Справа № 591/5713/25
Провадження № 2/591/1167/25
03 листопада 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді - Сидоренко А.П.
з участю секретаря судового засідання - Кирионенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 і свої позовні вимоги мотивує тим, що 28 квітня 2016 між ПАТ «Банк Михайлівський», далі -Банк, та відповідачкою укладено угоду № 200518531 щодо кредитування, далі - Кредитний договір.
Відповідно до умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 13014,21 грн., з встановленим строком користування з 28 квітня 2016 року по 28 квітня 2019 року, а відповідачка зобов'язалася повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20 липня 2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20 липня 2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15 червня 2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16, відповідно до якої Позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за Кредитним договором.
В порушення умов договору відповідачка зобов'язання за договором належним чином не виконала, в результаті чого станом на 06 травня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 36389,43 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту - 12645,48 грн.; заборгованість за відсотками - 23743,95 грн.
Заборгованість розрахована станом дату укладання до договору факторингу №7_БМ від 20 липня 2020 року укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів.
На даний час відповідачка продовжує ухилятися від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає.
Також просить суд стягнути за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року інфляційні збитки та 3% річних.
Таким чином, заборгованість відповідачки за кредитним договором № 200518531 від 28 квітня 2016 року - 36389,43 грн., сума збитків з урахуванням 3% річних - 3278,04 грн., сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 7957,07 грн.
Разом заборгованість становить - 47624,54 грн.
Посилаючись на вказані обставини, просить cтягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором № 200518531 від 28 квітня 2016 року у загальному розмірі 47624,54 грн., яка складається з суми заборгованості - 36389,43 грн., суми інфляційних втрат - 7957,07 грн., суми 3% річних - 3278,04 грн., а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 10 червня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено справу до розгляду на 03 листопада 2025 року, о 10 год.00 хв.
В зазначене судове засідання представник позивача не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку. Відповідачка про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в судове засідання не з'явилася.
Зі згоди позивача, викладеної в письмовій заяві представника, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28 квітня 2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачкою укладено угоду № 200518531 щодо кредитування (т. ІІ а.с.47- -48, 49).
Відповідно до умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 13014,21 грн., з встановленим строком користування з 28 квітня 2016 року по 28 квітня 2019 року, а відповідачка зобов'язалася повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20 липня 2020 року позивач набув право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20 липня 2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15 червня 2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі № 910/11298/16, відповідно до якої Позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за Кредитним договором (т. ІІ а.с.27-28, 29-44).
В порушення умов договору відповідачка зобов'язання за договором належним чином не виконала, в результаті чого станом на 06 травня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 36389,43 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 12645,48 грн.; заборгованість за відсотками становить 23743,95 грн., що підтверджується копією виписки по особовим рахункам відповідачки (т. І а.с.9- 250, т. ІІ а.с.1-18) та копією реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами (т. ІІ а.с.18-19).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.ст. 526, 530ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлені строки (терміни) виконання зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 статті 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, за відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з відповідачки за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року інфляційні збитки та 3% річних.
Суд погоджується з розрахунком позивача щодо 3% річних - 3278,04 грн. та суми збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 7957,07 грн., оскільки така відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання прямо передбачена законом - ст. 625 ЦК України.
На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідачка не виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, укладеним між сторонами, суд приходить до висновку, що право позивача порушене і підлягає захисту, а тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 47624,54 грн., яка складається з: суми заборгованості - 36389,43 грн., суми інфляційних втрат - 7 957,07 грн., грн., суми 3% річних - 3 278,04 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.
При зверненні з позовом у позовній заяві позивачем зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. 00 коп., які просить стягнути з відповідача.
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, у Постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Беручи до уваги порядок подачі доказів, невелику складність судової справи, оцінюючи співмірність витрат зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідність їх за критерієм реальності, розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу є документально підтвердженими, проте доцільним є стягнути з відповідача 3000 грн. 00 коп., зменшивши заявлену суму до стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 47624 грн. 54 коп., судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати за надання правничої допомоги у сумі 3000 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Зарічним районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Зарічного районного суду м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення суду безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ЄДРПОУ 42649746.
Відповідачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя А.П.Сидоренко