Справа № 405/2068/25
провадження № 1-кс/405/2747/25
28.10.2025 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новомиргород Кіровоградської області, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст.358 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 04.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023121010002785, -
встановив:
до Подільського районного суду міста Кропивницького від старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 .
Клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України; існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі не продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою або в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 підтримав за обставин, які зазначені в клопотанні.
Захисник заперечувала щодо задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 за таких підстав: протягом усього строку проведення досудового розслідування, до повідомлення ОСОБА_4 про підозру, вона з'являлась до слідчого за кожним викликом; ї підзахисна працює та має на утриманні малолітню дитину, чоловік військовослужбовець; брат зник безвісті під час проходження військової служби; вона єдина хто може утримувати дитину; за місцем проживання та роботи її підзахисна характеризується позитивно; має постійне місце проживання; за наведених обставин захисник просить застосувати менш суворий запобіжний захід, а саме домашній арешт із покладенням обов'язку заборонити житло в нічний час.
Підозрювана підтримала позицію захисника, долала, що заміжня, чоловік проходить військову службу, має на утриманні дитину 2012 року народження, працює птахівницею в АГ «Авангард» та отримує зарплатню у розмірі 8 тисяч гривень.
Вивчивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дослідивши матеріали, якими стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання, заслухавши доводи прокурора, думку підозрюваної та її захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 04.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023121010002785 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України.
24.10.2025 слідчим, у порядку передбаченому 277 КПК України, повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України. Згідно повідомлення про підозру від 24.10.2025, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що: відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 327 ЦК України - управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
За ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти тощо належать територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах, які згідно ст.143 Конституції України безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Зазначені органи від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності (ч.1 ст.10, ч.5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до статті 1277 ЦК України разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Пунктом 1 статті 335 ЦК України визначено, що безхазяйною вважається річ, яка не має власника або власник якої невідомий. За пунктом 2 статті 335 ЦК України встановлено, що безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан було продовжено у порядку визначеному законом включно і на момент вчинення кримінального правопорушення.
Так, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.08.2023 у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та у невстановлених на даний час осіб виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Так, ОСОБА_7 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими на даний час особами, дізналася про факт смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку за ОСОБА_8 та іншими спадкоємцями не було зареєстровано.
В подальшому, ОСОБА_7 , вступила у злочину змову з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами та реалізуючи спільний злочинний умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, діючи в умовах воєнного стану в Україні, не пізніше 17.08.2023 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, з метою підтвердження законності отримання право власності на квартиру АДРЕСА_3 отримала від невстановлених на даний час осіб, підроблені документи, а саме:
- свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 29.04.2002, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , видане Кіровоградською міською радою народних депутатів громадянці ОСОБА_9 ;
- реєстраційне посвідчення ОКП «КООБТІ» від 29.04.2002, яке посвідчує, що квартира АДРЕСА_3 зареєстрована за ОСОБА_9 , що записано у реєстрову книгу №137 за реєстровим № 46667;
- архівну довідку ОКП «КООБТІ» від 23.05.2023 видана громадянці ОСОБА_4 про те, що право власності на квартиру АДРЕСА_3 станом на 01.01.2013 зареєстровано за ОСОБА_9 .
В подальшому, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію спільного із невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами злочинного умислу на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи в умовах воєнного стану в Україні, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, 17.08.2023 прибула до офісу приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_10 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , де використала завідомо підроблені документи, а саме:
- свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 29.04.2002, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , видане Кіровоградською міською радою народних депутатів громадянці ОСОБА_9 ;
- реєстраційне посвідчення ОКП «КООБТІ» від 29.04.2002, яке посвідчує, що квартира АДРЕСА_3 зареєстрована за ОСОБА_9 , що записано у реєстрову книгу №137 за реєстровим № 46667;
- архівну довідку ОКП «КООБТІ» від 23.05.2023 видана громадянці ОСОБА_4 про те, що право власності на квартиру АДРЕСА_3 , станом на 01.01.2013 зареєстровано за ОСОБА_9 .
Усвідомлюючи те, що у вищевказаних документах містились завідомо неправдиві відомості, а саме підроблені підписи директора обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_11 , та підроблене свідоцтво, яке не видавалось Кіровоградською міською радою, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 17.08.2023 ОСОБА_7 перебуваючи в приміщенні офісу приватного нотаріуса ОСОБА_10 , що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , надала вищевказані документи приватному нотаріусу Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_10 , як підтвердження її права власності на зазначене майно, переслідуючи корисливу мету, а саме завершити вчинення кримінального правопорушення, шляхом посвідчення та реєстрації укладення договору - купівлі продажу квартири АДРЕСА_3 .
В подальшому, приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_10 , будучи обманутою ОСОБА_7 , не знаючи про її злочинні наміри та про те, що надані останньою документи, а саме: свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 29.04.2022, реєстраційне посвідчення ОКП «КООБТІ» від 29.04.2002, архівна довідка ОКП «КООБТІ» від 23.05.2023 є підробленими, посвідчила та зареєструвала укладений договір купівлі-продажу від 17.08.2023 № 793 квартири АДРЕСА_3 , між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 .
Надання ОСОБА_7 нотаріусу Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_10 завідомо підроблених вищезазначених документів, стали підставою для проведення приватним нотаріусом посвідчення та державної реєстрації договору купівлі-продажу від 17.08.2023 № 793 щодо квартири АДРЕСА_3 та в подальшому незаконного продажу її новому власнику ОСОБА_12 .
Таким чином, ОСОБА_7 , шляхом обману, заволоділа квартирою АДРЕСА_3 , вартість якої згідно з висновком судової оціночно - будівельної експертизи №3727/23-27 від 31.01.2024 складає 667 647,00 грн (шістсот шістдесят сім тисяч шістсот сорок сім гривень), що у 497,5 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину, яка у подальшому, у відповідності до статті 1277 Цивільного кодексу України, мала бути визнаною відумерлою спадщиною та передана у власність територіальної громади м. Кропивницького.
Крім того, ОСОБА_7 не пізніше 17.08.2023, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, з метою підтвердження законності отримання право власності на квартиру АДРЕСА_3 отримала від невстановлених на даний час осіб підроблені документи, а саме:
- свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 29.04.2002, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , видане Кіровоградською міською радою народних депутатів громадянці ОСОБА_9 ;
- реєстраційне посвідчення ОКП «КООБТІ» від 29.04.2002, яке посвідчує, що квартира АДРЕСА_3 зареєстрована за ОСОБА_9 , що записано у реєстрову книгу №137 за реєстровим № 46667;
- архівну довідку ОКП «КООБТІ» від 23.05.2023 видана громадянці ОСОБА_4 про те, що право власності на квартиру АДРЕСА_3 станом на 01.01.2013 зареєстровано за ОСОБА_9 .
В подальшому, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи в умовах воєнного стану в Україні, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, 17.08.2023 прибула до офісу приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_10 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , де використала завідомо підроблені документи, а саме:
- свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 29.04.2002, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , видане Кіровоградською міською радою народних депутатів громадянці ОСОБА_9 ;
- реєстраційне посвідчення ОКП «КООБТІ» від 29.04.2002, яке посвідчує, що квартира АДРЕСА_3 зареєстрована за ОСОБА_9 , що записано у реєстрову книгу №137 за реєстровим № 46667;
- архівну довідку ОКП «КООБТІ» від 23.05.2023 видана громадянці ОСОБА_4 про те, що право власності на квартиру АДРЕСА_3 станом на 01.01.2013 зареєстровано за ОСОБА_9 з метою заволодіння чужим майном, а саме: квартирою АДРЕСА_3 та які стали підставою для проведення приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_10 , нотаріального посвідчення та реєстрації договору купівлі- продажу від 17.08.2023 на вищевказану квартиру.
Відтак, усвідомлюючи те, що у вищевказаних документах містились завідомо неправдиві відомості, а саме підроблені підписи директора обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_11 , та підроблене свідоцтво, яке не видавалось Кіровоградською міською радою, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 17.08.2023 ОСОБА_7 перебуваючи в приміщенні офісу приватного нотаріуса ОСОБА_10 , що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , надала вищевказані документи приватному нотаріусу Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_10 , як підтвердження її права власності на зазначене майно, переслідуючи корисливу мету, а саме завершити вчинення кримінального правопорушення, шляхом посвідчення та реєстрації укладення договору - купівлі продажу квартири АДРЕСА_3
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Так, діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Рішенням ЄСПЛ у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18) встановлено відсутність потреби, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
Надані стороною обвинувачення докази, а саме: протокол допиту представника потерпілого від 04.10.2023 ОСОБА_13 , свідоцтво про смерть ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , договір купівлі - продажу від 17.08.2023 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , архівна довідка від 23.05.2023, протокол допиту свідка ОСОБА_11 , висновок експерта від 27.02.2024 №4018/23-27 за результатами проведення почеркознавчої експертизи, відповідь начальника ОКП Кіровоградське ООБТІ від 13.11.2023 №870/17/20, відповідь начальника КП «ЖЕО №1 КМР» від 21.03.2024 №118, протокол огляду від 13.10.2025, протокол тимчасового доступу до речей та документів від 06.10.2025 з додатками, висновком експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи від 31.01.2024 №3727/23-27, в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України.
Вирішуючи питання про встановлення ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, слідчим суддею наголошується, що при встановлення наявності/відсутності таких ризиків, слідчий суддя має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним протиправних дій. При цьому, оцінка до вчинення підозрюваним таких дій виходить із: суворості можливого покарання, особи підозрюваного, характеризуючих даних, та інших обставин, які в кожному випадку є індивідуальними та давали слідчому судді прийти до обґрунтованого переконання, що такі дії підозрюваним можуть бути вчиненні, і без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, його неможливо уникнути, і така поведінка підозрюваного є потенційно можливою та прогнозованою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризики, які наведені слідчим в клопотанні та підтримані прокурором у судовому засіданні, які передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеними, за наступного:
-щодо ризику передбаченого п. 1 - кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до восьми років. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_4 винуватою може бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для ОСОБА_4 переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений;
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження;
-щодо ризику передбаченого п. 3 - в ході досудового розслідування стороною обвинувачення встановлюється перелік свідків, які можуть дати свідчення, в тому числі і викривальні відносно ОСОБА_4 тому вона обізнана про осіб, які дали показання в цьому кримінальному провадженні, зміст їхніх свідчень та їхні персональні дані, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідків.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження судом.
Обґрунтування, які наведені прокурором щодо наявності ризиків, які передбачені п.п.4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є не переконливими та не дають слідчому судді допустити потенційну можливість підозрюваною вчинити такі дії.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Як встановлено ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України, санкція за більш тяжке покарання, за ч.4 ст.190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі, а отже до нього може бути застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; вік підозрюваного, його майновий стан та сімейний стан, наявність утриманців.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
При розгляді клопотання про обрання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчим суддею також встановлено, що підозрювана ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак в ході розгляду клопотання прокурором не доведено, що до підозрюваної слід застосувати виключно тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби є співмірним із встановленими ризиками, відповідає особі підозрюваної та здатен забезпечити її належну процесуальну поведінку.
За вказаного обґрунтування, слідчий суддя вважає про можливість часткового задоволення клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 181, 184, 194, 309, 395 КПК України, -
клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на 58 днів, тобто з 28.10.2025 до 24.12.2025 включно, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 24.12.2025 включно наступні обов'язки:
- заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, крім відвідування медичних закладів та установ;
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі Кіровоградської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідками: ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;
-здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Контроль за виконанням ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків покласти на ГУНП в Кіровоградській області.
В іншій частині вимог клопотання - відмовити.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваній, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_16