Справа № 206/5372/25
Провадження № 1-кп/206/408/25
"03" листопада 2025 р. м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042230000618 від 15 серпня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кривий Ріг, із середньою технічною освітою, не одруженого, на утриманні осіб не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за контрактом в посаді стрільця стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти (шквал) НОМЕР_1 окремої бригади морської піхоти НОМЕР_2 корпусу морської піхоти військово-морських сил Збройних Сил України, ВОС -100915М військової частини НОМЕР_3 , у військовому звані «матрос», раніше неодноразово судимого, останній раз 24.05.2023 вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі. 30.05.2024 ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2023 на підставі ст. 81-1 КК України для проходження військової служби за контрактом. Невідбутна частина покарання становить 3 роки 10 місяців 1 день,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Захисника ОСОБА_5
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_3 , знаючи, що на всій території України, у зв'язку із збройною агресією російської федерації, на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N? 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N? 2102-1X, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжений, а востаннє - Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.07.2025 № 478/2025, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.07.2025 № 4524-ІХ - до 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року, 15 серпня 2025 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, перебуваючи на території домоволодіння за місцем мешкання раніше йому знайомої ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , побачив також раніше знайомого йому вітчима останньої - потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який тримав в руках належний йому мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 5 Plus» з встановленою сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером « НОМЕР_4 », в момент чого у ОСОБА_3 раптово виник прямий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення вказаного мобільного телефону, визначивши його предметом свого злочинного посягання, реалізуючи який ОСОБА_3 , діючи повторно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, поспіхом став наближатись до потерпілого, який, побачивши ОСОБА_3 , поклав мобільний телефон до кишені надягнутої на ньому кофти, на що ОСОБА_3 , побачивши, що ОСОБА_7 сховав мобільний телефон до кишені, впритул наблизився до останнього та одразу повалив його на землю, при цьому хаотично наносивши ОСОБА_7 удари кулаками обох рук по обличчю, голові, тулубу та нижнім кінцівкам, до моменту коли мобільний телефон випав з кишені, після чого ОСОБА_3 одразу схопив його та, не реагуючи на крики потерпілого віддати телефон, втік з місця вчинення кримінального правопорушення, отримав таким чином можливість розпоряджатися відкрито викраденим чужим майном на власний розсуд, спричинив таким чином потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 2748,00 грн.
1.2. Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 186 КК, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що 15.08.2025 він прийшов до своєї дівчини ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 та посварився з нею, після цього відбувся конфлікт з потерпілим ОСОБА_7 , в ході якого обвинувачений наніс йому кілька ударів, від яких з його кишені випав телефон, який обвинувачений підняв та зник з місця події. Після цього хотів повернути телефон, але боявся, що його шукає поліція. Про вчинене жалкує, вибачився перед потерпілим, конфлікту наразі не має, зробив висновки та подібного більше не вчинить.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
2.2. Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз'яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які наполягали на розгляді кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням документів, що характеризують особу обвинуваченого.
2.3.Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК.
2.4. За таких обставин суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
3.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
3.1. Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є: щире каяття.
3.2. Суд не визнає обтяжуючою обставиною вчинення злочину щодо особи з інвалідністю, оскільки суду не надано будь-яких доказів наявності у потерпілого ОСОБА_7 інвалідності. Інших доказів про наявність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого суду не надано. Отже, суд дійшов висновку про відсутність у обвинуваченого обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого.
4.Мотиви призначення покарання.
4.1.Обговорюючи питання виду та строку покарання, судом встановлені наступні обставини.
Обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає його осудним та відповідальним за скоєне.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він із середньою технічною освітою, не одружений, на утриманні осіб не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за контрактом в посаді стрільця стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти (шквал) НОМЕР_1 окремої бригади морської піхоти НОМЕР_2 корпусу морської піхоти військово-морських сил Збройних Сил України, ВОС -100915М військової частини НОМЕР_3 , у військовому звані «матрос», раніше неодноразово судимий, останній раз 24.05.2023 вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі. 30.05.2024 ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2023 на підставі ст. 81-1 КК України для проходження військової служби за контрактом. Невідбутна частина покарання становить 3 роки 10 місяців 1 день.
Вимогами ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує визначенні ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує, що ОСОБА_3 повністю визнав свою вину, конкретні обставини кримінального провадження, відношення обвинуваченого до скоєного - розкаявся у вчиненому, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, є військовослужбовцем, приймав участь у бойових діях, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря-психіатра не значиться.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного злочину, особу винного, а також інші в сукупності обставини та їх поєднання, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі.
За таких обставин, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходячи із положень ст. ст. 50, 65 КК України, керуючись принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставини, відомості про особу винного, а також враховує той факт, що матеріальна шкода, завдана потерпілому ОСОБА_7 в сумі 2748 грн обвинуваченим не усунута, потерпілий будь-яких претензій до обвинуваченого не має, кримінальні правопорушення обвинуваченим вчинено у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81-1 КК України, у зв'язку з чим суд переконаний, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства є неможливим, з огляду на що суд вважає необхідним призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі.
Призначаючи такий вид покарання обвинуваченому, суд виходив з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами (ст.50 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 81-1 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
Оскільки ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення в період умовно-дострокового звільнення від відбування для проходження військової служби за контрактом покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2023 за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за сукупністю вироків за правилами, передбаченими ст. 71, 72 КК України, та до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання, призначене вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2023 (з урахуванням ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30.05.2024).
Також за правилами ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення обвинуваченого з моменту його затримання.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
5.1. Враховуючи вид покарання, суд вважає, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
5.2. Також, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта.
5.3. Долю речових доказів по справі слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374,376 КПК України, суд-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
На підставі ч. 3 ст. 81-1, ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2023 (з урахуванням ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30.05.2024), призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років шість (шість) місяців.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без зміни.
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання ОСОБА_3 зарахувати попереднє ув'язнення з 16 серпня 2025 року (момент фактичного затримання) по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 400 гривень 00 копійок (висновок експерта № 2328 від 26 серпня 2025 року).
Речові докази у кримінальному провадженні: - зняти арешт з мобільного телефону «Astro» чорного кольору, накладений ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 25.08.2025 та повернути його власнику.
Вирок згідно зі статтями 395, 396 КПК України, з особливостями визначеними ч. 3 ст. 349 КПК України, може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: ОСОБА_1