Рішення від 28.10.2025 по справі 383/1048/25

Справа № 383/1048/25

Номер провадження 2/383/548/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Бондаренко В.В.,

при секретарі судового засідання - Могиленко В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту №3727316 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 5000 грн. на умовах, визначених договором, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, визначені договором.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав.

21.09.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №ККАУ-21092021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3727316 від 25.02.2021 року.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача по кредитному договору складає 16400 грн. 00 коп., яка складається з наступного: 5000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11400 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками.

Посилаючись на викладене вище позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 16400 грн. 00 коп., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп., та на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с.53-55).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду клопотання, в якому просив здійснювати розгляд справи за його відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, не заперечив проти заочного розгляду справи (а.с.86).

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка відповідачу про виклик в судові засідання, призначені на 08.10.2025 року, 28.10.2025 року надсилалася судом за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з інформацією з Бобринецької міської ради (а.с.52), що підтверджується поштовими конвертами з відміткою установи поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 68, 85) та вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Отже, враховуючи вказане вище, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, не прибув до суду без поважних причин, відзиву на позовну заяву не надав, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.

Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі № 918/539/16.

З приводу чергової неявки в судове засідання відповідача та можливості продовження розгляду справи за його відсутності, суд врахувавши обставини справи, дійшов переконання про можливість розгляду та закінчення розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки його відсутність не перешкоджає вирішенню справи по суті на підставі наявних у справі доказів.

З огляду на викладене вище, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд за згодою представника позивача розглядає справу за відсутності відповідача та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Враховуючи, що в судове засідання не з'явились усі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронному вигляді, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна», укладено договір про надання споживчого кредиту №3727316, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором М270495(а.с.17-20).

Згідно п.1.2 кредитного договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.1 кредитного договору сума кредиту складає 5000 грн., строк кредиту 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 договору. Знижена процентна ставка 1,805% в день.

У п.2.1 кредитного договору сторони погодили, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

25.02.2021 року ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікаторомМ270495 був підписаний Додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту №3727316 від 25.02.2021 року «Графік платежів» (а.с.20 зворот) та паспорт споживчого кредиту (а.с.15-16).

Згідно паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 погодився на умови надання кредиту в сумі 5000 грн., строком на 30 днів з можливістю пролонгації та автопролонгації відповідно до умов договору. Стандартна процентна ставка 1,90% в день, що становить 693,50% річних. Знижена процентна ставка 1,805% в день, що становить 658,83% річних.

Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «Авентус Україна» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , зяким укладено договір №3727316 від 25.02.2021 року, ідентифікований товариством. Акцепт договору позичальником: одноразовий ідентифікатор М270495, час відправки ідентифікатора клієнту 25.02.2021 року 12:48:20, номер телефону на яку було відправлено ідентифікатор +380971892649 (а.с.21).

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачу кредит в сумі 5000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією платіжного провайдера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 18.07.2025 року №7/13177 (а.с.21 зворот).

На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Авентус Україна»позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором, згідно з яким заборгованість відповідача станом на 20.09.2021 року становить 16400 грн. 00 коп., яка складається з наступного: 5000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11400 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками (а.с.22 зворот - а.с.26).

В подальшому на підставі договору відступлення прав вимоги №ККАУ-21092021 від 21.09.2021 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна»та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №3727316 від 25.02.2021 року в сумі 16400 грн. 00 коп., з яких: 5000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 11400 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками, що підтверджується копіями: договору відступлення прав вимоги (а.с.27-31), витягу з реєстру боржників (а.с.31 зворот), акту приймання-передачі реєстру боржників від 21.09.2021 року (а.с.32), платіжної інструкції (а.с.32 зворот).

З метою досудового врегулювання спору позивач на адресу відповідача направив досудову вимогу від 12.08.2025 року №21184988 з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором в сумі 16400 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За нормою ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст.514 ЦК України).

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи встановлено, що стороною позивача доведено укладення кредитного договору між первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна»та ОСОБА_1 , у якому погоджено розмір наданого кредиту, розмір та підстави стягнення процентів за користування кредитними коштами.

Встановлено, що первісний кредитодавець умови кредитного договору виконав, надав відповідачу кредитні кошти на умовах передбачених договором. В свою чергу відповідач, підписавши вказаний договір, добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взявши на себе відповідні зобов'язання. Разом з тим, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, тому суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі, шляхом стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 16400 грн. 00 коп.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, належних та допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача про наявності заборгованості та її розміру суду не надано.

Щодо стягнення судових витрат.

Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Так, на підтвердження надання позивачу правничої допомоги у розмірі 8000 грн. до матеріалів справи долучено копії: договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Апологет» (а.с.35 зворот); акту наданих послуг та детального опису наданих послуг від 05.08.2025 року згідно договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року (а.с.36).

З урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, а саме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, оцінивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, значенням справи для сторони. Розмір витрат на професійну правову (правничу) допомогу відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що доказів неспівмірності витрат на правову допомогу відповідачем до суду не надано, та зважаючи на те, що позов задоволено повністю, суд вважає, що витрати за надання правничої допомоги в розмірі 8000 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., який підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №3727316 від 25.02.2021 року у розмірі 16400 (шістнадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп., яка складається з наступного: 5000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 11400 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн. 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4 поверх, м. Львів Львівська область, п.і. 79029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 03.11.2025 року.

Суддя В.В. Бондаренко

Попередній документ
131463886
Наступний документ
131463888
Інформація про рішення:
№ рішення: 131463887
№ справи: 383/1048/25
Дата рішення: 28.10.2025
Дата публікації: 05.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Бобринецький районний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (28.10.2025)
Дата надходження: 21.08.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
08.10.2025 16:20 Бобринецький районний суд Кіровоградської області
28.10.2025 16:00 Бобринецький районний суд Кіровоградської області