Справа № 193/1422/25
Провадження № 2/191/2790/25
іменем України
03 листопада 2025 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської Форощук С.А. розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року провадження у зазначеній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 09 грудня 2025 року о 09 год. 45 хв.
В позовній заяві представник позивача просить витребувати докази, а саме витребувати у АТ КБ "Приват банк" наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 07.06.2021 року (дата видачі кредиту) по 15.04.2022 року (дата закінчення терміну кредитування).
В обґрунтування клопотання представник позивача зазначив, положення статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Позивач (юридична особа) не має права отримувати інформацію, що становить банківську таємницю. Згідно частини 2 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація, що містить банківську таємницю розкривається за рішенням суду. Позивач не може самостійно отримати інформацію, що містить банківську таємницю.
Суд, вивчивши матеріали справи встановив наступне.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 вищезазначеного Закону банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини; фінансово-економічний стан клієнтів.
З наведених приписів слідує, що інформація з приводу здійснення випуску банківської картки на ім'я певної особи та інформація щодо руху коштів за даною банківською карткою є банківською таємницею.
Аналіз ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» дає можливість зробити висновок, що інформація, яка становить банківську таємницю, розкривається відповідними банками лише на вимогу чітко визначених суб'єктів, серед яких, зокрема, є суд (п. 2 ч. 1 ст. 62 вказаного Закону).
Таким чином, судом встановлено, що інформація, про витребування якої просить позивач, належить до інформації, яка становить банківську таємницю та може бути надана лише за рішенням суду. Позивач не входить до вичерпного переліку суб'єктів, передбачених ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на вимогу яких банки здійснюють розкриття інформації, що становить банківську таємницю.
Зважаючи на те, що представник позивача не має можливості надати вказані докази, тобто у нього існують складнощі в їх отриманні, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про витребування доказів.
Окрім того, витребування судом даної інформації має значення для правильного та об'єктивного вирішення справи та прийняття законного рішення у ній.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76, 81,84, 95, 116-118 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів, задовольнити.
Витребувати у АТ КБ "Приват Банк" (ЄДРПОУ: 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д), наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме:
-письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );
-письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 07.06.2021 року (дата видачі кредиту) по 15.04.2022 року (дата закінчення терміну кредитування).
Зазначену інформацію надати в строк до 09 грудня 2025 року до 09 годин 45 хвилин.
Копію ухвали невідкладно надіслати АТ КБ "Приват Банк" (ЄДРПОУ: 14360570, Місце реєстрації: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д), для виконання.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені законом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані докази.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. А. Форощук