Справа № 405/5308/25
Провадження №2-а/405/79/25
15 жовтня 2025 року. Подільський районний суд міста Кропивницького у складі головуючого судді Іванової Л.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу №405/5308/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (м. Кропивницький, вул. Юрія Бутусова, 22Б) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому (позові) просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5494325 від 16 серпня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., зазначивши на обґрунтування позовних вимог, що 16 серпня 2025 року відносно нього поліцейським 2 взводу 4 роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області рядовим поліції Пірко С.С. складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 5494325 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до мотивувальної частини оскаржуваної постанови 16 серпня 2025 року о 10:08 год. по вул. Покровській в населеному пункті Покровське, позначеному дорожнім знаком 5.49 перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 37 км/год, а саме: рухався зі швидкість 87 км/год., швидкість вимірювалася приладом ТruСаm LTI 2о/2о ТС000703, чим порушив п. 12.4 ПДР України (порушення швидкісного режиму в населених пунктах), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Зазначив, що з винесеною постановою не погоджується та вважає, що вона складена безпідставно та не підтверджується належними доказами. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, а вказану постанову вважаю незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так, 16 серпня 2025 року рядовий поліції Пірко С.С. фактично жодного розгляду справи не проводив, не було оголошено про початок розгляду, йому (позивачу) не було роз'яснено права, не надано можливості захищатися, давати пояснення та заявляти клопотання. Фактично відповідач після зупинки транспортного засобу взяв надані ним (позивачем) документи та повідомив його про перевищення швидкості руху, після чого виніс постанову, при цьому, на його (позивача) заперечення про те, що він нічого не порушував, - не реагував. Його бажання скористатись правовою допомогою було проігноровано. Пояснення про те, що жодних правил дорожнього руху він не порушував, як і прохання пред'явити докази не бралися до уваги та ігнорувалися. Тому, такими діями відповідач не тільки порушив норми права, а й порушив його (позивача) законні права.
З постановою він не згоден, оскільки швидкісний режим не порушував. Зупинка транспортного засобу мала місце на ділянці проїзної частини, яка не позначена відповідним знаком, на якій може відбуватися фіксація швидкості руху за допомогою спеціальних технічних засобів. Прилад «ТruСаm» знаходився в руках співробітників поліції, а не був стаціонарно зафіксований. Крім того, контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак " 5.70"), вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.
Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано належних, допустимих та достатніх доказів вчинення ним (позивачем) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, та притягнення його до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури.
Ухвалою суду від 29 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху, запропоновано позивачу ОСОБА_1 виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.
На виконання зазначеної ухвали суду представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Коробєйніковим А.В. (діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВА №1121601 від 25 серпня 2025 року) 09 вересня 2025 року надано доказ сплати позивачем судового збору в розмірі 1 211, 20 грн..
Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 15 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику в судове засідання учасників справи (в письмовому провадженні).
При цьому, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача не надходили, а так само не надходили від учасників справи і клопотань про призначення судового засідання та їх викликом в судове засідання.
Представником відповідача УПП в Кіровоградській області ДПП Колісник О.В. (діє на підставі довіреності №18017/41/3/01-2024 від 13 грудня 2024 року) подано відзив на позов, зареєстрований судом 10 жовтня 2025 року за вх. №31158, за змістом якого просила відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, вказуючи на їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки позивач не надав суду необхідних належних та допустимих доказів, якими мотивує обставини, викладені в позовній заяві. Стосовно обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та винесення постанови серії ЕНА №5494325 зазначила, що 16.08.2025 о 10 год. 08 хв. під час несення служби поліцейським взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП рядовим поліції Пірко С.С. спільно з напарником було зафіксовано факт адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , який, керуючи транспортним засобом «HYUNDAI TERRACAN», номерний знак НОМЕР_1 в населеному пункті c. Покровське, Кіровоградської області позначений дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту», по вул. Покровській, 7, рухався зі швидкістю 87 км/год, де дозволена максимальна швидкість руху 50 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості на 37 км/год, швидкість руху вимірювалась приладом TruCAM LTI № ТС000703, чим порушив пункт 12.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Факт вчинення позивачем правопорушення було зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM ІІ LTI 20/20 № ТС000703, без впливу людського фактору. Фактичні дані, отримані за його допомогою, - є прямими доказами у вказаній адміністративній справі.
Твердження позивача щодо відсутності дорожнього знаку 5.49 «Початок населеного пункту» не відповідає дійсності, так як населений пункт м. Кропивницький позначений дорожніми знаками 5.49 «Початок населеного пункту» та 5.50 «Кінець населеного пункту», дані обставини підтверджуються, зокрема, і відеозаписом з приладу TruCAM ІІ LTI 20/20 № ТС000703, на якому чітко зафіксовано дорожній знак 5.50. До того ж, позивач, порушуючи вимоги швидкісного режиму, був завчасно проінформований дорожнім знаком 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень ПДР» про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів.
Позивач не надав жодного доказу того, що дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» відсутні на ділянці дороги, де було зафіксовано правопорушення. Відповідно до фото-файлу та відеозапису «1755338922_А000_0816_100842.jmf» з приладу TruCAM ІІ LTI 20/20 № ТС000703 із даними вимірювання швидкості ТЗ під керуванням позивача у відповідності до оскаржуваної постанови, у якості доказу по справі. З аналізу вищезазначеного та положень п.п.12.4 ПДР України вбачається, що в межах населеного пункту с. Покровське встановлено обмеження швидкості руху транспортних засобів у 50 км/год, яке позивач і перевищив.
Факт порушення ПДР позивачем підтверджується фото- та відео- матеріалами відзнятими лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM №ТС000703 з даного пристрою, на якому, зокрема, вказана відмітка у вигляді хрестика «+», позначає, який саме, конкретний об'єкт вимірюється.
Крім того, згідно з даними експертного висновку від 24 грудня 2020 року № 04/05/02-3561, виготовленого Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, об'єктом експертизи був лазерний вимірювач швидкості LTI 20-20 TruCam II, розроблений (виготовлений) компанією «Laser Technology Inc.», США. Висновок за результатами експертизи: в об'єкті експертизи правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IEC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі TruCAM LTI 20/20 встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Лише після перевищення допустимого порогу прилад зафіксує перевищення швидкості руху, про що свідчитиме характерний звук високого тону. Крім того, зазначила, що результатом фіксації порушень правил дорожнього руху лазерним вимірювачем швидкості TruCAМ є файл 1755338922_А000_0816_100842.jmf. На роздруківці файлу міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення позивачем, а саме: назва та модель приладу, яким здійснювалось вимірювання; номер нагрудного жетона інспектора, який здійснював вимірювання; дата та час здійснення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; швидкість руху автомобіля, щодо якого здійснюється вимірювання; дистанція до автомобіля; дозволена швидкість на даній ділянці дороги; фотофіксація автомобіля в потоці позначеного відміткою «+» вказуючою, який саме об'єкт вимірюється; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням номерного знаку. Прилад LTI 20/20 TruCAM № ТС000703 зафіксував рух транспортного засобу HYUNDAI TERRACAN, номерний знак НОМЕР_1 зі швидкістю 87 км/год.
Окрім того, зазначила, що на місці події велась безперервна відеофіксація розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII. Позивача було ознайомлено з показами приладу TruCam LTI 20/20. Під час розгляду справи позивач скористався своїм правом на власний розсуд і не надав поліцейському пояснення по суті вчиненого ним правопорушення. Жодного заяви чи клопотання, як під час підготовки, так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не надходило. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення відбувався у відповідності до норм чинного законодавства.
Водія було повідомлено про суть скоєного ним правопорушення та роз'яснено його права, передбачені ст. 268, 307, 308 КУпАП, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 , відповідно до графи 8 постанови серії ЕНА №5494325 від 16.08.2025.
Позивач скористався своїми правами у повній мірі та на власний розсуд. поліцейським при розгляді адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 , було належним чином та відповідно до чинного законодавства досліджено усі необхідні для прийняття рішення по справі докази та обставини відповідно до ст.251, 252, 268 КУпАП. Жодних клопотань стосовно надання письмових пояснень під час розгляду справи позивачем заявлено не було.
Таким чином, з огляду на все вищезазначене вбачається, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення. Поліцейським дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова у справі про адміністративне правопорушення обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Доводи позивача безпідставні та необґрунтовані.
Позивачем ОСОБА_1 подані також додаткові письмові пояснення, сформовані в системі «Електронний суд 13.10.2025 року, зареєстровані судом 14.10.2025 року за вх. №31486, за якими зазначив, що проїжджаючи через населений пункт Покровське він рухався з дозволеною швидкістю, з урахуванням дорожньої обстановки, жодним чином не створюючи будь-яких небезпек для дорожнього руху. Піднімаючись вгору по схилу дороги, побачив групу автомобілів, що стояли по обох сторонах проїжджої частини. Наблизившись ближче, зрозумів, що праворуч, по ходу його руху, стоять два автомобілі з розпізнавальними знаками поліції, які стояли один за одним. Наблизившись приблизно на відстань 100-150 метрів до автомобілів поліцейських, він помітив одного з поліцейських, який рухався йому на зустріч та «прицілювався» в прилад, який тримав в руках. Як він дізнався пізніше це був прилад TruCam LTI 2о/2о ТС000703. Поліцейський, який ходив з приладом, махнув іншому поліцейському, який дав йому вказівку зупинитися. До нього підійшов рядовий поліції ОСОБА_2 , та повідомив, що він зупинений за порушення п. 12.4 ПДР України та буде притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, що відразу вказувало на його упереджене ставлення до розгляду адміністративної справи.
Коли він дізнався, що все обвинувачення ґрунтується на доказі, який здобутий за допомогою приладу TruCam LTI, то зробив зауваження про те, що даний прилад був в руках поліцейського, який рухався, не був стаціонарно(статично) закріплений, що ставить під сумнів точність вимірювання, а отже: достовірність доказу. Особа, що розглядала справу - рядовий поліції ОСОБА_2 повідомив, що таке використання приладу дозволяється, є правомірним і доказ є законним. Коли він повідомив, що хоче скористатися допомогою захисника і просив перенести розгляд справи, йому було повідомлено, що він може викликати захисника сюди і зараз. Крім того, зазначив, що його прохання про перенесення розгляду справи було проігноровано та йому була вручена постанова про накладення штрафу. Не маючи можливості чекати приїзду захисника чи адвоката, так як він мав їхати та прибути 16.08.2025 до місця служби (своєї військової частини), він отримав постанову та поїхав.
Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, приймаючи до уваги поданий відповідачем УПП в Кіровоградській області ДПП відзив на позов, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16 серпня 2025 року поліцейським взводу №2 роти №4 батальйону №1 УПП в Кіровоградській області ДПП рядовим поліції Пірком С.С.винесено постанову серії ЕНА №5494325 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Вказана постанова мотивована тим, що 16 серпня 2025 року о 10:08 год. по вул. Покровській в населеному пункті Покровське, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом HYUNDAI TERRACAN, номерний знак НОМЕР_1 в населеному пункті c. Покровське, Кіровоградської області позначений дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту», перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 37 км/год., а саме: рухався зі швидкістю 87 км/год. Швидкість вимірювалася приладом TruCAM LTI 20/20 № ТС000703, чим порушив пункт 12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивачем оскаржується правомірність винесеного посадовою особою суб'єкта владних повноважень - відповідача УПП в Кіровоградській області ДПП поліцейським взводу №2 роти №4 батальйону №1 УПП в Кіровоградській області ДПП рядовим поліції Пірком С.С. рішення у формі постанови серії ЕНА №5494325 від 16.08.2025 року.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В свою чергу, конкретні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про Національну поліцію», Правил дорожнього руху.
Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Згідно з ч. 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.12.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється:
перевищувати максимальну швидкість, визначену технічною характеристикою даного транспортного засобу (п.а);
перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил (п.б); перешкоджати іншим транспортним засобам, рухаючись без потреби з дуже малою швидкістю (п.в);
різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді) (п.г).
Відповідно до п.п.12.4 -12.7 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. (п.12.4).
У житлових і пішохідних зонах швидкість руху не повинна перевищувати 20 км/год. (п.12.5).
Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.51 5.51 "Початок населеного пункту" дозволяється рух зі швидкістю: автобусам (мікроавтобусам), що здійснюють перевезення організованих груп дітей, легковим автомобілям з причепом і мотоциклам - не більше 80 км/год; транспортним засобам, якими керують водії зі стажем до 2 років, - не більше 70 км/год; вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, та мопедам, - не більше 60 км/год; автобусам (за винятком мікроавтобусів) - не більше 90 км/год; іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 5.1 "Автомагістраль" - не більше 130 км/год, на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год, на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год. (п.12.6).
Під час буксирування швидкість не повинна перевищувати 50 км/год. (п.12.7).
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться наявністю належних доказів.
На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Абзацом 4 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За таких обставин, достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами, одним з яких є фото чи відеозапис.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд не погоджується з доводами позивача ОСОБА_1 з приводу того, що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може триматися в руках інспектора поліції, а повинен бути закріплений (розміщений) в порядку ст.40 Закону України «Про національну поліцію», виходячи з наступного.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію" для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, поліція може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, і, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (п.1 ч.1 ст.40 Закону).
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Отже, всупереч тверджень позивача, положеннями ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено можливість використання поліцією застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, судом зазначається, що лазерний вимірювач швидкості TruCam є, насамперед, засобом вимірювання із допоміжною функцією фото- та відеофіксації, який конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що випливає із змісту Методичних рекомендації щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCAM для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, листа ДП «Укрметтестстандарт» від 01.10.2019 року № 22-38/49.
Суд враховує, що факт руху автомобіля, яким керував позивач, зі швидкістю 87 км/год, підтверджується фотознімком №1755338922_А000_0816_100842.jmf, здійсненим за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20, серійний номер ТС000703, який отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року, та придатний до використання, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/33020, чинного до 27.05.2026 року.
Так, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки 22-01/33020, виданого ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» від 27.05.2025 року та чинного до 27.05.2026 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів ТruСАМ LTI 20/20 №ТС000703, виробник Laser Technology Inc., США, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам технічної документації на вимірювач.
Крім того, в самому свідоцтві про повірку зазначено, що діапазон вимірювань швидкості від 2км/год. до 320 км/год. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: ± 2 км/год в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год., ± 1 % в діапазоні від 201 км/год. до 320 км/год.
Окрім того, відповідно до інформації ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» від 01.10.2019 за №22-38/49, з приводу використання приладу ТruСАМ, вбачається, що лазерний вимірювач ТrиСАМ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань, тим самим, данийприлад фіксує правопорушення в автоматичному режимі, навіть у випадку тримання поліцейським його в руках. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі. В автоматичному режимі без участі оператора забезпечується циклічне виконання послідовності дій: вибір цільового ТЗ, вимірювання швидкості руху ТЗ, документування результатів вимірювання та фотофіксація належної до цих результатів дорожньої ситуації.
Тим самим, можливість використання приладу TruCam LTI 20/20 в ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання) та не суперечить вимогам законодавства.
Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування АЕS з метою посилення достовірної доказової бази дорожньої поліції в суді у разі оскарження факту порушення.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM.
Враховуючи викладене, cуд приходить до висновку про наявність правових підстав стверджувати, що факт руху автомобіля HYUNDAI TERRACAN, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , зі швидкістю 87 км/год в населеному пункті c. Покровське, Кіровоградської області позначений дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту», підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, які є належними.
Окремо, судом відзначається, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та вручено копію постанови, що підтверджується підписами останнього у ній.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи позивача, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
При цьому, щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
За викладених обставин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що доводи позивача ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, тому у задоволенні позову позивачу ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі, при цьому, враховуючи, що позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено повністю, понесені останнім судові витрати у справі, що складаються з судового збору, - слід залишити по фактично понесеним.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст.122, ст.ст. 251, 254, 256, 283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні про адміністративні правопорушення, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5494325 від 16 серпня 2025 року, винесену поліцейським взводу №2 роти №4 батальйону №1УПП в Кіровоградській області ДПП рядовим поліції Пірком Сергієм Сергійовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., - залишити без задоволення.
Судові витрати по справі, понесені позивачем ОСОБА_1 , які складаються з судового збору, - залишити по фактично понесеним.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 295 КАС України.
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова