Справа№592/1999/25
Провадження №2/592/1197/25
15 жовтня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі головуючої судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Перев'язки К.А., представника позивача Архипенка О.І., представника відповідача Божко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення,
07.02.2025 року позивач через свого представника - адвоката Кордюка В.П. звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради VIII скликання LX сесія від 24.12.2024 року № 5262-МР м. Суми «Про затвердження ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1457 га, припинення ОСОБА_2 права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0867 га та надання згоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору про поділ нежитлового приміщення - гаражу під літ. «Б-1», загальною площею 332,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Сумської міської ради, загальною площею 0,1457 га, кадастровий номер: 5910136600:11:007:0001, ОСОБА_3 було виділено в натурі 3/4 частки нерухомого майна, що складають площу - 251,8 кв.м., та присвоєно об'єкту адресу - АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 відповідно - 1/4 частку, що складає площу 80,9 кв.м., та залишено адресу - АДРЕСА_1 . Після здійсненої добудови ОСОБА_3 загальна площа його майна складає 319,9 кв.м., та на підставі договору про поділ спільного майна подружжя та договору дарування ОСОБА_1 та ОСОБА_4 набули право власності на 1/2 частину вказаного об'єкту нерухомого майна кожен. У подальшому ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 1/2 частку зазначеного майна та позивач стала єдиним власником нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 319,9 кв.м. що знаходиться на земельній ділянці Сумської міської ради, загальною площею 0,1457 га, кадастровий номер 5910136600:11:007:0001. Питання користування земельною ділянкою між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 врегульовано не було, та в подальшому позивачу стало відомо про Рішення Сумської міської ради VIII скликання LX сесія від 24.12.2024 року № 5262-МР м. Суми, яким ОСОБА_2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на підставі якої передбачається поділ земельної ділянки площею 0,1457 га, кадастровий номер 5910136600:11:007:0001, на дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 5910136600:11:007:0013 площею 0,0590 га та 5910136600:11:007:0023 площею 0,0867 га. Позивач вважає, що вищезазначеним варіантом розподілу земельної ділянки, яка перебуває у даний час у спільному користуванні сторін, будуть порушені її права як власника нежитлового приміщення, а саме право на безперешкодне користування та обслуговування свого нерухомого майна, оскільки площа земельних ділянок не пропорційна часткам нерухомого майна, адже згідно договору про купівлю-продаж частки ОСОБА_3 відійшло 3/4 частки приміщення, що у свою чергу відповідає площі землі - 0,1092 га, а ОСОБА_2 залишилась 1/4 частка приміщення, що відповідає площі земельної ділянки у 0,0366 га. Крім того, позивач не приймала участі в погоджені меж земельних ділянок та не надавала своєї згоди, тому вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.
10.02.2025 року ухвалою суду відкрите загальне позовне провадження у цивільній справі.
02.04.2025 року підготовче провадження у цивільній справі закрите, призначене судове засідання для розгляду справи по суті.
У наданих поясненнях щодо позову третя особа ОСОБА_2 вказує, що дійсно між ним та ОСОБА_3 13 лютого 2019 року укладено договір купівлі продажу 3/4 часток нежитлового приміщення, а саме гаражу під літ. «Б-1», загальною площею 332,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Сумської міської ради, загальною площею 0,1457 га, кадастровий номер: 5910136600:11:007:0001. 19 січня 2021 року між ними було укладено договір про поділ вищезазначеного нежитлового приміщення, при цьому питання поділу землі на той час не вирішувалося документально. 27 березня 2024 року Сумською міською радою VIII скликання LX сесія від 24 грудня 2024 року прийнято рішення № 5262-МР, а 06 лютого 2025 року було укладено Договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 23 жовтня 2018 року, зареєстровано 20.01.2025 року , яким зменшено площу з 0,1457 га до 0,0590 га. Зазначає, що позивачу ніхто не чинив та не чинить супротив в користуванні земельною ділянкою, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
У наданому відзиві на позов представник відповідача Сумської міської ради посилаючись на те, що відомості щодо реєстрації земельних ділянок були внесені до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою, Сумська міська рада на підставі поданих ОСОБА_2 документів та в межах чинного законодавства прийняла відповідне рішення, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимогу цій справі в повному обсязі.
У наданих поясненнях щодо позову представник відповідача зазначає, що до повноважень Сумської міської ради не віднесено визначення та встановлення меж земельних ділянок. Затвердженні межі земельних ділянок були визначені сертифікованим інженером-землевпорядником тож Сумська міська рада не несе відповідальності за відповідність такої документації положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою. Відповідач вважає свої дії правомірними та обґрунтованими, тому просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У судове засідання позивач та третя особа не з'явились, про час і місце його проведення повідомленні належним чином.
Представник позивача ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 позовні вимоги не визнала у зв'язку з їх необгрунтованістю, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Так, судом встановлено, що 23.10.2018 на підставі Рішення СМР від 26.09.2018 №3854-МР «Про припинення права користування частиною земельної ділянки, надання в оренду земельних ділянок та внесення змін до договору оренди землі, укладеного з ТОВ «Автоярд», ОСОБА_2 була передана від власника - Сумської міської ради в користування на умовах оренди земельна ділянка, з кадастровим номером 5910136600:11:007:0001, загальною площею 0,1457 га, за адресою АДРЕСА_1 , для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, під розмішеними гаражами на строк до 26.09.2028.
13.02.2019 ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_3 договір купівлі продажу часток нежитлового приміщення, а саме гаражу під літ. «Б-1», загальною площею 332,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Сумської міської ради, загальною площею 0,1457 га, кадастровий номер: 5910136600:11:007:0001.
19.01.2021 між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було укладено договір про поділ вищезазначеного нежитлового приміщення, згідно якого ОСОБА_3 було виділено в натурі 3/4 частки нерухомого майна, що складають площу - 251,8 кв.м., та присвоєно об'єкту адресу - АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 відповідно - 1/4 частку, що складає площу 80,9 кв.м., та залишено адресу - АДРЕСА_1 .
22.11.2021 ОСОБА_3 з дружиною ОСОБА_1 в нотаріальному порядку поділили спільне сумісне майно подружжя у вигляді нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_3 ; площею 319, 9 кв.м. (з врахуванням здійсненої в процесі користування добудови), в результаті чого ОСОБА_1 набула права власності на 1/2 частину вказано майна.
22.11.2021 ОСОБА_3 подарував своєму сину ОСОБА_4 частку нежитлового приміщення, що підтверджується договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом СМНО Коваль Н.М.
Таким чином, власниками приміщення за адресою АДРЕСА_3 , площею 319,9 кв.м. стали дружина та син ОСОБА_3
29.10.2024 року відповідно до договору дарування, зареєстрованого в реєстрі за № 2766, ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_1 1/2 частку нежитлового приміщення (гараж) Б-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 319,9 кв.м. що знаходиться на земельній ділянці Сумської міської ради, загальною площею 0,1457 га, кадастровий номер 5910136600:11:007:0001.
Наказом Сумської міської військової адміністрації від 29.12.2023 №195-СМР ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1457 га, на дві земельні ділянки площами 0,0590 га та 0,0867 га
06.02.2024 представником позивача було направлено адвокатський запит на адресу Сумської міської військової адміністрації з проханням надати копії документів, які подавалися ОСОБА_2 разом із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером: 5910136600:11:007:0001, площею 0,1457 га.
27 лютого 2024 року отримавши відповідь на вищезазначений запит представником зі схеми поділу земельної ділянки було встановлено, що в результаті такого поділу має утворитися земельна ділянка площею - 0,0590 га, яка буде виділена ОСОБА_2 , та земельна ділянка площею 0,0867 га, яка залишиться в користуванні ОСОБА_8 , що у свою чергу не відповідає пропорціям часток у спільній власності на нерухоме майно.
Так, 28.05.2024 року рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми, справа №592/5200/24, позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_4 задоволено, визнано незаконним та скасовано наказ Сумської міської військової адміністрації від 29.12.2023 №195-СМР «Про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1457 га, на дві земельні ділянки площами: 0,0590 га та 0,0867 га».
Натомість Рішенням Сумської міської ради VIII скликання LX сесія від 24.12.2024 року № 5262-МР м. Суми ОСОБА_2 знову затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на підставі якої передбачається поділ земельної ділянки площею 0,1457 га, кадастровий номер 5910136600:11:007:0001, категорія та цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; для розміщення та експлуатації та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (код виду цільового призначення - 12.04), яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 23.10.2018 року (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 29252292 від 30.11.2018), на дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 5910136600:11:007:0013 площею 0,0590 га та 5910136600:11:007:0023 площею 0,0867 га.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.ч. 4, 6 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувана (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувана (попереднього власника) такого об'єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувана (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.
У разі набуття частки у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, якщо такий об'єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувана (попереднього власника) на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов'язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) відповідно до належної йому частки у праві спільної власності на такий об'єкт. Якщо сторони не досягли згоди щодо внесення зазначених змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію, договір про внесення таких змін визнається укладеним за рішенням суду за позовом набувача.
Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.
Отже, перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об'єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16).
До права власності на землю включається право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (ч.1 ст.78 ЗК України).
Відповідно до ст.319 ЦК України, ст.41 Конституції України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Частиною 1 ст.321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Так, рішенням Сумської міської ради № 5262-МР м. Суми від 24.12.2024 було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,1457 га, кадастровий номер 5910136600:11:007:0001, на дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 5910136600:11:007:0013 площею 0,0590 га та 5910136600:11:007:0023 площею 0,0867 га.
Проте така площа земельних ділянок не пропорційна часткам нерухомого майна, оскільки згідно із договором про купівлю-продаж частки ОСОБА_3 відійшло 3/4 частки приміщення, що у свою чергу відповідає площі землі - 0,1092 га, а ОСОБА_2 залишилась 1/4 частка приміщення, що відповідає площі земельної ділянки у 0,0366 га.
Відомості щодо участі позивача у погодженні меж земельної ділянки та їхньої згоди щодо такого поділу матеріали справи не містять.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст.89 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.
Землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів (п. «г» ч. 1 ст. 96 ЗК України).
Відповідно до ч.1 ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 369/1843/18 від 08.02.2023 зазначено, що інститут земельних відносин добросусідства є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників (землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок. Основна мета цих правил полягає в сприянні і забезпеченні такому використанню земельних ділянок, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей.
Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушень не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно положень ст.88 ЗК України встановлено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Верховний Суд України у справі №705/6917/14-ц дійшов висновку, що право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, розміщеного на цій земельній ділянці, якщо іншого не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч.1 ст.318 ЦК України, кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Зазначені положення щодо користування власністю повинні застосовуватись до права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (ч.5 ст.319 ЦК України).
Згідно зі статтями 122-124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Водночас ЗК України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин 1, 2 статті 120 цього Кодексу, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
При вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками та визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, д ля зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 15.05.2017 у справі № 6-841цс16 та від 01.11.2017 у справі № 6- 2454цс16.
У даному випадку частка у власності на нерухоме майно ОСОБА_2 становить , що менше від нерухомого майна ОСОБА_1 , яке становить , тому позивач має право на виділення їй в користування більшої частки земельної ділянки площею 0,1092 га, яка є необхідною для безперешкодного доступу до своєї нерухомості, обслуговування її та користування нею. Крім того, документи подані ОСОБА_2 для отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу або об'єднання земельних ділянок не містять згоди ОСОБА_1 .
У ч.6 ст.79-1 ЗК України визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Поділ, об'єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.
Згідно з ч.1 ст.56 ЗУ «Про Землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.
Згідно із ст. 28 ЗУ «Про Землеустрій» розробники документації із землеустрою зобов'язані інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою.
Серед поданих третьою особою документів для отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу або об'єднання земельних ділянок відсутня згода позивачів про бажання здійснити відповідний поділ, що прямо суперечить вказаним нормам; до того ж відсутні відомості, що позивачі були повідомлені третьою особою про наміри поділу земельної ділянки та про розроблення документації із землеустрою.
Відтак, документація із землеустрою, складена з порушенням вказаних вимог законодавства, не може бути затверджена.
За статтями 152, 155 ЗК України, способом захисту у випадку порушення прав та інтересів у земельних правовідносинах прийняттям органом місцевого самоврядування акту є визнання його "недійсним".
На підставі викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає обґрунтованими та такими, які належить задовольнити.
Керуючись ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення.
Визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради VIII скликання LX сесія від 24.12.2024 року № 5262-МР м. Суми «Про затвердження ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1457 га, припинення ОСОБА_2 права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0867 га та надання згоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ».
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - Сумська міська рада, м. Суми, майдан Незалежності, 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 45171796.
Третя особа - ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлений 23.10.2025.
Суддя Г.Ю. Корольова