Справа № 405/3848/25
2/405/1165/25
29.10.2025 Подільський районний суд міста Кропивницького
в складі: головуючого судді - Шевченко І.М.,
за участю секретаря - Мишевець Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тупало Максим Петрович, до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тупало М.П., звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позову зазначив, що постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2024 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. При цьому, судом було встановлено, що 20.06.2024, о 09 год. 15 хв., в м. Кропивницькому на нерегульованому перехресті вул. Преображенська та вул. Кропивницького, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Lexus СТ 200Н, номерний знак НОМЕР_1 , та під час руху другорядною дорогою, що позначена дорожнім знаком 2.1 (дати дорогу), не надала перевагу в русі автомобілю Renault Кangoo, державний номерний знак НОМЕР_2 , під його керуванням, що рухався головною дорогою, яка позначена дорожнім знаком 2.3 (головна дорога) та допустила з ним зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної події транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постанова суду набрала законної сили 30.07.2024. Таким чином, сам факт ДТП, вина в ньому ОСОБА_2 підтверджуються постановою, яка набрала законної сили та є обов'язковою для суду при розгляді даної справи. Отже, внаслідок винних дій відповідача, позивач зазнав матеріальної яка підлягає стягненню з відповідача.
Ухвалою судді від 30.06.2025 прийнято до розгляду вказану справу, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
29.10.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.
В підготовче судове засідання сторони не з'явилися, повідомлялися належним чином, причини неявку суду не повідомили.
Ухвалою від 05.08.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання представником позивача подано заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, причин неявки суду не сповістила, відзиву на позов до суду не подала.
Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2024 року, ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні дорожньо - транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України у вигляді штрафу, розмір якого становить 850,00 грн. При цьому, судом було встановлено, що 20.06.2024, о 09 год. 15 хв., в м. Кропивницькому на нерегульованому перехресті вул. Преображенська та вул. Кропивницького, ОСОБА_2 , керувала автомобілем Lexus СТ 200Н, номерний знак НОМЕР_1 , та під час руху другорядною дорогою, що позначена дорожнім знаком 2.1 (дати дорогу), не надала перевагу в русі автомобілю Renault Кangoo, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 , що рухався головною дорогою, яка позначена дорожнім знаком 2.3 (головна дорога) та допустила з ним зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної події транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Вказана постанова суду набрала законної сили та є обов'язковою для суду при розгляді даної справи.
Позивач є користувачем автомобіля Renault Кangoo, державний номерний знак НОМЕР_2 , та відповідно керував транспортним засобом на момент сколєння відповідачем правопорушення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для неї, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної вказаному майну.
За змістом частини другої статті 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Згідно п. 2.2. Правил дорожнього руху власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі ст. 369 ЦК України. Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху (Постанова Верховного Суду України від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14).
Згідно з висновком (звіту про оцінку) щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 237, оцінювачем ОСОБА_3 (сертифікат ФДМУ 1053/20 від 04.12.2020) на замовлення позивача:
1)вартість матеріального збитку, нанесеного в результаті ДТП власнику даного колісного транспортного засобу складає 132 871,83 грн.
2)вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки Renault Кangoo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 225 131,16 грн.
3)ринкова вартість 304 404,24 грн.
За приписами ч. 1 п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно із ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
При цьому в ч. 1 ст. 1187 ЦК України унормовано, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Із урахуванням п. 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Враховуючи, що відповідач на момент вчинення ДТП керувала автомобілем Lexus СТ 200Н, номерний знак НОМЕР_1 , вона вважається особою, яка несе персональну відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
Як регламентовано ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадку завдання збитку є обов'язковим проведення незалежної оцінки майна.
Положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Методичне регулювання оцінки майна регламентовано Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика).
Як передбачено п.п. 2.3 та 2.4 Методики вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ. Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Тож, деліктне зобов'язання відповідача полягає у відшкодуванні вартості відновлювального ремонту транспортного засобу та вартості матеріального збитку.
Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування шкоди необхідною є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка заподіювана шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина заподіювана шкоди.
Протиправна поведінка відповідача полягає в порушенні нею Правил дорожнього руху, що призвело до отримання транспортним засобом позивача механічних пошкоджень з матеріальними збитками. Факт нанесення відповідачем шкоди автомобілю позивача підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17.07.2024 (справа № 405/4919/24) та звітом № 237 про оцінку вартості матеріального збитку.
Завдана відповідачем майнова шкода знаходиться в безпосередньому причинному зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, оскільки механічні пошкодження автомобіля Renault Кangoo, державний номерний знак НОМЕР_2 , отримані саме внаслідок недотримання відповідачем Правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення автомобіля Lexus СТ 200Н, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, з автомобілем позивача Renault Кangoo, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Дані обставини та вина відповідача знайшли своє підтвердження у постанові Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17.07.2024 у справі № 405/4919/24, яка набрала законної сили.
Відтак, наявність в сукупності всіх елементів складу цивільного правопорушення, є підставою для відшкодування відповідачем майнової шкоди позивачу, спричиненою ДТП.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 транспортного засобу Lexus CT 200Н, номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» - Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 220462776 від 19.04.2024, строк дії Поліса з 25.04.2024 по 24.04.2025, страхова сума за шкоду заподіяну життю та здоров'ю 320 000 грн., за шкоду заподіяну майну 160 000,00 грн., розмір франшизи 00,00 грн.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV).
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону №1961-IV).
Відповідно до пункту 7.38 Методики значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює 0 для нових складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема, 5 років-для легкових КТЗ виробництва країн СНД, та 7 років-для інших легкових КТЗ.
У пункті 7.39 Методики визначено, що винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту(пункт 12.1. статті 12 Закону №1961-IV).
Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування (пункт 36.6 статті 36 Закону №1961-IV).
ПрАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» 16.06.2025 року виплатило позивачу ОСОБА_1 , страхове відшкодування у розмірі 110 676,53 грн.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик. Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Разом з тим, визначаючи розмір майнової шкоди, спричиненої позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пошкодженням його автомобіля, суд першої інстанції помилково взяв до розрахунку вартість відновлювального ремонту, оскільки у даному випадку розмір майнової шкоди суд повинен був вираховувати із суми, що є вартістю матеріальної шкоди, завданої власнику пошкодженого КТЗ, оскільки відшкодуванню у даному випадку підлягає саме різниця між отриманим позивачем страховим відшкодуванням та завданою матеріальною шкодою, а не відновлювальним ремонтом.
При цьому стягнення з відповідача на користь позивача різниці між отриманим позивачем страховим відшкодуванням та вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу буде поліпшенням стану пошкодженої речі у порівнянні із тим, що існував до ДТП. Між тим, автомобіль мав певний знос, у тому числі й його пошкоджені деталі, що підлягають заміні, то заміна їх саме на нові буде поліпшенням стану вказаного автомобіля, тобто, по суті, необґрунтованим збагаченням його власника за рахунок відповідача, що не передбачено законом.
Так, у відповідності до ст.22 ЦК України, відшкодуванню підлягають саме збитки, а не вартість ремонту без урахування зносу, що також узгоджується із положеннями ст.1192 ЦК України.
У відповідності до приписів статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (тобто реальні збитки).
При цьому приписи статті 1192 ЦК України передбачають, що розмір збитків до відновлення пошкодженої речі, тобто, приведення її у той стан, який існував до пошкодження (у даному випадку до ДТП). Тобто, таке відновлення не є поліпшенням стану пошкодженої речі у порівнянні із тим, який існував до ДТП. Між тим, якщо автомобіль мав певний знос, у тому числі й його пошкоджені деталі, що підлягають заміні, то заміна їх саме на нові буде поліпшенням стану вказаного автомобіля, тобто, по суті, необґрунтованим збагаченням його власника за рахунок відповідача.
Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затв. Наказом Мінюсту України та Фонду держмайна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, з подальшими змінами та доповненнями) визначає, що вартість матеріального збитку визначається як суму вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (п.8.3 Методики, у якому також наводиться відповідна формула).
Як вже зазначалося, відповідно до статей 22, 1192 ЦК України, власник пошкодженого майна має право на відшкодування саме матеріального збитку, вартість якого визначається саме із урахуванням зносу складників транспортного засобу. Оскільки заміна таких складників зношеного транспортного засобу на нові буде не поновленням стану до того, який існував до порушення прав власника транспортного засобу, а поліпшення у порівнянні зі станом до, у даному випадку, ДТП. Тому правових підстав для стягнення на користь позивача будь-яких сум, поза межами визначеної вартості матеріального збитку, немає.
Отже, у методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ, а власник пошкодженого майна має право на відшкодування саме матеріального збитку. Вартість такого збитку визначається саме із урахуванням зносу складників транспортного засобу, оскільки заміна таких складників зношеного транспортного засобу на нові буде не поновленням стану до того, який існував до порушення прав власника транспортного засобу, а поліпшення у порівнянні зі станом до, у даному випадку, ДТП. Тому відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача будь-яких сум, поза межами визначеної вартості матеріального збитку.
Таким чином, ураховуючи виплачену страховиком потерпілому суму страхового відшкодування (з урахуванням франшизи та коефіцієнту фізичного зносу), з відповідача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (матеріальним збитком) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Якщо для відновлення пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Разом з тим, власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. Якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 331/6395/18, від 19 липня 2021 року у справі №206/3219/15-ц, від 24 червня 2019 року у справі №562/2018/16-ц, від 17 жовтня 2019 року №439/1356/16-ц, від 19 липня 2021 року у справі №206/3219/15-ц, від 21 жовтня 2019 року у справі №331/2414/16-ц, від 24 жовтня 2019 року у справі №758/2874/16-ц, від 13 листопада 2019 року у справі №212/2534/16-ц.
Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки вартість матеріального збитку, нанесеного в результаті ДТП, згідно звіту № 237 про оцінку вартості матеріального збитку, а саме 132 871,83 грн., старахова виплата отримана позивачем становить 110 676,53 грн., задоволенню підлягає 22 195,30 грн. (132 871,83 грн. - 110 676,53 грн. = 22 195,30 грн.)
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
Модель автомобіля позивача Renault Кangoo рік випуску 2008, державний номерний знак НОМЕР_2 , є моделлю першого покоління, виробництво якого завершилося в 2008, тобто ще до виникнення ДТП в 2024.
Велика Палата Верховного Суду підтвердила висновок Верховного Суду у постанові від 02.12.2015 у справі №6-691 цс 15, про стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці.
Оскільки, транспортний засіб позивача знятий з виробництва, тому для відновлення транспортного засобу позивача будуть використані нові запасні частини з аналогічних транспортних засобів, вартість яких на час розгляду справи встановити неможливо.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача коштів у сумі 22 195,30 грн., тобто різницю заподіяної матеріальної шкоди, згідно вищевказаного розрахунку та сплаченими страховою компанією коштами.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт,- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Верховний Суду у постанові від 15.06.2021 року в справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20) дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача витрат на користь позивача на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн., які підтверджуються наданими позивачем доказами, а саме: копією договору про надання правової допомоги від 17.06.2025 та копією квитанції від 19.06.2025 на суму 20 000 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що позовні вимоги позивача задоволено частково, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам сплачений ним судовий збір в сумі 205,90 грн.
Керуючись статтями 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тупало Максим Петрович, до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в сумі 22 195,30 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 20 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 205,90 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького Ірина Миколаївна Шевченко