалив :
Задовольнити позовні вимоги повністю.
Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області земельну ділянку з кадастровим номером 5922081900:03:004:0072, площею 3,5765 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 5922081900:03:004:0344, площею 0,1284 га, які знаходяться на території Конотопського району Сумської області та належать на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Конотопської окружної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та 1211,20 грн. оплати за заяву про забезпечення позову , а всього 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування осіб:
Позивач: заступник керівника Конотопської окружної прокуратури (юридична адреса : 41600, м. Конотоп, Сумської області, вул. Успенсько-Тоїцька, 136.
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, місцезнаходження м.Суми, вул.Революції Гідності, 32.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Козацька», юридична адреса: 41644, с. Козацьке Конотопського району Сумської області, вул. Центральна, 15.)
Повний текст рішення суду виготовлено 31 жовтня 2025 року.
Суддя Логін Є. В.