Справа № 385/1551/25
Провадження № 2/385/710/25
29.10.2025 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Гришака А.М.,
з участю секретаря судового засідання - Зеленко О.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайворон Кіровоградської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,-
ОСОБА_1 звернувся до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.
Позов мотивовано тим, що позивач є власником 1/2 частки житлового будинку загальною площею 141,95 кв.м., житловою площею 64,43 кв.м., який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 . Власником іншої 1/2 частки вказаного житлового будинку була відповідач по справі ОСОБА_2 , яка у 2006 році одержала свідоцтво на право особистої власності на квартиру з присвоєнням адреси: АДРЕСА_2 .
Цим самим відбувся поділ (виділ) частки одного зі співвласників зі складу майна, що перебувало в спільній частковій власності. При цьому інша частка нерухомого майна, що належала іншому співвласнику залишилась на правах спільної часткової власності, яку в подальшому успадкував Позивач.
З наведеного слідує, що вказаний житловий будинок фактично розділений між співвласниками на два окремих об'єкта нерухомого майна.
При цьому, відповідач виділила свою частку в окремий об'єкт нерухомого майна (квартиру АДРЕСА_3 ) та одержала правовстановлюючий документ на новостворене майно. Натомість 1/2 частка спірного житлового будинку, що успадкував позивач, залишилась не виділеною в окремий об'єкт.
Разом з цим у власності відповідачки перебуває приватизована, виділена внатурі присадибна земельна ділянка площею 0,0271 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . В свою чергу земельна ділянка для будівництва і обслуговування 1/2 частини житлового будинку позивача знаходиться у позивача без згоди іншого співвласника - відповідачки, яка з 2006 року фактично не являється співвласником.
Таким чином у власності позивача досі перебуває будинок на правах спільної часткової власності в той самий час як відповідачка виділила свою частку в окремий об'єкт нерухомого майна.
Оскільки позивач має право на виділ у натурі своєї частки, на підставі висновку ТОВ «Експерт Робота» щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна в окрему одиницю, він у 2024 році звертався до відповідачки з пропозицією присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру та укладення письмового договору про виділ у натурі його частки з нерухомого спільного майна в окрему одиницю із самостійною адресою. Проте відповідачка ухиляється від оформлення кадастрового номеру земельної ділянки та укладення договору про виділ у натурі часток з нерухомого спільного майна чим позбавляє позивача можливості належаним чином розпорядитись своєю власністю.
На підставі викладеного просить суд поділити житловий будинок, що розміщений за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 141,95 кв.м. виділивши внатурі ОСОБА_1 зі спільної часткової власності належну йому 1/2 частку житлового будинку (за планом літ «А») загальною площею 44 кв.м., житлова площа 21,6 кв.м., Веранда (за планом літ «а»), ОСОБА_3 (за планом літ «а2»), Сарай (за планом літ «Б»), Погріб з шиєю (за планом літ «Бпід»), Навіс (за планом літ «В»), Ворота з хвірткою (за планом «№1»), Огорожа (за планом «№2»), як окремий та цілий об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності; судові витрати по справі стягнути з відповідача.
Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 29.09.2025 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Позивач та представник позивача у підготовче судове засідання не з'явилися. Представник позивача надав до суду заяву в якій просив провести підготовче судове засідання без участі позивача та представника позивача та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав визнання позову відповідачем, судові витрати залишити по фактично понесеним.
Відповідач у підготовче судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про визнання позову, просить прийняти повне визнання нею позовних вимог, судове засідання проводити без її участі.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Частиною третьою статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.02.2024 року виданого державним нотаріусом Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ковбасюк Н.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №461, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником частини житлового будинку, загальною площею 141,95 кв.м., житловою площею 64,43 кв.м., з побутовими та господарськими будівлями та спорудами: веранда «а», погріб «а1», сарай «Б», погріб із шийкою «б», що знаходиться на прилеглій до нього земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23). Факт належності ОСОБА_1 на праві власності частини вищевказаного житлового будинку також підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав №367889070 від 29.02.2024 року (а.с. 23) та копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №386373721 від 11.07.2024 року (а.с. 20).
Згідно копії висновку щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна №б/н від 04.12.2024 року виданого ТОВ «ЕкспертРобота», частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами належна ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину №461 від 28.02.2024 року, що складає частку в праві власності, може бути виділено без проведення будівельних робіт пов'язаних зі зміною зовнішніх розмірів та порушення капітальних стін, що не вимагає отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт та вводу в експлуатацію. Склад новоутвореного об'єкта нерухомого майна ОСОБА_4 складається з: житловий будинок літ. «А» з верандою літ. «а» та терасою літ. «а2» загальною площею 44,0 кв.м. та житловою площею 21,6 кв.м.; сарай літ. «Б»; погріб з шиєю літ. «Бпід.»; навіс літ. «В»; огорожа №1; ворота з хвірткою №2; є відокремленими, мають окремий вхід та можуть використовуватися як самостійний об'єкт цивільних правовідносин. Розташований об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Відповідно до копії довідки №09-08/17 від 26.06.2024 року виданою відділом архітектури та містобудування Гайворонської міської ради Кіровоградської області, частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , у разі виокремлення в самостійний об'єкт нерухомого майна, в подальшому буде присвоєно в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Згідно свідоцтва на право особистої власності на квартиру № НОМЕР_1 від 12.10.2006 року виданого виконавчим комітетом Гайворонської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_2 являється власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на дану квартиру зареєстровано 18.10.2016 року. Даний факт підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №386373721 від 11.07.2024 року (а.с. 20).
07.06.2024 року ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_2 з пропозицією присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру та укладення письмового договору про виділ у натурі його частки з нерухомого спільного майна (житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ) в окрему одиницю із самостійною адресою (а.с. 21).
Норми права та мотиви їх застосування.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, зазначено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками, згідно ч. 1 ст. 367 ЦК, за домовленістю між ними.
Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності у відповідності до положення ч. 1 ст. 364 ЦК.
Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Тобто, з аналізу вказаних вище правовстановлюючих документів та положень статті 356 ЦК України вбачається, що позивач та відповідач і є суб'єктами спільної часткової власності.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Таким чином, у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.
Відповідно копії висновку щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна №б/н від 04.12.2024 року виданого ТОВ «ЕкспертРобота», частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , котра належна ОСОБА_1 та яку він просить поділити виділивши в натурі є відокремленою та може бути виділена в натурі.
Згідно з п.п. 1.2, 2.1, 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказу Міністерства з питань житлово - комунального господарства України від 18.06.2007 року №55 поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотримання чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
У п.п. 6,7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК України, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Виходячи з вищевикладеного, поділ житлового будинку шляхом виділення у натурі із спільної часткової власності в окремий об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , в окреме домоволодіння номер 42 «А», належне ОСОБА_1 є можливим.
Враховуючи наведене та визнання відповідачем позовних вимог, що не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що вимоги позивача про поділ житлового будинку є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - задовольнити.
Поділити житловий будинок, що розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 141,95 кв.м. виділивши внатурі ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) зі спільної часткової власності належну йому 1/2 частку житлового будинку (за планом літ «А») загальною площею 44 кв.м., житлова площа 21,6 кв.м., Веранда (за планом літ «а»), ОСОБА_3 (за планом літ «а2»), Сарай (за планом літ «Б»), ОСОБА_5 з шиєю (за планом літ «Бпід»), Навіс (за планом літ «В»), Ворота з хвірткою (за планом «№1»), Огорожа (за планом «№2»), як окремий та цілий об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності.
Судові витрати залишити по фактично понесеним.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.11.2025 року.
Суддя: А. М. ГРИШАК
Дата документу 29.10.2025