Справа № 191/26/24
Провадження № 1-кп/191/2/24
03 листопада 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Макарівка Каланчацького району Херсонської області, громадянина України, який одружений, не має нікого на утриманні, має повну загальну середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , являється військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період на посаді заступника командира 2 танкової роти НОМЕР_1 танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 у військовому звані «лейтенант», раніше не судимий у силу ст.89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, та проходячи її в посаді оператора 2 взводу протитанкових керованих ракет 1 батареї протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 , маючи злочинний умисел, направлений на придбання, в порушення «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 р. (далі - Положення) завідомо підробленого документа - посвідчення водія, з метою його використання під час керування транспортними засобами, приблизно в жовтні 2022 року, перебуваючи в місті тимчасової дислокації військової частини на околиці АДРЕСА_2 (більш точний час, дату та місце в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, в порушення положень Закону України «Про дорожній рух», посягаючи на встановлений законодавством України порядок отримання та використання офіційних документів, відповідно до «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340 (в редакції зі змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 946 від 15 листопада 2019 року), уникаючи проходження медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, підготовки відповідно до планів і програм, складення теоретичного, на знання діючих Правил дорожнього руху України, і практичного, на перевірку навичок керування транспортним засобом, іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС територіальних сервісних центрах МВС, за допомогою мережі «Інтернет», маючи намір на використання підробленого документу, який видається компетентними особами органу державної влади та посвідчує факт, що має юридичне значення, придбав у невстановленої дізнанням особи за винагороду в сумі 8000,00 грн. завідомо підроблене посвідчення водія категорій «В, С», серії НОМЕР_3 , видане 13 жовтня 2022 року ТСЦ 2341 на ім'я « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, з метою його подальшого використання для керування транспортним засобом.
У подальшому 04 грудня 2022 року приблизно о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Geelу- МR7151А», д.н.з. НОМЕР_4 , знаходячись біля будинку №2 у с.Майське Синельниківського району Дніпропетровської області, був зупинений працівниками відділу реагування патрульної поліції Синельниківського РУП Дніпропетровської області, які відповідно до ч.10 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року №1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» та п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» попросили надати документ, що підтверджує його особу, на що ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, з метою уникнення адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія, в порушення «Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, бажаючи їх настання, на вимогу інспектора управління патрульної поліції в Дніпропетровській області надав останньому завідомо підроблений документ - завідомо підроблене посвідчення водія категорій «В, С», серії НОМЕР_3 , видане 13 жовтня 2022 року ТСЦ 2341 на ім'я « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », і яке не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, тим самим умисно, протиправно, використав завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія.
Позиція сторони захисту
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.4 ст.185 КК України, повністю визнав себе винним, щиро розкаявся та пояснив, що він вже не пам'ятає, коли саме в соціальній мережі Інстаграм побачив чи то рекламу, чи то оголошення про отримання посвідчення водія. Написав у особисті повідомлення. Йому відповіли, запевняли, що посвідчення буде у базі даних, тому він вирішив замовити таке посвідчення. 2000 грн. заплатив як передоплату. Але коли отримав через перевізника «Нова Пошта», сплативши ще 6000 грн., і перевірив через дію, то виявив, що немає його в базі даних. Не викинув це посвідчення та носив із собою. Згодом у с.Майське, коли його зупинили поліцейські під час керування автомобілем «Джилі», то він машинально пред'явив це посвідчення. Про те, що вчинив дуже шкодує і розкаюється. Для себе зробив висновок, що більше ніколи такого не зробить щодо будь-якого документу. Зараз вже навчається для отримання посвідчення водія.
Щодо визнання недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, та досліджені судом докази
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу, щодо витрат на проведення експертизи та речових доказів.
Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4 , що виразились у використанні завідомо підробленого документа, суд кваліфікує за ч.4 ст.358 КК України. Вказане діяння, згідно із ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.
Призначення покарання
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, допитавши обвинуваченого та частково дослідивши безпосередньо в судовому засіданні письмові докази, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст.94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання обвинуваченого дані ним безпосередньо у судовому засіданні є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та ніким не оспорюються, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_4 у використанні завідомо підробленого документа.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення і дані про особу винного, який раніше не судимий у силу ст.89 КК України та являється військовослужбовцем.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд не встановив.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Таким чином, зважаючи на той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, то суд, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин, вважає, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого достатньо покарання в межах санкції ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу.
За глибоким переконанням суду, саме така міра покарання є законною, обґрунтованою, справедливою, необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення як ним, так і іншими особами кримінальних правопорушень.
Інші питання, що вирішуються судом
У даному кримінальному провадженні проведено експертизу, вартість якої складає 1321,46 гривень. Вказані витрати документально підтверджені, отже, в порядку ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Відносно ОСОБА_4 не обирався запобіжний захід і підстав для його обрання суд не вбачає.
Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна не застосовувалися.
Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісімсот п'ятдесят гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 1321 (однієї тисячі триста двадцяти однієї) гривні 46 копійок.
Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_3 та 2 диска DVD-R - залишити в матеріалах провадження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя ОСОБА_1