Справа№592/6217/25
Провадження №2/592/1845/25
28 жовтня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Алфьорова А.М., за участю секретаря - Літовченко С.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Попович Ю.О., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Тумки В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом і свої уточнені вимоги мотивує тим, що з 18.02.2023 р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. З моменту реєстрації шлюбу до листопада 2024 р. сторони проживали разом та вели спільне господарство, мали спільний бюджет та всі рішення стосовно придбання та відчуження майна приймали разом. За час перебування у шлюбі вона разом з відповідачем в інтересах сім'ї придбали транспортний засіб SKODA Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був зареєстрований за відповідачем. Вказаний транспортний засіб був придбаний 02.05.2023 р. після весілля, у більшій частині за кошти, які вона з відповідачем отримали у подарунок від батьків та гостей весілля. Станом на день придбання вказаний автомобіль коштував 8500 доларів США. На час придбання вказаного автомобіля та станом на сьогодні вказаним автомобілем користується виключно відповідач. Тобто, у добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, оскільки відповідач вважає спірний автомобіль виключно приватною власністю, тому ніяким чином не збирається відшкодовувати їй 1/2 частину вартості автомобіля. Просить суд: стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за 1/2 частину вартості автомобіля марки SKODA Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2009 року випуску, у розмірі 158700 грн.; стягнути з відповідача на її користь судовий збір у сумі 2192 грн. 60 коп. та витрати за надання правничої допомоги у сумі 10000 грн.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та адвокат Попович Ю.О. позов підтримали, просили задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Тумка В.А. у судовому засіданні проти задоволення заперечував, просив відмовити.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що з 18.02.2023 р. сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 110.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.06.2025 р. шлюб між сторонами був розірваний.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що під час перебування її у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 був придбаний транспортний засіб SKODA Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2009 року випуску, який 02.05.2023 р. був зареєстрований за ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою від 15.04.2025 р. регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківські, Полтавській та Сумській областях.
Норми у ст. ст. 57, 60 СК встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя щодо належного їм майна, згідно з якими майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.
Зокрема, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.
Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, а й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму ст.60 СК та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
У зв'язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
З матеріалів позову вбачається, що ОСОБА_2 з метою придбання спірного автомобіля SKODA Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , продав належний йому з 21.12.2021 р. на праві власності автомобіль RENAULT Megane, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який 18.04.2023 р. перереєстровано на іншого власника, з указаною вартістю 60000 грн., що підтверджується довідкою регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях ТСЦ МВС № 5946.
Отже, кошти за продаж транспортного засобу RENAULT Megane, яким володів ОСОБА_2 з 21.12.2021 р., тобто до реєстрації шлюбу, були отримані ОСОБА_2 ще 18.04.2023 р., тобто до придбання спірного автомобіля SKODA Octavia та були використані для оплати більшої вартості спірного автомобіля.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Таким чином, судом встановлено джерело коштів для придбання спірного автомобіля, тоді як в свою чергу позивач ОСОБА_1 не надала суду відомості про свої доходи, які вона витратила в тому числі для придбання спірного транспортного засобу, чим не спростувала презумпцію права спільної сумісної власності на це майно.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц зроблено висновок про те, що існує презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Водночас законодавство передбачає можливість спростування поширення правового режиму спільного сумісного майна одним із подружжя, що є процесуальним обов'язком особи, яка з ним не погоджується. Тягар доказування обставин для спростування презумпції покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Отже, законодавством передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя. Це означає, що ані дружина, ані чоловік не зобов'язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить спільно подружжю. Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.
Втім, заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У такому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована. Якщо ж заява одного з подружжя про те, що річ була придбана за його особисті кошти, не буде належно підтверджена, тоді презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною.
Тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що спірний автомобіль придбано відповідачем ОСОБА_2 за особисті кошти відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263, 264 ЦПК України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - відмовити.
Заходи забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, шляхом заборони відчуження транспортного засобу SKODA Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2009 року випуску, який зареєстрований на ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ), застосовані ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.04.2025 р. - скасувати після набрання рішенням по даній справі законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.М. Алфьоров