Справа № 346/3964/25
Провадження № 2/346/2253/25
03 листопада 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючого судді Сольського В.В.
за участі секретаря с/з Біди Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 31 серпня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» кредитний договір № 5105603078.
Згідно умов договору кредитодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 27 516,10 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а остання зобов'язалася повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Кредитодавець свої зобов'язання виконав, та надав відповідачці кредит у строки та обсязі, визначеному договором.
Представник позивача вказує, що 07 жовтня 2016 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» укладено договір про відступлення прав вимоги № ТАСЦФР-10-2016, відповідно до умов якого останнє набуло статусу кредитора на отримало право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.
15 травня 2024 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором до відповідачки.
Зазначає, що відповідач всупереч умов укладеного кредитного договору та вимог чинного законодавства порушує взяті на себе зобов'язання та не виконує умов договору.
У зв'язку із чим у нього виникла заборгованість, яка становить 31 547,89 грн, та складається із заборгованості по тілу кредиту - 21 717,33 грн; заборгованістю за відсотками у розмірі 2,07 грн; заборгованість за комісією 9 828,49 грн.
Тому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі та понесені судові витрати.
Ухвалою від 05 серпня 2025 року було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розглядати справу за відсутності представника, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи належно повідомлялася судовими повістками.
Крім того, оскільки інформація про судові засідання, яка розміщена на веб-порталі «Судова влада України», є відкритою, то суд вважає, що сторони є належним чином повідомлені про судовий розгляд.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач надала згоду на такий порядок розгляду справи.
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 31 серпня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» та відповідачкою укладено кредитний договір № 5105603078 (а.с. 5).
Відповідно до умов договору відповідачці надано кредит у розмірі 27 516,10 грн, зі сплатою фіксованої процентної Ставки, яка становить 16,00.
Представник позивача вказує, що 07 жовтня 2016 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» укладено договір про відступлення прав вимоги № ТАСЦФР-10-2016, відповідно до умов якого останнє набуло статусу кредитора на отримало право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами вказаного договору позики, було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.
Згідно приписів статей 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В силу норми ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, згідно ч. 2 цієї норми, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, до правовідносин сторін за кредитним договором підлягають застосуванню норми, які регулюють відносини позики, якщо це не суперечить суті кредитного договору.
За змістом ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Судом перевірено правильність обрахунку відсотків за користування кредитом.
Відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за договором, чим порушує права позивача.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.
Щодо вимоги позивача про стягнення 9 828,49 грн заборгованості по комісії, то суд вважає її такою, що не підлягає до задоволення з огляду на те, що укладеним кредитним договором не передбачено умов нарахування та стягнення з відповідачки комісії, її розмір позивачем не обґрунтовано та не наведеного на підставі чого проводився її розрахунок.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (справа № 204/224/21 від 06 листопада 2023 року).
Таким чином, позивачу в стягненні комісії слід відмовити.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача на користь позивача 2084,48 грн судового збору, що сплачений позивачем при зверненні до суду оскільки позов задоволено частково.
На підставі наведеного та статей 525, 536, 610, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 5105603078 від 31 серпня 2021 року в розмірі 21 719,40 грн, та складається із заборгованості за тілом кредиту 27 717,33 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 2,07 грн.
В решті частин позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати у розмірі 2 084,48 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ: 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Сольський В. В.